Наукометрія, бібліометрія і інфометрія: облік наукових досліджень і прогрес науки під кутом зору філософії стратегії глобального стійкого розвитку
DOI:
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-1-7Ключові слова:
наука, освіта, кількісні методи, філософія, наукометрія, бібліометрія, інфометрія, глобальний стійкий розвитокАнотація
Наукометрію, як правило, розглядають у деталях – чим точніша і виразніша деталізація, тим ефективнішим є облік наукових досліджень: вимірювання кількісних параметрів результатів наукової діяльності має на меті поліпшення якості наукової комунікації і врешті-решт – прогрес науки. Це зумовило свого часу перехід від звичної бібліометрії до наукометрії, а згодом – до інших більш витончених форм обліку наукової діяльності, які можна поділити на інфометрію та альтметрію. Інфометрія та її модифікації бере до уваги те, що можна формалізувати, тоді як альтметрія прагне включити у сферу кількісних вимірювань якісні параметри. У даній статті увага зосереджена саме на аналізі зв’язку кількісних методів і кількісних показників наукової діяльності з прогресом науки завдяки порівняльній оцінці бібліометрії, наукометрії і інфометрії з філософських позицій. Вихід із проблемних ситуацій, у які неминуче потрапляють спроби надати кількісну характеристику якості наукової діяльності, слід шукати за межами самих кількісних методів – у виявленні їхньої кінцевої мети. Такою метою є розвиток людства за допомогою прогресу науки. Системне бачення шляхів виконання цього завдання пропонує програма ООН «Перетворення нашого світу: Порядок денний 2030 для стійкого розвитку», у якому, зокрема, поставлена мета досягнути рівності можливостей розвитку для кожної людини. Бібліометрія, наукометрія і інфометрія сприяє подоланню багатьох видів соціальної нерівності – за умови активного включення людей у наукову діяльність: особисті наукові досягнення нівелюють майнову, гендерну, релігійну, етнічну та багато інших видів соціальної нерівності і надають кожному учаснику наукових досліджень доступ до суспільної кар’єри і особистого розвитку. Розвиток кожної людини на раціональних засадах є кінцевою метою науки, яка лежить в основі філософії стратегії глобального стійкого розвитку людства.
Посилання
Allik, J., Lauk, K. & Realo, A. (2020). The Scientific Impact Derived From the Dis¬ciplinary Profiles. Frontiers in Research Metrics and Analytics 5: 569268. https://doi.org/10.3389/frma.2020.569268
Aseev, G. (2016). Scientometrics, informometrics, bibliometrics: definitions and distinctions. [In Ukrainian]. Library Herald (2), 3–10.
Boichenko M. (2019). Institutional Principles of Academic Integrity: philosophical and le¬gal conceptualization. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 24(1), 97–114.
Bornmann, L. (2015). Alternative metrics in scientometrics: a meta-analysis of research into three altmetrics. Scientometrics 103, 1123–1144. https://doi.org/10.1007/ s11192-015-1565-y
British Standard Institution. (1976). Glossary of Documentations Terms. London UK: BSI.
IDF. (2022). DOI. Web site of the International DOI Foundation. https://www.doi.org/
Elsevier. (2022). Journal- and article-level metrics. Elsevier. Editors. https://www.elsevier. com/editors/journal-and-article-metrics
Enago. (2021). Understanding Research Metrics: Journal-Level, Article-Level, and Au¬thor-Level. Enago Academy. https://www.enago.com/academy/what-are-different-research-metrics/
Eom, S. B. (2008). Author Cocitation Analysis: Quantitative Methods for Mapping the Intel¬lectual Structure of an Academic Discipline. Information Science Reference. Hershey, PA: IGI Global.
Frontiers in Research Metrics and Analytics. (2022). https://www.frontiersin.org/jour¬nals/research-metrics-and-analytics
Gorraiz, J. I. (2021) Editorial: Best Practices in Bibliometrics & Bibliometric Services. Frontiers in Research Metrics and Analytics 6: 771999. https://doi.org/10.3389/ frma.2021.771999
Guerrero-Bote, V. P., Chinchilla-Rodríguez, Z., Mendoza, A. & de Moya-Anegón, F. (2021). Comparative Analysis of the Bibliographic Data Sources Dimensions and Scopus: An Approach at the Country and Institutional Levels. Frontiers in Research Metrics and Analytics 5: 593494. https://doi.org/10.3389/frma.2020.593494
Guzhva, A. (2020). Procurement strategies: challenges of the digital age. [In Ukrainian]. Library Herald (3), 10–13.
Hawking, S. (2022). Stephen Hawking Articles. Google Scholar. https://scholar.google. com/scholar?hl=en&as_sdt=0%2C5&q=stephen+hawking&oq=Stephen+
Idamokoro, E. M. & Hosu, Y. S. (2022). Out-Look on Worldwide Trends of Related Stud¬ies on Citrus Waste as Feed for Livestock Production: A Scientometric Analysis. Frontiers in Research Metrics and Analytics 7: 869974. https://doi.org/10.3389/ frma.2022.869974
Kostenko, L., Zhabin, O., Kuznetsov, O., Kukharchuk, E., & Symonenko, T. (2014). Bibliometrics of Ukrainian science: information and analytical system. [In Ukrainian]. Library Herald (4), 8–12.
Kostenko, L., Zhabin, O., Kuznetsov, O., Kukharchuk, E., & Symonenko, T. (2015). Scientometrics: methodology and tools. [In Ukrainian]. Bulletin of the Book Chamber (9), 25–29.
Kushnir, N. O., Valko, N. V., & Vinnyk, M. O. (2016). Improving the qualifications of university teachers as an element of the development of the information and educational environment of the university. [In Ukrainian]. Open educational e-environment of the modern university 2, 204–214.
LIS Education network. (2018). Bibliometrics. Library & Information Scince academic blog. https://www.lisedunetwork.com/bibliometrics/
Montazerian, M. & Dorch, B. F. (2022). Editorial: Quality and Quantity in Research Assess¬ment: Examining the Merits of Metrics. Frontiers in Research Metrics and Analytics, 28 March 2022. Sec. Research Assessment. https://doi.org/10.3389/frma.2022.991550
Nazarovets, S. (2014). Infometric diagnosis of the flow of web publications of Ukrainian librarians. [In Ukrainian]. PhD thesis, Kharkiv State Academy of Culture.
Nazarovets, M. (2022). Support for open science in the Technische Informationsbibliothek. [In Ukrainian]. Bulletin of the Kharkiv State Academy of Culture (61), 7–16. https://doi.org/10.31516/2410-5333.061.01.
Nazarovets, M. (2016). Information monitoring service as a structural unit of a modern academic library. [In Ukrainian]. Bulletin of the Book Chamber (8), 24–26.
Passmor, N. P., & Zarvyrog, I. P. (2017). Impact factor as a scientometric indicator of the significance of a scientific journal. [In Ukrainian]. ONU Bulletin. Series: Library science, bibliography science, book science 22(2), 325–337. https://doi.org/10.18524/2304- 1447.2017.2(18).118365
Põder E. (2022). What Is Wrong With the Current Evaluative Bibliometrics? Frontiers in Re¬search Metrics and Analytics 6: 824518. https://doi.org/10.3389/frma.2021.824518
Pritchard, A. (1969). Statistical Bibliography or Bibliometrics? Journal of Documentation 25(4), 348–349.
Scientometrics. An International Journal for all Quantitative Aspects of the Science of Sci¬ence, Communication in Science and Science Policy. (2022). https://www.springer.com/ journal/11192
Simonenko, T. (2015). Scopus and Google Scholar bibliometric systems: areas of use. [In Ukrainian]. Library Herald (2), 10–13.
Supporting Taylor & Francis journal editors. (2022). Understanding research metrics. Taylor & Francis Editor Resources. https://editorresources.taylorandfrancis.com/ understanding-research-metrics
Szomszor, M., Adams, J., Fry, R., Gebert, C., Pendlebury, D. A., Potter, R. W. K. & Rogers, G. (2021). Interpreting Bibliometric Data. Frontiers in Research Metrics and Analytics 5: 628703. https://doi.org/10.3389/frma.2020.628703
Tague-Sutcliffe, J. (1992). An introduction to informetrics. Information Processing & Management 28(1), 1–3. https://doi.org/10.1016/0306-4573(92)90087-G
UN. (2015). Goal of sustainable development 4. Quality education. [In Ukrainian]. United Nations. Ukraine. https://ukraine.un.org/uk/sdgs/4
UN. (2015). Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. https://sustainabledevelopment.un.org/post2015/transformingourworld/publication
Wormell, I. (1998). Informetrics: an emerging subdiscipline in information science. Asian Libraries 7(10), 258–277.
Yang, S., & Yuan, Q. (2017). Are Scientometrics, Informetrics, and Bibliometrics different? Proceedings of the 16th International Conference on Scientometrics and Informetrics, ISSI 2017, Wuhan, China, October 16–20, 2017. 1507–1518.
Yaroshenko, T. (2006). Scientific communications of the XXI century: electronic resources for science and education of Ukraine. [In Ukrainian]. Library Herald (5), 204–214.
Yaroshenko, T., & Borisova, T. (2015). Scholarly Communication in the Digital Age: From the Perspectives of Researchers, Publishers, and Librarians. [In Ukrainian]. Bulletin of the Book Chamber (4), 44–49.
Zinchenko, V. (2020). Scientometric indicators, ranking and scientific identification as fac¬tors of internationalization of higher education and science in the context of sustain¬able development. [In Ukrainian]. Zinchenko, V. (ed.). Strategies of higher education in conditions of internationalization for sustainable development of society: methodical recommendations. Kyiv: Institute of Higher Education of the National Academy of Sci¬ences of Ukraine, 16–38.
Zinchenko, V. V., Boichenko, M. I., & Popovych, M. D. (2021). Higher Education And Sustainable Development Promotion: International Potential And Its Elabora¬tion In Ukraine, IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science 635: 012012. https://doi.org/10.1088/1755-1315/635/1/012012
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 510
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
- Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації;
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
