Освіта і повсякденні реалії Третього рейху: мемуари і теоретичні реконструкції

  • Maria Kultaieva
Ключові слова: Третій рейх, освіта, повсякденне життя, мемуари, університет, школа, ідеологія, гуманізм, цінності

Анотація

Повсякденні реалії виховних та освітніх практик Третього рейху реконструюються у мемуарах включених спостерігачів цих процесів. Фрагменти цих мемуарів наводяться як додатковий фактологічним матеріал, що доповнює теоретичні рефлексії  освітніх трансформацій тоталітарного зразка через звернення до їх суб’єктивного сприйняття. Попри різне походження і різну життєву позицію усі автори поданих  у перекладі фрагментів зосереджуються на тих рисах тоталітарних інновацій в освіті та вихованні, які є несумісними з гуманістичною освітньою традицією. Повсякденне життя університетських і шкільних спільнот у Третьому рейху визначалось ідеологією націонал-соціалізму.

            Спогади про діяльність М. Гайдеггера на посаді ректора  Фрайбурзького університету (Г. Готтшальк, Г. Йонас, К.Льовіт, Г. Цезар) розкривають амбівалентність його способу мислення та дій. Його націоналізм одначе не  переходив в різкий антисемітизм, коли йшлось про управління університетом. Расова теорія як складова ідеології націонал-соціалізму не була визначальною для тих освітніх інституцій, де освітні традиції поєднувались з гуманістичними цінностями, які домінували у родинах (Г. Цезар, Л. Шмідт). Деякі спроби стимулювати альтруїстичну соціальну поведінку учнів та студентів (допомога і солідарність) виявились неефективними у Третьому рейху через їхню директивну природу ( Г. Цезар). Порівняння націонал-соціалістичної  моделі школи зі школою Ліхтварка, здійснене Л. Шмідт, показує переваги  ідеологічно незаангажованих освітніх інституцій, які застосовували свою педагогічну і соціальну свободу для всебічного розвитку особистості. Досвід перебування у Спілці німецьких дівчат у поєднанні з досвідом примусової праці критично аналізується у спогадах Г. Цезар і Л. Шмідт.

     Соціальний статус жінок та їх виховний вплив в родинах взірця Третього рейху реконструйовані Б. Фінкен. Вона доводить, що ідеологія Третього рейху відводила жінці роль підлеглого члена суспільства.

 

Посилання

 Култаєва М. (2002). Мартін Гайдеггер  очима сучасників.  Добірка і переклад з нім. Марії Култаєвої. К.: Стилос.

Cesar, G. (1994). Wanderungen durch die bewegten Zeiten.  Sassenberg: Pavo-Verlag.

Schmidt, L. (2012). Gezwungen, früh erwachsen zu sein. In: Schmidt Helmut, Schmidt Loki.  Kindheit und Jugend im Dritten Reich. Berlin: Pantheon, 23-81.

Vinken, B. (2011). Der Mutterkult im Nationalsozialismus. In:  Lust am Denken. Hrsg. K. Rotter  und K. Wulffius. München: Piper, 97-102. 

Біографія автора

Maria Kultaieva

доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри філософії,  Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,  Президент Українського товариства філософії освіти, перекладач українською праць сучасних зарубіжних філософів (У.Бек, В.Вельш, Г.Гадамер, Ю.Габермас, Г.Йонас, Р.Рорті та ін.).

Посилання

Cesar, G. (1994). Wanderungen durch die bewegten Zeiten. Sassenberg: Pavo-Verlag.

Schmidt, L. (2012). Gezwungen, früh erwachsen zu sein. In: Schmidt Helmut, Schmidt Loki. Kindheit und Jugend im Dritten Reich. Berlin: Pantheon, 23-81.

Vinken, B. (2011). Der Mutterkult im Nationalsozialismus. In: Lust am Denken. Hrsg. K. Rotter und K. Wulffius. München: Piper, 97-102.

Kultaieva, M. (2002). M. Heidegger in visualization of his contemporaries. Collected and translated from German by M. Kultaieva. K: Stylos (in Ukrainian)

Опубліковано
2018-06-01
Як цитувати
Kultaieva, M. (2018). Освіта і повсякденні реалії Третього рейху: мемуари і теоретичні реконструкції. Філософія освіти. Philosophy of Education, 22(1). Retrieved із https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/view/429
Розділ
Переклади