Невизначеність як світовий феномен та його прояви в освіті

Володимир Ратніков

doi:10.31874/2309-1606-2023-29-1-10

Автор(и)

Володимир Ратніков Вінницький національний технічний університет https://orcid.org/0000-0003-1477-0439

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-1-10

Ключові слова:

невизначеність, детермінізм, освіта, складність, наукова картина світу

Анотація

Феномен невизначеності проаналізовано з філософських позицій як прояв буття, його атрибутивних властивостей (детермінізму), а також властивостей знання (особливо в освіті). Прояв феномена невизначеності розглянуто стосовно природничої освіти, де він проявляється найбільш яскраво та експліцитно. У зв’язку із цим обговорюється структура та еволюція наукової картини світу. Виділено три основні етапи її еволюції: класичний, некласичний та сучасний. У класичну епоху домінує лапласівський детермінізм, який втрачає свою значущість під тиском нових фактів та принципу невизначеності В. Гейзенберга, що став основним у квантовій механіці як фундаментальній фізичній теорії. На третьому етапі еволюції відбувається подальше узагальнення концепції детермінізму і феномен невизначеності стає у повній мірі атрибутивною характеристикою буття.

Обговорюється роль визначення як логічної процедури, що знижує можливий негативізм через невизначеність знання. Розглянуто зв’язок понять невизначеності та складності; стверджується, що складність у деяких ситуаціях може бути підставою невизначеності.

У статті представлені конкретні приклади невизначеностей в освіті (ситуація знайомства учнів з новим матеріалом; вибір нової літератури в бібліотеці; залишкові фактори постмодернізму та ін.). Показано, що невизначеності не слід розглядати як підставу занепокоєності в освіті, що при незначному доопрацюванні успішно працюючих освітніх моделей можна не лише долати ці невизначеності, але і здобувати завдяки такому подоланню нову якість освіти і нові її перспективи.

Біографія автора

Володимир Ратніков, Вінницький національний технічний університет

доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та гуманітарних наук; Сфера наукових інтересів: епістемологія та філософія науки, філософія техніки, філософія освіти.

Посилання

Barnett, R. (2014). Conditions of Flexibility: Securing a more responsive higher education system. York: The Higher Education Academy.

Barnett, R. (2013). Imagining the University. International Higher Education, 71, 6-8.

Brookings (2017). Meaningful Education in Times of Uncertainty: A collection of essays from the Center for Universal Education. August 3, 2017. www.brookings.edu/research/ meaningful-education-in-times-of-uncertainty

Jammer, M. (1966). The conceptual development of quantum mechanics. New York: McGraw-Hill book Company.

Gorbunova, L. S. (2015). Philosophy of Transformative Education for Adults: University Strategies and Practices: Monograph. Sumy: University book.

Dobronravova, I. S. (2017). Practical philosophy of science: a collection of scient. works. Sumy: University book.

Dobronravova, I., & Gorbunova, L. (2016). Achievements and prospects of synergistic research in domestic humanities (Materials of the round table). Philosophy of education 18(1), 189-220. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2016-18-1-189-220

Dunayeva, E. (2008). Social uncertainty as a characteristic of the educational space of youth. Informational humanitarian portal “Knowledge. understanding Skill” 1(2). http://www.zpu-journal.ru/e-zpu/1(2)/Dunaeva/

Kahneman, D., Slovyk, P., & Tversky, A. (2005). Decision-making in uncertainty: Rules and prejudices. Trans. from English. Kharkiv: Humanitarian Center.

Knyazeva, E. N., & Kurdyumov, S. P. (2002). Foundations of synergetics.. Saint Petersburg: Aleteia.

Mielkov, I. (2020). Higher Education under the Conditions of Complexity and Uncertainty of the World: Post-non-classical Development Strategies and Personal Dimension. International Scientific Journal of Universities and Leadership (9), 62-77. https://doi. org/10.31874/2520-6702-2020-9-1-62-77

Mielkov, Y. (2020) From sustainable development to degrowth: philosophical and educational strategies for sustainability. Philosophy of Education 26(1), 37-53. https://doi. org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-2

Mises, R. (1924). The main ideas of modern physics and the new worldview. Petrograd: Seyatel.

News. (2022). What teachers are [not] silent about in conditions of uncertainty (social survey). Found Site. 12/18/2022. https://znayshov.com/News/Details/pro_shcho_ ne_movchat_vykladachi_v_umovakh_nevyznachenosti

Peirce, C. S. (1931). The Collected Papers of Charles Sanders Peirce. Vol. 5. Ed. by C. Hartshorne, & P. Weiss. Cambridge, MA: Harvard University Press

Prichinyn, A. E. (2001). Innovative education: foundations of the principle of indeterminacy. Education and Science 84(5), 29-39.

Prigogine, A. I. (2007). Disorganization: Causes, types, overcoming. Moscow: Alpina Business Books.

Prigogine, I., & Stengers, I. (1997). The End of Certainty. New York: The Free Press.

Semichenko, V., & Artyushyna, K. (2019). The problem of uncertainty in the theory and practice of higher education. Bulletin of the National Aviation University. Series: Pedagogy. Psychology: coll. of science works 15(2), 141-152.

Stenmark, M. (2019). Fallibilism. Encyclopedia.com. https://www.encyclopedia.com/ education/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/fallibilism

Vernadskyi, V. I. (1990). About the scientific worldview. Alekseev, P. V. (compl.). On the break. Philosophical discussions of the 20s. Philosophy and worldview. (Pp. 180-203). Moscow: Politizdat.