METHODOLOGICAL SEMINAR «Mass culture, education and the perspective of individuality»

Анотація

Масова культура, освіта і перспектива індивідуальності. Методологічний семінар в редакції журналу «Філософія освіти. Philosophy of Education» (Інсти-тут вищої освіти НАПН України)

Участники семінару: проф. Панос Еліопулос (проф.,Університет Пелопоннеса, Греція), Людмила Горбунова (д.філос.н., голов. редактор журналу, ІВО), Михайло Бойченко (д.філос.н., проф. каф. філософії КНУ), Ольга Гомілко (д.філос.н., провід.н.співроб. Інституту філософії НАНУ), Віктор Зінченко (д.філос.н., проф., голов.н.співроб., ІВО), Марія Култаєва (д.філос.н., проф., зав.каф. філософії ХНПУ), Сергій Курбатов (д.філос.н., зав.відділом, ІВО), Володимир Ковтунець (к.фіз.-мат.н., заступ. директора, ІВО), Анна Лактіонова (докторант каф. філософії КНУ), Тетяна Матусевич (к.філос.н., директор Центру міжнарод.співпраці і європ.інтеграції НПУ), Ірина Степаненко (д.філос.н., проф., зав відділом, ІВО), Майя Триняк (д.філос.н., проф. каф. філософії ХНПУ), Наталія Радіонова (д.філос.н., проф. каф. філософії ХНПУ). 30 березня в Інституті вищої освіти НАПН України відбувся методологічний семінар, присвячений обговоренню освітніх проблем та можливостей для розвитку індивідуальності, що виникають у просторі масової культури. З доповіддю «Масова культура, освіта і перспектива індивідуальності» виступив професор Університету Пелопоннеса, член редакційної колегії журналу «Філософія освіти. Philosophy of Education» Панос Еліопулос. В дискусії взяли участь науковці з Інституту вищої освіти НАПН України, Інституту філософії НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Поставлені проблеми розглядалися переважно з точки зору представників Франкфуртської школи, а також представників сучасної критичної філософії освіти і критичної педагогіки. Було підкреслено, що ідеї Т.Адорно та інших представників Франкфуртської школи, які розроблялися у середині  минулого століття, не втратили актуальності й у сучасних соціокультурних контекстах. В умовах технологічної цивілізації технічний раціоналізм, який стає раціоналізмом панування, не в змозі забезпечити шлях до звільнення людини і розвитку її індивідуальності. Ринкове суспільство з його інструментальною раціональністю веде до гомогенізації і стандартизації масової культури, проявом якої є напівосвіта, яка призводить до руйнації особистості та соціальних патологій. Учасники дискусії зійшлися на думці, що напівосвіта – це криза ідеалів освіти й виховання, призупинення процесу емансипації людини. Внаслідок заміни творчого процесу формування людини процесами стереотипізації на основі міметичної раціональності втрачає свій креативний потенціал і сама культура. Процес деградації освіти і культури у напівосвіті зрештою призводить до її знищення у теорії і практиці анти-освіти. Прорив крізь таку стереотипізацію може бути здійсненим через повернення індивіда та усвідомлення суспільної значущості індивіда, насамперед, завдяки засобам цілісної освіти. Для представників Франкфуртської школи і тих, хто поділяє їх ідеали, справжня освіта у її метатеоретичному сенсі набуває значення чинника, що сприяє емансипації суспільства та людини. Ця думка стає особливо важливою в контексті сучасних викликів і загроз інструменталізації в підходах до процесів трансформації української культури і освіти.