Культура зображення у художньому тексті: виклики сумлінності фахового перекладу

Надія Григорова; Ольга Іващенко

doi:10.31874/2309-1606-2025-31-1-10

Автор(и)

Надія Григорова Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Ольга Іващенко Харківська державна академія дизайну і мистецтв https://orcid.org/0000-0002-3213-7525

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2025-31-1-10

Ключові слова:

фаховий переклад, культура зображення, візуальні образи, штучний інтелект (ШІ), сумлінність фахового перекладу, людина як фаховий перекладач

Анотація

Ситуація перекладу є поєднанням необхідності точно передати закладене у тексті оригінальне послання його автора зі свободою у інтерпретації цього послання у контексті мови і культури перекладу. Множина виражальних засобів кожної мови передбачає певний ступінь альтернативності їх використання, яка дає змогу вибирати найкращий варіант для досягнення точнішого розуміння послання автора з урахуванням специфіки як мови оригіналу, так і мови перекладу. Штучний інтелект (ШІ), який все ширше і частіше використовують також для потреб перекладу з іноземної мови, далеко не завжди вловлює тонкощі завдань контекстуального перекладу. У ситуації фахового перекладу недостатнім є знання певного специфічного словника, властивого певній царині спеціальних знань – адже також необхідне глибоке знання проблематики перекладу. Якщо мова йде про сумлінність фахового перекладу художніх текстів, ШІ виявляється більше схильним обходити проблему, а не вирішувати її. Наприклад, гостро постає питання розуміння особистостей персонажів художнього твору, їх емоцій, мотивацій тощо. Зображення цих персонажів автором нерідко включає в себе непрямі характеристики, а також іронію, яка змушує інколи розуміти певні характеристики прямо протилежним чином. У статті проаналізовано сильні сторони та обмеження аналітичного та герменевтичного підходів до виконання завдань перекладу візуальних зображень. Особлива увага авторів цієї статті зосереджена на аналізі екологічного підходу у теорії сприйняття та значущості його використання при формуванні культури візуального зображення, що дає важливе методологічне підґрунтя для успішного фахового перекладу мовного вираження візуальних образів. Тому використання ШІ у перекладі з іноземної має супроводжуватися експертною оцінкою людини, яка є профільним фаховим перекладачем.

Біографії авторів

Надія Григорова, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

кандидат соціологічних наук, докторантка кафедри філософії

Ольга Іващенко, Харківська державна академія дизайну і мистецтв

кандидат філософських наук, доцент, декан факультету образотворчого мистецтва

Посилання

Alloa, E. (2021). Looking through Images: A Phenomenology of Visual Media. Translated by Nils F. Schott. New York: Columbia University Press.

Apel, K.-O. (2009). Discourse and Responsibility: The Problem of Transition to Post-Conventional Morality (V. Kuplin, trans.). Kyiv: Spirit and Letter

Bachmann-Medick, D. (2016). Cultural Turns: New Orientations in the Study of Culture. English trans. by A. Blauhut after a completely revised and updates German edition. Berlin, Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110402988

Boehm, G. & Mitchell, W. J. T. (2010). Pictorial versus Iconic Turn: Two Letters. In Curtis, N. (ed.). The Pictorial Turn (pp. 8-26). London & New York: Routledge.

Boichenko, M., & Bondarchuk, B. (2021). Language creativity and the estrangement of language: not friends, neither enemies of the translator. Philosophy of Education, 26(2), 155–167. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-2-11

Boichenko, M. (2020). Social theories and discursive and non-discursive social practices: an educational test. Filosofska Dumka, (5), 23–40. https://doi.org/10.15407/ fd2020.05.023

Boychenko, M. I. (2010). Social-philosophical vision of the system-forming nature of worldview. (In Ukrainian). Bulletin of NTUU “KPI” Philosophy. Psychology Pedagogy, (3), 18–22.

Boychenko, M. (2012). Value functionalism as a paradigmatic phenomenon of modern social philosophy. Philosophical problems of the humanities, 21, 23–26.

Braund, M. (2008). The Structures of Perception: An Ecological Perspective. Kritike: An Online Journal of Philosophy, 2. https://doi.org/10.3860/krit.v2i1.574.

Chakraborty, S. (2017). Critical Thinking: An Approach that Synthesizes Analytic Philosophy, Indian Philosophical Quarterly, 44(1), 67–78.

Gibson, J. J. (1978). The Ecological Approach to the Visual Perception of Pictures. Leonardo, 11(3), 227–235.

Heidegger, M. (1977). Die Zeit des Weltbildes (1938). In: Heidegger, M. Gesamtausgabe. Bd. 5: Holzwege. (S. 87-88). Frankfurt am Main: Klostermann.

Ivic, S. (2020). Paul Ricoeur’s hermeneutics as a bridge between aesthetics and ontology. Rivista di estetica, 73, 66-78. https://doi.org/10.4000/estetica.6738

Kultaieva, M., & Grygorova, N. (2024). On Advantage or Disadvantage of Academic Scholarship for Life. Philosophy of Education, 29(2), 8–26. https://doi. org/10.31874/2309-1606-2023-29-2-1

Mikkonen, J. (2021). Analytic Philosophy of Literature. In: Stalmaszczyk, P. (ed.). The Cambridge Handbook of the Philosophy of Language. (Pp. 659–674). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108698283.037

Müller, M. R. (2020). Image Clusters. A Hermeneutical Perspective on Changes to a Social Function of Photography [56 paragraphs]. Forum Qualitative Sozialforschung / Forum: Qualitative Social Research, 21(2), Art. 4, http://dx.doi.org/10.17169/fqs-21.2.3293

Panchenko, L., & Grygorova, N. (2024). Translating of Knowledge Cultures in the Context of Epistemic Justice. Studia Warmińskie, 61, 89–98. https://doi.org/10.31648/sw.10786

Rautenberg, J. (2023). Looking through Images: A Phenomenology of Visual Media by Emmanuel Alloa. Estetika: The European Journal of Aesthetics, LX/XVI(1), 101–106. https://doi.org/10.33134/eeja.395

Ross, A. (2016). What is an image? Form as a category of meaning in philosophical anthropology. Parrhesia, 26, 20-39

Tantray, M. A., Khan, T. R., & Rather, I. (2020). Nature of Analytical Philosophy. Ravenshaw Journal of Philosophy, 6, 16–31.

Soreanu, C. (2022). The culture of visuals and the visuals of culture. Culture and arts in the context of world cultural heritage. Klironomy, 2(5), 7-17.

Stefanink, B. (2017). The hermeneutical approach in Translation Studies. Cadernos de Tradução, 37(3), 21-52. https://doi.org/10.5007/2175-7968.2017v37n3p21

Stejskal, J. (2021). Visual style hermeneutics: from style to context. World Art, 11(2), 201– 227. https://doi.org/10.1080/21500894.2021.1899984

Stolze, R. (2008). The hermeneutic approach in translation. Ilha do Desterro. A Journal of English Language Literatures in English and Cultural Studies, 57-69. CC BY-NC-ND 4.0

Stolze, R. (2012). The hermeneutic approach to translation. Vertimo Studijos, (5), 30-42.

Stolze, R., Stanley, J., & Cercel, L. (eds). (2015). Translational Hermeneutics. The First Symposium. Bucureşti: Zeta Books.

Vilchis Esquivel, L. del C. (2012). Hermeneutics of the Designed Image. The International Journal of the Image 2 (1): 47-56. https://doi.org/10.18848/2154-8560/CGP/ v02i01/44242