Філософія освіти і виховання Третього рейху: витоки, політико-ідеологічні контексти та концептуальні конструкти

  • Maria Kultaieva Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Ключові слова: філософія освіти, націонал-соціалізм, політичне виховання, політична педагогіка, народно-політична антропологія, раса, студент, школа, університет

Анотація

В статті аналізуються теоретичні витоки і соціально-політичні контексти становлення  філософії освіти і виховання  Третього рейху на широкому текстологічному матеріалі, а також на основі проведених автором наративних інтерв’ю з включеними спостерігачами цього процесу; здійснюється порівняння  націонал-соціалістичної філософії виховання з теорією комуністичного виховання. З’ясовується провідна роль політичної романтики у ретроспективній переорієнтації суспільної свідомості  та її освітні і виховні імплікації в рамках, заданих ідеологією націонал-соціалізму. Виявляються особливості конструювання образу «нової  німецької людини» на основі ніцшеанства і расової теорії. Здійснена  реконструкція тоталітарного педагогічного і філософсько-антропологічного мислення в ідеологічних фреймах  націонал-соціалізму. Розкриваються нові аспекти теоретичних розвідок націонал-соціалістичної філософії освіти і виховання, а також педагогічних практик, які домінували у Німеччині у першій половині ХХ ст., обумовлені намаганнями реанімації домодерних уявлень про сенс і призначення освіти, а також спробами рефеодалізації суспільного життя на основі постсекулярних ідеологем тоталітарного мислення. Виявляються патології, які виникають внаслідок змін суспільної свідомості і психології соціумів з потужним ілюзіогенним потенціалом, де ідеологія виступає ерзацом релігії. Критично аналізуються концепції національно-політичного виховання та народно-політичної антропології (Е.Крік), політичної педагогіки та проектів реформування наукового виробництва (А. Боймлер), а також системи освіти, орієнтованої на образ фюрера та ідеал «виховної держави». Розкривається внутрішня суперечливість  вимог розширення самостійності молоді, домінування функціонального виховання, студентського самоуправління і стратегії самопідключення німецького університету,  а також освітньої міфотворчості у вигляді  самоствердження виховної держави. Філософія освіти і виховання Третього рейху з її амбіціями щодо оновлення суспільного життя є модерною кримінальною утопією з обмеженою варіативністю і негативними верифікаціями.

 

Посилання

Гюнтер Г.Ф.К. (2005). Избранные работы по расологии. Пер. с нем. М: Белые альвы.

Култаева М.Д. (1988). Философско-педагогические тенденции в соременном идеализме. Харьков: Вища школа.

Култаева  М. (1999).  Категория «Bildung» в немецкой философской традиции, или размышление  о смысле и предназначении образования. Постметодика, 1, 8-13.

Култаєва М.Д. (2002). М. Гайдеггер у спогадах колег та учнів. В: Мартін Гайдеггер  очима сучасників.  К.: Стилос, 3-23.

Култаєва М. (2006). Макс Горкгаймер – патріарх Франкфуртської школи. В: Макс Горкгаймер.  Критика інструментального розуму. Перекл. з нім. М. Култаєвої.  Київ: ППС-2002.

Култаєва М.Д. (1917). Освіта та її деформації у сучасній культурі: до актуальності теорії напівосвіти Т. Адорно  у сучасних соціокультурних контекстах. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1(20), 153-195. URL: www.philosopheducation.com

Біографія автора

Maria Kultaieva, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри філософії,  Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,  Президент Українського товариства філософії освіти, перекладач українською праць сучасних зарубіжних філософів (У.Бек, В.Вельш, Г.Гадамер, Ю.Габермас, Г.Йонас, Р.Рорті та ін.)

Посилання

Abendroth, W. (1986). Die deutschen Professoren und die WeimarerRepublik. In: Hochschule und Wissenschaft im Dritten Reich. Hrsg. J. Tröder. Frankfurt am Main, 11-25.

Baeumler, A.(1937). Politik und Erziehung. Berlin: Junker und Dünnhaut.

Bauer, Chr. (2017). Fußball als theologischer Ort. In: Herder Korrespondenz, 11, 44-48.

Becker F. (1933). Amerikanismus im Weimar. Sportsymbole und politische Kultur 1918-1933. Wiesbaden: Deutsche Universitätsverlag.

Bernstein, B. (2003). Class, Codes and Control.Volum 111: Towards a theory of educational transmission. London: Routledge &Kegan Paul.

Böhnigh, V. (2009). Nationalsozialistische Kulturphilosophie. In: Philosophie im Nationalsozialismus. Hrsg. Jörg Sandkühler. Hamburg F. Meiner, 191- 219.

Brecht, B. (1980). Rede auf dem 1. Internationalen Schriftstellerkongress zur Verteidigung der Kultur. Paris 1953. In: Brecht. Ein Lesebuch für unsere Zeit, 473-477.

Dahrendorf, R. (2006). Versuchungen der Unfreiheit. Die Intellektuellen in der Zeiten der Prüfung. München: C.H. Beck.

Grosser, F. (2011). Revolution denken – Heidegger und das Politische. 1919-1969. München: Beck.

Günther, H. F. K . (2005). Selected Works on Rasology [in Russian].

Eilenberger, W. (2014). Heidegger. Ein gefährlicher Denker. In: Philosophie Magazin, 03, 69-70.

Elias, N. (1992). Studien über die Deutschen. Machtkämpfe und Habitusentwicklung im 19. und 20. Jahrhundert. Frankfurt am Main: Suhrkamp Taschenbuch.

Ellwein, T. (1992). Die deutsche Universität. Vom Mittelalter bis zur Gegenwart. Frankfurt am Main: Hain.

Farias, V. (1989). Heidegger und der Nationalsozialismus. Frankfurt am Main: S. Fischer.

Friedemann, B. (1994). Lexikon III. Reich. Hamburg: Carlsen Verlag.

Giesecke, (1999). Hitlers Pädagogen. München: Weinheim. URL:www.hermann-giesecke.de/hitler.pdf

Grüttneer, M. (2009). Universität und Wissenschaft in der nationalsozialistischen Diktatur. In: Philosophie im Nationalsozialismus. Hrsg. Jörg Sandkühler. Hamburg F. Meiner, 31-56.

Günther, H.F.K. (1933). Volk und Staat in ihrer Stellung zu Vererbung und Auslese. München: J.F. Lehmann.

Günther H.F.K. (1933). Das Verbot von Mischehen mit Juden. München: J.F. Lehmann.

Heidegger, M. (2014). Die Selbstbehauptung der deutschen Universität. In: Sammelbeilage N15 von Philosophie Magazin, 03.

Horkheiner, M., Adorno, Th. (1987). Dialektik der Aufklärung. In: Max Horkheimer. Gesammelte Schriften. Bd.5. Frankfurt am Main: S. Fischer, 13-238.

Horkheimer, M. (1987). Vernunft und Selbsterhaltung. In: Max Horkheimer. Gesammelte Schriften. Bd.5. Frankfurt am Main: S. Fischer, 320-355.

Kammer, H., Bartsch, E. (1992). Nationalsozialismus. Begriffe aus der Zeit der Gewaltherrschaft 1933-1945.

Kater, M.H. (2005). Hitler-Jugend. Aus dem Englischen von J.P. Krause. Berlin: Primus Verlag.

Klemperer, V. (1970). LTI. Notizbuch eines Philologen. Leipzig: Verlag Philipp Reclam, 350.

Knopp, G. (2000). Hitlers Kinder. München: C. Bertelsmann Verlag.

Koschorke, A. (2016). Adolf Hitlers „Mein Kampf“. Zur Poetik des Nationalsozialismus. Berlin& Matthes Verlag.

Krieck, E. (1922). Philosophie der Erziehung. Jena: Eugen Diederich Verlag.

Krieck, E. (1936). National-politische Erziehung. Leipzig: Armen-Verlag.

Kultaieva, M.D. (1988). Philosophical and Pedagogical Tendencies in the Contemporary Idealism. Kharkiv: Vyshcha shkola [in Russian].

Kultaieva, M. D. (1999). The concept «Bildung» in the German Philosophical Tradition or Thinking about Meaning and Mission of Education. Postmethodics, 1, 8-13 [in Russian].

Kultaieva, M.D. (2002). M. Heidegger in memory of his colleagues and students. In: M. Heidegger in visualization of his contemporaries. Kyiv: Stylos, 3-23 [in Ukrainian].

Kultaieva, M.D. (2006). Max Horkheimer as the Patriarch of the Frankfurt School. In: Max Horkheimer. Eclipse of Reason. Translation from German by M. Kultaieva. Kyiv: PPS-2002 [in Ukrainian].

Kultaieva, M.D. (1917). The Education and its Deformations in the contemporary culture: on actuality of Th. Adorno’s theory of Half-Education in the modern social and cultural contexts. Filosofiya osvity. Philosophy of education, 1(20), 153-195 [in Ukrainian]. URL: www.philosopheducation.com

Kunkel, M. (2014). Perspektiven der Forschung und der Erinnerung an den Nationalsozialismus. In: Gedenken und Weiterdenken. Hrsg. Matthias Wagner. Lüdenscheid: Ge-Denk-Zellen Altes Rathaus Lüdenscheid, 96-113.

Leske, M. (1990). Philosophen im Dritten Reich. Studie zu Hochschul - und Philosophiebetrieb im faschistischen Deutschland. Berlin: Dietz Verlag.

Liessmann, K.-P. (2002). Günter Anders. München. Beck.

Mann, T. (2009). Betrachtungen eines Unpolitischen. Frankfurt am Main: Fischer Verlag.

Martynkewicz, W. (2011). Salon Deutschland. Geist und Macht 1900-1945. Berlin: Aufbau Verlag.

Mommsen, H. (1991). Der Nationalsozialismus und die deutsche Gesellschaft. Hamburg: Clett.

Reckwitz, A. (2017). Die Gesellschaft der Singularitäten. Zum Strukturwandel der Moderne. Berlin: Suhrkamp.

Reimann, B.W. (1986). „Die Selbst-Gleichschaltung“ der Universitäten 1933. In: Hochschule und Wissenschaft im Dritten Reich. Hrsg. J. Trödler. Frankfurt a. M.: Suhrkamp, 38-52.

Spranger, E. (1928). Das deutsche Bildungsideal der Gegenwart in geschichtsphilosophischer Beleuchtung. Leipzig: Quelle und Meyer.

Schlegelmilch, A. (2014). Perspektiven der Forschung und der Erinnerung an den Nationalsozialismus. In: Gedenken und Weiterdenken. Hrsg. Matthias Wagner. Lüdenscheid: Ge-Denk-Zellen Altes Rathaus Lüdenscheid e.V.

Schmidt, H., Stern, F. (2010). Unser Jahrhundert. Ein Gespräch. München: C.H. Beck Verlag.

Schmitt, C. (1933). Staat, Bewegung, Volk. Die Dreigliedrigkeit der politischen Einheit. Hamburg.

Schmitt, C. (1979). Geistesgeschichtliche Lage des heutigen Parlamentarismus. Berlin: Insel.

Sloterdijk, P. (2015). Die schrecklichen Kinder der Neuzeit. Berlin: Suhrkamp.

Tillich, P. (1980). Die sozialistische Entscheidung. Berlin: Medusa.

Trawny, P. (2014). Heideggers philosophisches Erbe steht auf dem Spiel. In: Philosophie Magazin, 03, 72-74.

Wolin, R. (2014). Heideggers jüdische Schüler. Im Namen des Meisters. In: Philosophie Magazin, 03, 78-79.

Zichy, M. (2017). Menschenbilder. Eine Grundlegung. München.

Опубліковано
2018-06-12
Як цитувати
Kultaieva, M. (2018). Філософія освіти і виховання Третього рейху: витоки, політико-ідеологічні контексти та концептуальні конструкти. Філософія освіти. Philosophy of Education, 22(1). Retrieved із https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/view/338
Розділ
Статті