Поклик освіти: виклики та досягнення незалежності
DOI:
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-1-2Ключові слова:
освіта, незалежність, поклик, покликання, виклики, академічна свободаАнотація
Освіта – це широкий шлях до успіху та незалежності для особистості, колективу та суспільства: він складається з педагогічних зусиль, навчання та виховання. Всі ці компоненти об’єднані в освітнє спілкування, яке відкрило особисте покликання до певної роботи та майбутньої професії, з одного боку, та духовне стратегічне покликання життя. Саме покликання є викликом для особистості, місцевої громади та держави, оскільки часто вимагає концентрації усіх сил та повного розкриття свого творчого потенціалу – з метою отримати доброго громадянина та успішного члена громади. Водночас саме завдяки здійсненню свого покликання людина отримує ресурси та здібності, що дають їй сили та здатності відповідати на численні зовнішні виклики. Щоб дати належну відповідь на ці виклики, особистість повинна знайти власне ядро, розкрити себе та вибрати пріоритетні цінності. Щоб отримати певні переваги від роботи як покликання, необхідно знайти свій поклик у житті – його основну, стратегічну мету, його внутрішній зміст: наше поклик дає нам цілі, а наше покликання – засоби для досягнення цих цілей. Фрідріх Ніцше закликав до справжньої академічної свободи як єдиної почесної мети студента та дослідника та висловив радикальну критику університетської бюрократії та академічного офіціалізму. Така систематична і тотальна критика, не як нігілізм, а як компонент систематичного пошуку справжнього покликання і священного поклику, надається освітою, а найкраще – академічною освітою. Незалежність – це не подарунок і не трофей, це стан пошуку власної справжності та відчуття задоволення від боротьби за неї. Отже, незалежність може і повинна бути як особистою, так і спільною – адже людина завжди є не меншою мірою соціальною істотою в єдності з іншими, аніж в отриманні власної автономії завдяки іншим.
Посилання
Adorno, T. (2020) Taboo on the vocation of a teacher / transl. from germ. by: Boichenko, M. & Bryzhnik, V. Philosophy of Education, 26(2), 168-187. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-2-12. [In Ukrainian].
Anderson, B. (2016). [1991]. Imagined Communities: Reflections On the Origin and Spread of Nationalism. London ; New York: Verso.
Berger, P. L. & Luckmann, T. (1966). The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge, Garden City, NY: Anchor Books.
Boychenko, M. I. (2014). Academic status of social philosophy in relation to its non-academic incarnations. Sophia. Human and Religious Studies Bulletin, (1), 34-37. [In Ukrainian].
Cassil, L. (2018). Conduit and Swambrania. Moscow: Alphabet. [In Russian].
Corbin, A., Courtine, J.-J., & Vigarello, G. (2006). Histoire du corps. Les mutations du regard, le XXe siècle. V. 3. Paris: Editions du Seuil.
Dewey, J. (1902). Academic Freedom. Educational Review, 23(1), 1-14.
Durkheim, E. (2013). [1893]. De la division du travail social. Paris: Presses Universitaires de France.
Eder, К. (1985). Geschichte als Lernprozess?: zur Pathogenese politischer Modernität in Deutschland. Frankfurt am Mein: Suhrkamp.
Franko, I. (2017). Grits’ school science. Lviv: A-ba-ba-ha-la-ma-ha. [In Ukrainian].
Freire, P. (2000). [1970]. Pedagogy of the oppressed (30th anniversary edition). New York: Seabury Press.
Foucault, M. (1975). Surveiller et Punir: Naissance de la prison. Paris: Gallimard.
Giersch, Th. (2017). Der Erfinder des Berufs. Handellsblatt. 31.10.2017. https://www.handelsblatt.com/karriere/wirtschaft_erlesen/500-jahre-martin-luther-der-erfinder-des-berufs/20512286.html?ticket=ST-9245395-fOyBhSkGh4GLytHFUqnF-ap6.
Gremmels, Chr. (1981) Arbeit und Beruf bei Martin Luther. Zeitschrift für Pädagogik und Theologie 33(4), 265-283. https://doi.org/10.1515/zpt-1981-0405
Guzhva, A. (2017). Small communities as the basis of civil society. Philosopher – interlocutor of the world: dialogue, communication, consensus: Materials of the XXV Kharkiv International Skovoroda Readings dedicated to the 295th anniversary of the birth of G. S. Skovoroda (OKZ "National Literary Memorial Museum of G. S. Skovoroda, September 30 - October 1, 2017) Kharkiv: Maidan, 217–220. [In Ukrainian].
Habermas, J. (1986). Die Idee der Universität – Lernprozesse. Zeitschrift für Pädagogik, 32 (5), 703-718.
Habermas, J. (2020). [1962]. Die Strukturwandel der Öffentlichkeit. Untersuchungen zu einer Kategorie der bürgerlichen Gesellschaft. Frankfurt am Mein: Suhrkamp.
Hegel, G. W. F. (2017). [1821]. Grundlinien der Philosophie des Rechts. Naturrecht und Staatswissenschaft im Grundrisse Zum Gebrauch für seine Vorlesungen. Berlin: Hofenberg.
Heidegger, M. (2016). [1933]. Die Selbstbehauptung der deutschen Universität. https://phil.hse.ru/data/2016/10/03/1122904343/Heidegger.pdf
Illich, I. (2000). [1972]. Deschooling Society. New York: Harper & Row.
Jaspers, K. (2016). [1961]. Wissenschaft, Lehrfreiheit und Politik. Ist die Freiheit von Forschung und Lehre, ist die geistige Grundlage der Universität in der Bundesrepublik bedroht? Jaspers, K. Gesamtausgabe. Band I/21. Schriften zur Universitätsidee. Basel: Schwabe Verlag, 445-456.
Kant, I. (1784) Beantwortung der Frage: Was ist Aufklärung? Berlinische Monatsschrift, (12), 481–494.
Luckmann, T. (1967). The Invisible Religion: The Problem of Religion in Modern Society. New York, Macmillan Company.
Mannheim, K. (1929). Ideologie und Utopie. Bohn: Friedrich Cohen.
Moore, B., Jr. (2016). [1978]. Injustice: The Social Bases of Obedience and Revolt. London: Macmillan.
Nietzsche, F. (1954). Über die Zukunft unserer Bildungs-Anstalten. Friedrich Nietzsche: Werke in drei Bänden. München, Band 3, 177-263.
Prokopovych L. S., & Morgun A. V. (2017). Pedagogical orientation of Ivan Franko's works about children. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series "Pedagogy and Psychology", 1 (5), 156-159. [In Ukrainian].
Rorty, R. (1996). Does academic freedom have philosophical presuppositions? L. Menand (Ed.), The future of academic freedom. Chicago: University of Chicago Press, 21-42.
Scheler, M. (1926). Probleme einer Soziologie des Wissens. Scheler, M. Die Wissensformen und die Gesellschaft. Leipzig: Der Neue-Geist Verlag, 1-229.
Schütz A., & Luckmann T. (2003). Strukturen der Lebenswelt. Konstanz: UVK/UTB.
Searle, J. R. (1971). The Campus War: A Sympathetic Look At The University In Agony. New York: World Pub. Co.
Sereda, I. V. (2020). Pedagogical deontology, rhetoric and culture of speech: a textbook. Mykolaiv: Ilion. [In Ukrainian].
Shevchenko, Y. M. (author - incl.). (2018). Pedagogical deontology: teaching methodical textbook. [for students of specialty "Primary Education"]. Melitopol: Publishing and Printing Center "Lux". [In Ukrainian].
Stelmakh, N. V. (2019). Ways of formation of deontological culture of the future teacher. Innovative pedagogy, 17 (1), 149-153. [In Ukrainian].
Toropova, A., Myrberg, E., & Johansson, S. (2021). Teacher job satisfaction: the importance of school working conditions and teacher characteristics. Educational Review, 73 (1), 71-97. https://doi.org/10.1080/00131911.2019.1705247/
Waldenfels, B. (2020). [1997]. Topographie des Fremden: Studien zur Phänomenologie des Fremden 1. Frankfurt am Mein: Suhrkamp.
Weber, M. (2016). [1905]. Die protestantische Ethik und der Geist des Kapitalismus. Berlin: Hofenberg.
##submission.downloads##
-
PDF (English)
Завантажень: 397
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
- Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації;
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.