Методологічні засади визначення постмодернізму у Жана-Франсуа Ліотара та Ігаба Гассана

Анатолій Денисенко

doi:10.31874/2309-1606-2026-32-1-2

Автор(и)

Анатолій Денисенко Східноєвропейський інститут теології (Львів, Україна) https://orcid.org/0000-0002-7166-9401

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2026-32-1-2

Ключові слова:

метанаратив, постмодернізм, картографування, легітимація знання, звіт про знання, делегітимізація знання, міждисциплінарність, Жан-Франсуа Ліотар, Ігаб Гассан

Анотація

Актуальність. У світі, де метанаративи (наука, релігія, держава) вже не можуть слугувати гарантами сенсів, єдиною легітимізацією стає лінгвістична гра як комунікація в межах локальних спільнот. Там, де Жан-Франсуа Ліотар бачить розпад системи, Ігаб Гассан бачить вивільнення творчого потенціалу. Метою дослідження є привернення уваги до того, що Ліотар дає відповідь на запитання, чому старий світ зруйнований (відмова від диктатури універсалій), а Гассан показує, як існувати в новому, «постсучасному», світі, перетворюючи фрагменти хаосу на нову естетичну та інтелектуальну реальність. Методи. У дослідженні продемонстровано, що філософії Ліотара і Гассана певною мірою доповнюють одна одну, якщо розглядати їх у нерозривному зв’язку, а не окремо. Руйнація і вибудування хоч і є протилежними поняттями, однак у контексті доби постмодерну слід говорити, що критика метанаративів не веде до хаосу, а радше до переосмислення та пошуку нових наративів, мовних конструктів, естетичних та культурних явищ, які могли би краще пояснити те, що підлягає деконструкції. Така інтерпретація виходить за межі суто негативного або суто позитивного погляду на постмодернізм. Новизною є спроба поєднання теорій Ліотара і Гассана – з метою обговорення діалектики розпаду та вибудування. Якщо Ліотар встановлює діагноз, то Гассан пропонує терапію. Постмодернізм це не просто «кінець будь-чого», це перехід від онтології структур до онтології потоків. Висновки. Якщо поєднати методології, то Ліотар і Гассан разом формують певну систему розуміння сучасного їм світу. У Ліотара представлено негативний етап. Він розчищає інтелектуальне поле, звільняючи його від диктату універсальних істин. Гассан – це позитивний етап. Він пояснює, як у порожнечі Ліотара народжується нова форма життя з притаманними їй грою, іронією, фрагментарністю, плюралізмом.

Біографія автора

Анатолій Денисенко, Східноєвропейський інститут теології (Львів, Україна)

кандидат філософських наук, старший науковий співробітник

Посилання

Anderson P. (1998). The Origins of Postmodernity. London, New York: Verso. https://fiet.opac.com.ar/pgmedia/PDFs/1-6640_D=The%20origins%20of%20postmodernity.%20Anderson,%20Perry.pdf

Bohuslavska, K. (2011). Lyotar Jean-François. In Levenets Yu., Yu. Shapoval (red.) Political Encyclopedia. Kyiv: Parlamentske vydavnytstvo. P. 407. [in Ukrainian]

Borges, J. L. (1946). Del rigor en la Ciencia [in Spanish]. Los Anales de Buenos Aires 1.3, 53-56.

Cage, J. (1967). Silence: Lectures and Writings. Middletown, Conn.: Wesleyan University Press. https://monoskop.org/images/b/b5/Cage_John_Silence_Lectures_and_Writings.pdf

Hassan, I. (1971). The Dismemberment of Orpheus. New York: Oxford University Press.

Hassan, I. (1967). The Literature of Silence: Henry Miller and Samuel Beckett. New York: Alfred A. Knopf.

Hassan, I. (1987). The Postmodern Turn: Essays in Postmodern Theory and Culture. Columbus: Ohio State University Press.

Hassan, I. (2003). Beyond Postmodernism: Toward an Aesthetic of Trust. In K. Stierstorfer (ed.). Beyond Postmodernism Reassessments in Literature, Theory, and Culture. (Pp. 199–212). New York: Walter de Gruyter.

James, W. (1992). Pragmatism. London: by Routledge.

Jameson, F. (1984). Forword. In J.-F. Lyotard. The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. (P. vii-xxi). Minneapolis: University of Minnesota.

Lyotard, J.-F. (1979). La condition postmoderne. Paris: Les Editions de Minuit.

Lyotard, J.-F. (1988). Le Postmoderne expliqué aux enfants: Correspondance 1982–1985. Paris: Galilée.

Nestielieiev, M. (2019). Labyrinths of American Postmodernism. Kyiv: Tempora. [in Ukrainian].

Taylor, V. E. (2003). Lyotar Jean-François. In C. Winquist, & V. E. Taylor (eds.). Encyclopedia of Postmodernism. (V. Shovkun, Trans). (Pp. 243–244). Kyiv: Osnovy. [in Ukrainian]