Піронівський скептицизм як інструмент епістемічного захисту проти ідеології «руського міру»
DOI:
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2026-32-1-9Ключові слова:
пірронівський скептицизм, ἐποχή, атараксія, «руський мір», епістемічний захист, тропи Аґріпи, критичне мислення, філософія освітиАнотація
Актуальність. Ідеологія «руського міру» функціонує не як раціональна аргументація, а як афективна машина, що мобілізує громадянську згоду через ресентимент, страх і ностальгію. Чинні програми протидії дезінформації спираються на когнітивні інструменти верифікації, однак вони залишаються недостатніми, оскільки ідеологія обходить раціональний рівень через афективний вплив. Суспільство повинно мати і когнітивні, і афективні ресурси самозахисту, тобто здатність не лише розпізнавати маніпуляцію, а бути для неї недосяжним. Мета – дослідити пірронівське ἐποχή та атараксію як інструменти епістемічного захисту від ідеології "руського міру" та окреслити освітні наслідки цих висновків для України. Методами дослідження є теоретичний концептуальний аналіз із елементами герменевтики та міждисциплінарного синтезу на перетині античного скептицизму, соціальної епістемології, теорії ідеології та критичних студій «руського миру». Новизна. Вперше встановлено прямий зв’язок між пірронівською традицією та протидією конкретній сучасній ідеологічній системі. Введено поняття «епістемічна атараксія» – стан афективної та епістемологічної стійкості, досяжний через послідовне застосування ἐποχή. Показано, що п’ять тропів Аґріпи є операціоналізованим інструментом розриву ланцюга ідеологічного впливу. Висновки. Антична пірронівська традиція виявляється не архівним артефактом, а живим ресурсом. Пірронівське ἐποχή діє між уявленням та судженням, блокуючи механізм афективного залучення до ідеології. Освітній простір України потребує доповнення когнітивних програм критичного мислення афективним компонентом, де тропи Аґріпи слугують практичним методом формування епістемічного захисту на різних рівнях навчання.
Посилання
Arendt, H. (2005). Origins of totalitarianism. [V. Verloka & D. Korchakov, Trans.]. Dukh i Litera. [in Ukrainian].
Artymyshyn, P., & Kostiuk, O. (2019). Ideologema of the “russian world”: emergence, genesis, perception in Ukraine. [Analytical report]. Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian studies. [in Ukrainian].
Bullock, J. B. (2025). Skeptical Suspension in the Face of Disagreement. Archiv für Geschichte der Philosophie, 107 (2), 212-240. https://doi.org/10.1515/agph-2023-0095
Kahneman, D. (2021). Thinking Fast and Slow. [M. Yakovliev, trans.]. Kyiv: Nash format. [in Ukrainian].
KEBULADZE, V. (2024). Concept of ressentiment by Max Scheler and its contemporary relevance [in Ukrainian]. Filosofska Dumka, (2), 105–116. https://doi.org/10.15407/fd2024.02.105
Laruelle, M. (2015). The “Russian World”: Russia’s Soft Power and Geopolitical Imagination. Washington, D.C.: The Center on Global Interests
Machuca, D. E. (2021). Is Pyrrhonian suspension incompatible with doubt? Midwest Studies in Philosophy, 45, 27-55. https://doi.org/10.5840/msp20219299
Mannheim, K. (2008). Ideology and Utopia. [V. Shved, Trans.]. Kyiv: Dukh i Litera. [in Ukrainian].
Obushnyi, M. (2020). “russian world” – a neo-imperial ideology of modern russia. Ukrainian Studies Almanac, (27), 122–128. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.18. [In Ukrainian].
Scheler, M. (1915). Das Ressentiment im Aufbau der Moralen. In Abhandlungen und Aufsätze. Bd. 1, S. 39–236. Leipzig: Verlag der Weißen Bücher. [in German].
Sextus Empiricus. (2020). Outlines of Pyrrhonism (I, 1-13). [L. Zvonska, trans.; O. Khoma, ed.) [in Ukrainian]. Sententiae, 39(2), 125–137. https://doi.org/10.31649/sent39.02.125.
Sim, S. (2019). Post-Truth, Scepticism & Power. Cham: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-15876-7
Thorsrud, H. (2009). Ancient scepticism. Stocksfield: Acumen.
Yermolenko, A. M. (2021). “russian world” – the ideology of russian imperialism. [In Ukrainian]. In: “russian world” as a doctrine: origins, threats, methods. Philosophical Dialogues (iss. 21-22, pp. 15-26). Kyiv: H.S. Skovoroda Institute of Philosophy, NAS of Ukraine.
Zborovska, X. (2023). Deconstruction of the myth of the “russian world” doctrine about Orthodoxy as the basis of Russian identity. Philosophy of Education, 28(2), 230–239. DOI: https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-2-13 [In Ukrainian].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
- Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації;
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.