Духовно-моральний вимір освіти як умова конституювання суб’єктності
DOI:
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2026-32-1-12Ключові слова:
духовно-моральний вимір освіти, суб’єктність, філософія освіти, цінності, автономія, рефлексія, відповідальність, Нова українська школаАнотація
Актуальність. У статті розглянуто проблему духовно-морального виміру освіти в умовах трансформації сучасного соціокультурного простору, що супроводжується зростанням ролі інструментальної раціональності, цифровізації та стандартизації освітніх процесів. За таких умов освіта дедалі частіше редукується до механізму передачі знань і формування компетентностей, що зумовлює послаблення її ціннісно-смислового виміру та актуалізує питання про можливість становлення особистості як суб’єкта. Метою статті є філософсько-антропологічне осмислення духовно-морального виміру освіти як умови конституювання суб’єктності, а також визначення його ролі у поєднанні когнітивного, аксіологічного та соціального вимірів людського становлення. Методологічною основою дослідження є філософсько-антропологічний підхід, доповнений герменевтичним, феноменологічним та аксіологічним підходами, що дозволяють розглядати освіту як простір інтерпретації досвіду, переживання цінностей і формування моральної самосвідомості. Використання елементів дискурсивного аналізу дало змогу виявити особливості сучасного наукового осмислення співвідношення знання, цінностей і суб’єктності в освіті. Новизна. Наукова новизна дослідження полягає у трактуванні духовно-морального виміру освіти як онтологічної умови конституювання суб’єктності, а не як допоміжного компонента освітнього процесу. Уперше обґрунтовано його роль як смислотворчого простору, у межах якого відбувається інтеграція різних вимірів людського становлення та формується здатність до самовизначення, рефлексії і відповідальної участі у соціальному житті. Висновки. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для концептуалізації сучасних освітніх підходів, орієнтованих на розвиток суб’єктності, а також для вдосконалення змісту освітніх програм у контексті гуманістичної спрямованості освіти.
Посилання
Bekh, I. (2022). New scientific achievement as a factor in personality education [in Ukrainian]. Theoretical and methodological problems of raising children and students, 26(1), 27–42. https://doi.org/10.32405/2308-3778-2022-26-1-27-42
Dovbnia, V. M. (2024). Subjectivity as a fundamental concept of modern philosophy of education [in Ukrainian]. Philosophy of Education, 30(1), 12–25. DOI: https://doi.org/10.31874/2309-1606-2024-30-1-12
Dovbnya, V. M. (2018). New Ukrainian school: an attempt of philosophical and anthropological comprehension [in Ukrainian]. Philosophy of Education, 22(1), 240–258. DOI: https://doi.org/10.31874/2309-1606-2018-22-1-240-258
Zhurba, K. (2021). Education of meaning of life values in secondary and high school: theoretical-practical aspects [in Ukrainian]. EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, (1), 28-44. DOI: https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2021.1.03
Romanenko, K. M., & Shevchenko, N. O. (2023). Use of innovative learning forms in the system of public servants education [in Ukrainian]. Bulletin of the Dnipro Academy of Continuing Education, (2), 22–26. DOI: https://doi.org/10.54891/2786-698X-2023-2-4
Biesta, G. (2007). Why “What Works” Won’t Work. Educational Theory. https://doi.org/10.1111/j.1741-5446.2006.00241.x
Bravo González, P., & Reiss, M. J. (2025). Introducing sociopolitical approaches to science education: an integrative review of the concept of subjectivity in science curricula and continuous professional development programmes. Studies in Science Education, 1–41. DOI: https://doi.org/10.1080/03057267.2025.2563997
Emans, A., Oolbekkink-Marchand, H., Bakker, C., & De Bruijn, E. (2025) Teacher agency in the dynamics of educational practices: a theory synthesis. Frontiers in Education, (9), 1515123. DOI: doi: 10.3389/feduc.2024.1515123
Floridi, L., & Cowls, J. (2019). A unified framework of five principles for AI in society. Harvard Data Science Review. DOI: https://doi.org/10.1162/99608f92.8cd550d1
McGeer, V. (2018), The Value of Reactive Attitudes: Critical Response to Christine Tappolet's Emotions, Values and Agency. Philosophy and Phenomenological Research, 97, 512-519. DOI: https://doi.org/10.1111/phpr.12541
Mittelstadt, B. D., Allo, P., Taddeo, M., Wachter, S., & Floridi, L. (2016). The ethics of algorithms: Mapping the debate. Big Data & Society, 3(2). DOI: https://doi.org/10.1177/2053951716679679
Hendriksen, N., Logtenberg, A., Westbroek, H., & Janssen, F. (2024). Exploring teachers’ agency in inclusive education: Secondary education teachers navigating their projects in responding to the diversity in students’ sociocultural backgrounds. Teaching and Teacher Education, 149, 104731. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tate.2024.104731
Hrynevych, L., Linnik, O., & Herczyński, J. (2023). The new Ukrainian school reform: Achievements, developments and challenges. European Journal of Education, 58, 542–560. DOI: https://doi.org/10.1111/ejed.12583
Kant, I. (2015). Critique of Practical Reason (M. Gregor, Trans.). Cambridge University Press.
Kant, I. (1998). Groundwork of the metaphysics of morals (M. Gregor, Trans.). Cambridge University Press.
Perrin, R. (1991). Max Scheler’s concept of the person: An ethics of humanism. Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-349-21399-3
Ricoeur, P. (1992). Oneself as Another. Chicago: University of Chicago Press.
Romanenko, K., et al. (2025). The Intersection of Spirituality and Artificial Intelligence. International Journal on Culture, History and Religion. DOI: https://doi.org/10.63931/ijchr.v7iSI1.227
Scheler, M. (1973). Formalism in ethics and non-formal ethics of values: A new attempt toward the foundation of an ethical personalism (M. S. Frings & R. L. Funk, Trans.). Northwestern University Press.
Waghid, Y. (2014). Pedagogy Out of Bounds. Educational Philosophy and Theory. DOI: https://doi.org/10.1080/00131857.2013.779208
Zahavi, D. (2019). Applied phenomenology: Why it is safe to ignore the epoché. Continental Philosophy Review, 54(2), 259–273. DOI: https://doi.org/10.1007/s11007-019-09463-y
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
- Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації;
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
