Особистісна мотивація як запорука освітнього успіху: вершини і падіння авторитету педагога

Наталія Фіалко; Наталія Соколова

doi:10.31874/2309-1606-2025-31-1-14

Автор(и)

Наталія Фіалко Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ https://orcid.org/0000-0003-2010-1071
Наталія Соколова Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ https://orcid.org/0000-0002-5393-8567

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2025-31-1-14

Ключові слова:

особистісна мотивація, академічна легітимація, мотивація педагога, авторитет педагога, мотивація студента, освітній успіх

Анотація

Попри наявність великої кількості теоретичних досліджень, присвячених мотивації у освіті, на практиці мотивація до навчання, так само, як і мотивація до викладання залишаються незадовільними. Автори статті звертають увагу на основні причини такого стану справ, який характеризує не лише українську освіту, але є проблемою і за кордоном: адже нині легітимація усієї сфери освіти, і передусім постаті педагога, здійснюється не як академічна легітимація, але на економічних, політичних, правових, культурних, релігійних тощо підставах. Автори наголошують, що справжнім педагогом може бути той, хто здатен на майстерне володіння знанням, що включає в себе уміння знаходити знання, здійснювати його експертизу, сприяти пошуку нових знань. У статті продемонстровано вади тоталітарної педагогіки, але також акцентовано на слабкі сторони демократичної освіти. Розглянуто основні теорії мотивації у освіті, які досліджують сучасні теоретики освіти: практично усі вони звертають увагу на вторинну легітимацію освіти і штучно намагаються надати їм пріоритетну роль, тоді як легітимація ролі педагога як провідника у світ знання залишається у цих теоріях недооціненою. Продемонстровано, що особистісна мотивація студента є надзвичайно важливою, однак вона не може бути самодостатньою і достатньою для освітнього успіху: мотивація студента має бути корельованою і узгодженою з мотивацією педагога, який спрямовує студента до знань. Особливо важливо не лише зберегти, але й посилити мотивацію студентів до навчання в умовах наростання демотивації до навчання, пов’язаної зі зростаючими можливостями ШІ до розв’язання навчальних завдань. Студент або несумлінно перекладає виконання власних навчальних завдань на ШІ, або взагалі не бачить сенсу у навчанні, адже виглядає так, ніби ШІ здатен чимдалі, тим більше замінити людину як фахівця.

Біографії авторів

Наталія Фіалко, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ

кандидат філософських наук, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

Наталія Соколова, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

Посилання

Adorno, T. V. (2019). Why Education? (V. Bryzhnik, trans). [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 24(1), 6-23. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2019-24-1-6-23

Adorno, T. W. (2021). Taboos on the teaching vocation: (M. Boichenko & V. Bryzhnik, trans). [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 26(2), 168–187. https://doi. org/10.31874/2309-1606-2020-26-2-12

Adorno, T. (2017). The Theory of Half-Education. (M. Kultaieva, trans). [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 20(1), 128-152. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2017- 20-1-128-152

Adorno, T. V. (2018). Philosophy and the Teacher. (V. Bryzhnik, trans). [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 23(2), 6–31. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2018-23-2-6-31

Al Zaidy, A. (2024). The Impact of Generative AI on Student Engagement and Ethics in Higher Education. Journal of Information Technology, Cybersecurity, and Artificial Intelligence, 1, 30-38. https://doi.org/10.70715/jitcai.2024.v1.i1.004.

Albrecht, J. R., & Karabenick, S. A. (2017). Relevance for Learning and Motivation in Education. The Journal of Experimental Education, 86(1), 1–10. https://doi.org/10.1080/00 220973.2017.1380593

Boichenko, M. (2022). Correction of the Naming of Things: The Coercion of War in Education and Public Life. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 28(1), 11–27. https://doi. org/10.31874/2309-1606-2022-28-1-1

Boychenko, M. (2019). Tasks for Philosophy of Education in Ukraine in the Light of the Theory of Generations. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 25(2), 8-34. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2019-25-2-1

Boychenko, M. (2017). Between “half-education” and “half-action”: in search of a path to effective education. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 21(2), 219-239. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2017-21-2-219-239

Busse, V., & Walter, C. (2013). Foreign Language Learning Motivation in Higher Education: A Longitudinal Study of Motivational Changes and Their Causes. The Modern Language Journal, 97(2), 435-456. https://doi.org/10.1111/j.1540-4781.2013.12004.x

Hegel G.V.F. (2004). Phenomenology of the Spirit. ( P. Taraschuk, trans.). Kyiv: Osnovy. [In Ukrainian].

Heidegger, M. (1983). Die Selbstbehauptung der deutschen Universität. Das Rektorat 1933/34. Hrsg. von Hermann Heidegger. Frankfurt am Main: Klostermann.

Heidegger, M. (2014). Gesamt Ausgabe. IV. Abteilung: Hinweise und Aufzeichnungen. Band 94. Überlegungen II-VI (Schwarze Hefte 1931-1958). Hrsg. von Peter Trawny. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.

Hume, D. (2011). The essential philosophical works. Wordsworth Editions.

Kultaieva, M. (2017). The Education and its Deformations in the Contemporary Culture: a Contribution to the Actuality Theodor W. Adorno’s Theory of Half-education. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 20(1), 153–195. https://doi.org/10.31874/2309- 1606-2017-20-1-153-195

Kultaieva, M. (2018). Philosophy of Education of the Third Reich: origin, political and ideological contexts and conceptual constructions. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 22(1), 25-87. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2018-22-1-25-87

Piaget, Jean. (1962). Play, Dreams, and Imitation in Childhood. New York: W. W. Norton & Company, Inc.

Plessner, Н. (1965). Die Stufen des Organischen und der Mensch : Einleitung in die philosophische Anthropologie. Berlin: De Gruyter.

Rancière, J. (2014). The Ignorant Schoolmaster. Five Lessons in the Intellectual Emancipation. (A. Repa, trans.). Kyiv: Nika-Center. [In Ukrainian].

Reash, Caitlin, & Larwin, Karen, H. (2021). Factors of Motivation in Education: Perspectives of College Students and Their Professors. Journal of Organizational & Educational Leadership, 7(1), 2. https://digitalcommons.gardner-webb.edu/joel/vol7/iss1/2

Stirling, D. (2014). Motivation in education. Learning Development Institute. 31 May 2014. https://pdf4pro.com/view/motivation-in-education-5dadb3.html

Tohidi, H. (2012). The effects of motivation in education. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 31, 820 – 824. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.12.148.

Urhahne, D., Wijnia, L. (2023). Theories of Motivation in Education: an Integrative Framework. Educational Psychology Review, 35, 45. https://doi.org/10.1007/s10648-023- 09767-9