Дискримінація жінок як прояв соціальної нерівності в оптиці феміністичної критики

Максим Бірюк

doi:10.31874/2309-1606-2025-31-2-14

Автор(и)

Максим Бірюк Державний торговельно-економічний університет (м. Київ, Україна) https://orcid.org/0009-0002-3448-6363

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2025-31-2-14

Ключові слова:

соціальна нерівність, дискримінація, інтерсекційність, справедливість, універсальний жіночий досвід, фемінізм, педагогіка активного залучення

Анотація

Актуальність. У статті досліджується проблема жіночої дискримінації крізь призму сучасної феміністичної філософії. Проаналізовано еволюцію феміністичної думки від першої до третьої хвилі, виявляючи, як змінювалося розуміння соціальної рівності і свободи в контексті соціокультурних трансформацій. Метою цієї статті є зосередитись на теоретичних аспектах проблеми жіночої дискримінації в оптиці феміністичної критики, показати її витоки і трансформацію в різних версіях фемінізму, висвітити проблему перетину різних форм дискримінації, в тому числі й в освітньому просторі. Методи. Особливу увагу надано переходу від ліберального фемінізму, орієнтованого на правову рівність і громадянські свободи, філософські основи якого заклав Джон Стюарт Міл, до марксистського та психоаналітичного напрямів, які інтерпретують жіноче пригнічення як результат структурної нерівності, економічної експлуатації та символічного домінування. На основі порівняльного аналізу показано, що феміністична критика соціальної нерівності виходить за межі вузько ґендерного дискурсу, перетворюючись на ширшу гуманістичну програму соціальної емансипації, метою якої є побудова справедливого суспільства. Новизна. У центрі дослідження – поняття «універсального жіночого досвіду», його критика в контексті інтерсекційності, а також вплив культурних і економічних чинників на формування соціальних ролей («сексуальна політика»). Стаття висвітлює, як сучасна феміністична теорія поєднує проблематику ґендерної та класової нерівності, демонструючи, що дискримінація має багатовимірний характер. Висновки. Підкреслено, що подолання соціальної нерівності можливе лише через інклюзивну модель суспільства, де забезпечується рівний доступ до освіти, праці й політичної участі незалежно від статі, класу, раси, національності, релігії тощо. Окреслено перспективи «педагогіки активного залучення» (engaged pedagogy), що спрямована не лише на захист прав жінок, а й на утвердження принципів соціальної справедливості та людської гідності.

Біографія автора

Максим Бірюк, Державний торговельно-економічний університет (м. Київ, Україна)

аспірант

Посилання

Andersen, L. M., & Collins, P. H. (Eds). (2016). Race, Class and Gender: an Anthology. Ninth edition. Boston: Cengage learning.

Barker, Ch., & Jane, E. (2018). Cultural Studies. Theory and Practice. 5-th edition. New York: Sage.

Boychenko, N. (2023). Principlism in bioethics: features and possible limitations. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 29(1), 202–215. https://doi.org/10.31874/2309- 1606-2023-29-1-11

Chanter, T. (1998). Kristeva, Julia. (1941–). In The Routledge Encyclopedia of Philosophy. Taylor and Francis. https://doi.org/10.4324/9780415249126-DE012-1

Federici, S. (1975). Wages against Housework. Power of Women Collective & Falling Wall Press.

Friedan, B. (1963). The Feminine Mystique. New York: W.W. Norton press

Hooks, B. (1982). Ain’t I a Woman. Black Women and Feminism. London: Pluto press.

Hooks, B. (1994). Teaching to Transgress: Education as the Practice of Freedom. New York: Routlege.

Kristeva, J. (1984). Revolution in Poetic Language. (M. Waller, trans.). New York: Columbia University Press.

Mill, J. S. (2001). The Subjection of Women (V. Trylis, trans.). [In Ukrainian]. In J. S. Mill, On Liberty: Essays. (Pp. 365–462). Kyiv: Solomiya Pavlychko “Osnovy” Publishing House.

Millett, K. (2016). Sexual Politics. New York: Columbia University Press

Morozov, A., & Shapovalov, V. (2023). Ontological foundations of moral culture. Part I. [In Ukrainian]. Ukrainian Cultural Studies, 2(13), 48-55. https://doi.org/10.17721/ UCS.2023.2(13).09

Morozov, A., Shapovalov, V., & Hudkov, S. (2024). Ontological foundations of moral culture. Part II. [In Ukrainian]. Ukrainian Cultural Studies, 1(14), 51-59. https://doi. org/10.17721/UCS.2024.1(14).08

Nussbaum, M. C. (2000). Women and human development. The capabilities approach. Cambridge university press

Oliver, K. (1991). Kristeva’s Imaginary Father and the Crisis in the Paternal Function. Diacritics, 21(2/3), 43-63

Pavlychko, S. (2002). Feminism. Kyiv: Solomiya Pavlychko “Osnovy” Publishing House. [In Ukrainian].

Rawls, J. (1971). A Theory of Justice. Cambridge: Belknap Press of Harvard University Press.

Williams, K. C. (1994). Mapping the Margins: Intersectionality, Identity Politics, and violence against women of color. In: M. A. Fineman, & R. Mykitiuk. (Eds). The Public Nature of Private Violence. (Pp. 93-118). New York: Routledge.