Нове мислення природи як основа етики: Актуальність Ганса Йонаса

Автор(и)

  • Маркус Кнауп Хагенський заочний університет, Німеччина
  • Ганна Губенко Сумський державний університет
  • Галина Ярмолович Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-11

Ключові слова:

Ганс Йонас, біоетика, природа, сучасні технології, життя, епіфеноменалізм, відповідальність

Анотація

Статтю присвячено біоетичній реконструкції теоретичної спадщини Ганса Йонаса (1903-1993) – відомого німецького, а згодом і американського філософа. Йонас показав, що опанування етикою, а саме етикою живого, має стати невід’ємною частиною становлення сучасної людини, її повноцінної освіти. Він був одним з найбільш видатних умів двадцятого століття, про що свідчать його комплексні новаторські роботи, які досі викликають серйозні дискусії, особливо у сфері етики та натурфілософії. В цих публікаціях він представляє глибокі філософські роздуми щодо відносин між людськими індивідами та природою, а також того, як ми ставимося до нашої взаємодії з технологіями. Зокрема, у світлі можливостей, представлених сучасними технологіями, Йонас насамперед цікавився новим підходом до філософії природи як основи етики глобальної відповідальності. У статті реактуалізовано думки та аргументи Йонаса, які є особливо актуальними зараз, на початку ХХІ століття. До таких належать: зміна технікою самої природи, а не лише ставлення людини до природи; зміна технічними науками самої людини, математизація природи призводить до зміни не лише оцінки людини, але і її цінності; критика епіфеноменалізму за недооцінку ментальних станів і виявлення нередукованості живого до його частин;пошуки потенціалу суб’єктності в царині живого як цілого; опертя на принцип відповідальності як шлях до забезпечення гарантованого, хоча й обмеженого у можливостях майбутнього людства. Виховання людини на засадах принципу відповідальності відкриває можливість врахувати інтереси майбутніх поколінь та усього живого, частиною чого завжди була, є і буде кожна людина. Філософія природи як живого цілого створює передумови і підґрунтя для етики відповідальності як постконвенційної універсалістської  етики. Новий спосіб мислення в природі є основою етики в технологічну епоху: окрім філософії та природничих наук, повинні бути також почуті голоси релігії, політики, освіти та громадськості, щоб знайти відповіді на поточні життєві питання.

Біографії авторів

Маркус Кнауп, Хагенський заочний університет, Німеччина

доцент кафедри філософії II: Практична філософія, факультет гуманітарних та соціальних наук, Інститут філософії

Ганна Губенко, Сумський державний університет

кандидат філософських наук, доцентка кафедри громадського здоров’я медичного інституту; голова ГО «Біоетика»

Галина Ярмолович, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

аспірантка кафедри німецької філології факультету романо-германської філології

Посилання

Arendt, H. (2002). Vita activa oder Vom tätigen Leben. München: Piper.

Aristoteles. (2009). De anima / On the soul. Cambridge: University Press. Retrieved June 1, 2020, from https://www.cambridge.org/core/books/aristotles-de-anima/967D62BDEE593D4737065E4A85CDFBA0 https://doi.org/10.1017/CBO9780511551017

Böhler, D. (1994). Ethik für die Zukunft. Im Diskurs mit Hans Jonas. München: Beck.

Diamond, J. (1994). Der dritte Schimpanse. Frankfurt a. M.: Fischer Taschenbuch Verlag.

Diamond, J. (2006). Kollaps: Warum Gesellschaften überleben oder untergehen. Frankfurt a. M.: Fischer Taschenbuch Verlag.

Dietrich, R. (2001). Bewusstsein. Näherungslösungen für ein unlösbares Problem. In Evangelische Aspekte, 11 (3), 4-11.

Edelman, G. (2004). Das Licht des Geistes. Wie Bewusstsein entsteht. Düsseldorf / Zürich: Walter-Verlag.

Epping, B. (2008). Leben vom Reißbrett – ein bisschen zumindest. In Spektrum der Wissenschaft, 11, 82-90.

Flannery, T. (2011). Auf Gedeih und Verderb. Frankfurt a. M.: Fischer Taschenbuch Verlag.

Fuchs, T. (2008). Das Gehirn – ein Beziehungsorgan. Eine phänomenologisch-ökologische Konzeption. Stuttgart: Kohlhammer.

Gierer, A. (1998). Im Spiegel der Natur erkennen wir uns selbst. Reinbek bei Hamburg: Rowohlt.

Habermas, J. (2005). Zwischen Naturalismus und Religion. Philosophische Aufsätze. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Habermas, J. (2006). Das Sprachspiel verantwortlicher Urheberschaft und das Problem der Willensfreiheit: Wie lässt sich der epistemische Dualismus mit einem ontologischen Monismus versöhnen?. In Deutsche Zeitschrift für Philosophie, 54 (5). doi: 10.1524/dzph.2006.54.5.669.

Hoff, J., & In der Schmitten, J. (1994). Kritik der „Hirntod“-Konzeption. Plädoyer für ein menschenwürdiges Todeskriterium. In Hoff, J., & In der Schmitten, J. (1994). Wann ist der Mensch tot? Organverpflanzung und „Hirntod“-Kriterium. Reinbek bei Hamburg: Rowohlt, 153-252.

Hösle, V. (1994). Philosophie der ökologischen Krise. Moskauer Vorträge. München: Beck.

Hösle, V., & Koslowski, P., & Schenk, R. (1999). Die Aufgaben der Philosophie heute. Wien: Passagen-Verlag.

Jonas, H. (1981). Macht oder Ohnmacht der Subjektivität?. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Jonas, H. (1984). Das Prinzip Verantwortung. Versuch einer Ethik für die technologische Zivilisation. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Jonas, H. (1985). Technik, Medizin und Ethik. Zur Praxis des Prinzips Verantwortung. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Jonas, H. (1987а). Technik, Medizin und Ethik. Praxis des Prinzips Verantwortung. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Jonas, H. (1987b). Macht oder Ohnmacht der Subjektivität? Das Leib-Seele-Problem im Vorfeld des Prinzips Verantwortung. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Jonas, H. (1988). Materie, Geist und Schöpfung. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Jonas, H. (1989). Geist, Natur und Schöpfung. In Dürr, H.-P. & Zimmerli, H. C. (1989). Geist und Natur. Über den Widerspruch zwischen naturwissenschaftlicher Erkenntnis und philosophischer Welterfahrung. Bern / München / Wien 21989, 61-77.

Jonas, H. (1992). Philosophische Untersuchungen und metaphysische Vermutungen. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Jonas, H. (1993). Dem bösen Ende näher. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Jonas, H., Böhler, D., & Hoppe, I. (1994). Ethik für die Zukunft. München: C.H. Beck.

Jonas, H. (1997). Das Prinzip Leben. Ansätze zu einer philosophischen Biologie. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Jonas, H. (2005). Erinnerungen. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Knaup, M. (2012). Leib und Seele oder mind and brain? Zu einem Paradigmenwechsel im Menschenbild der Moderne. Freiburg / München: Verlag Karl Alber.

Popper, K., & Eccles, J. (2002). Das Ich und sein Gehirn. München / Zürich: Piper.

Roth, G. (1997). Das Gehirn und seine Wirklichkeit. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Roth, G. (2003). Aus Sicht des Gehirns. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Roth, G., & Wulliamann, M. (2001). Brain evolution and cognition. New York: Wiley.

Searle, J. (2004). Freiheit und Neurobiologie. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Seifert, J. (1989). Das Leib-Seele-Problem und die gegenwärtige philosophische Diskussion. Darmstadt.

Spaemann, R. (2011). Nach uns die Kernschmelze. Hybris im atomaren Zeitalter. Stuttgart: Klett-Cotta.

Stein, E. Einführung in die Philosophie. (ESGA 8). Freiburg / Basel / Wien: Herder.

Venter, C. (2020). On the verge of creating synthetic life. Retrieved June 1, 2020, from http://www.ted.com/talks/craig_venter_is_on_the_verge_of_creating_synthetic_life

Venter, J. (2011). Entschlüsselt. Mein Genom, mein Leben. Frankfurt a. M.: Fischer.

Zoglauer, T. (1998). Geist und Gehirn. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 599

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Кнауп, М., Губенко, Г., & Ярмолович, Г. (2020). Нове мислення природи як основа етики: Актуальність Ганса Йонаса. Філософія освіти. Philosophy of Education, 26(1), 171–191. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-11

Номер

Розділ

Статті

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.