Розробка методики оцінювання освітніх платформ в контексті інноваційно-дослідницької діяльності освітян

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2025-31-1-6

Ключові слова:

методологія оцінювання, відкриті освітні ресурси, освітні платформи, цифровізація освіти, метод аналізу ієрархій, матриця парних порівнянь

Анотація

Стаття присвячена розробці універсальної методики оцінки якості сучасних освітніх платформ. У контексті глобальної цифровізації освіти зростає потреба у системному підході до аналізу ефективності, доступності та користувацького досвіду навчальних платформ. Автори пропонують методику, що враховує вісім ключових критеріїв: доступність та інклюзивність, зручність використання та інтерфейс, інтерактивність та залученість користувачів, підтримка користувачів та зворотній зв’язок, платність, адаптивність до індивідуального темпу навчання, багатомовність та локалізація і сертифікація.

Методологія дослідження базується на поєднанні кількісних і якісних методів аналізу, що забезпечує комплексність і об’єктивність оцінки. Особливістю запропонованого підходу є використання методу аналізу ієрархій для визначення вагових коефіцієнтів критеріїв, що підвищує наукову обґрунтованість результатів.

Важливим аспектом дослідження є орієнтація на потреби різних категорій користувачів, зокрема осіб з обмеженими можливостями, що робить методику дійсно інклюзивною. У статті розглянуто інструменти та підходи до оцінювання існуючих платформ на основі запропонованих критеріїв і методики, що має важливе прикладне значення для розробників і адміністраторів освітніх середовищ.

Результати дослідження будуть корисні для широкого кола фахівців: розробників освітніх платформ, дослідників у сфері цифрової трансформації освіти, викладачів та керівників навчальних закладів. Запропонована методика може стати основою для створення стандартів якості цифрових освітніх ресурсів та сприятиме розвитку сучасного освітнього середовища, доступного для всіх категорій користувачів. Стаття підкреслює важливість постійного вдосконалення освітніх платформ у зв’язку з динамічним розвитком цифрових технологій та зміною потреб суспільства.

Біографії авторів

Максим Максимов, Національний університет «Одеська політехніка»

доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри програмних і комп’ютерно-інтегрованих технологій, координатор проєкту Erasmus+ SMART-PL.
Сфера наукових інтересів: автоматизація технологічних процесів, моделювання та оптимізація енергетичних установок, комп’ютерно-інтегровані системи управління, інноваційні підходи до управління об’єктами енергетики.

Валентин Давидов, Національний університет «Одеська політехніка»

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри програмних і комп’ютерно-інтегрованих технологій, директор навчального центру «Навчання без обмежень».
Сфера наукових інтересів: моделювання та автоматизація енергетичних систем, інформаційно-вимірювальні технології, підвищення енергоефективності, комп’ютерно-інтегровані системи управління, імітаційне моделювання та оптимізація технологічних процесів.

Тая Петік, Національний університет «Одеська політехніка»

доктор філософії, старший викладач навчального центру «Навчання без обмежень».
Сфера наукових інтересів: автоматизація технологічних процесів, моделювання складних динамічних систем, розробка та оптимізація алгоритмів керування, аналіз технічних процесів у критичних інженерних системах.

Максим Грішин, Національний університет «Одеська політехніка»

доктор філософії, старший викладач кафедри програмних і комп’ютерно-інтегрованих технологій, співробітник навчального центру «Навчання без обмежень».
Сфера наукових інтересів: автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології, математичне моделювання технічних систем, інформаційні технології в енергетиці, автоматизовані системи контролю та моніторингу.

Посилання

Baas, M., Van Der Rijst, R., Huizinga, T., Van Den Berg, E., & Admiraal, W. (2022). Would you use them? A qualitative study on teachers’ assessments of open educational resources in higher education. The Internet and Higher Education, 54, 100857. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2022.100857

Çakmak, T., Özel, N., & Yılmaz, M. (2013). Evaluation of the Open Course Ware Initiatives within the Scope of Digital Literacy Skills: Turkish Open CourseWare Consortium Case. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 83, 65–70. https://doi.org/10.1016/ j.sbspro.2013.06.014

DeVries, I. (2013). Evaluating Open Educational Resources: Lessons Learned. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 83, 56–60. https://doi.org/10.1016/ j.sbspro.2013.06.012

Khosravi, H., Denny, P., Moore, S., & Stamper, J. (2023). Learnersourcing in the age of AI: Student, educator and machine partnerships for content creation. Computers and Education Artificial Intelligence, 5, 100151. https://doi.org/10.1016/j.caeai.2023.100151

Lambert, S. R. (2019). Do MOOCs contribute to student equity and social inclusion? A systematic review 2014–18. Computers & Education, 145, 103693. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.103693

Misut, M., & Pribilova, K. (2015). Measuring of quality in the context of e-Learning. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 177, 312–319. https://doi.org/10.1016/ j.sbspro.2015.02.347

Web Content Accessibility Guidelines (2024). W3C Recommendation. 12 December 2024. https://www.w3.org/TR/WCAG22

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 17

Опубліковано

2025-09-04

Як цитувати

Максимов, М., Давидов, В., Петік, Т., & Грішин, М. (2025). Розробка методики оцінювання освітніх платформ в контексті інноваційно-дослідницької діяльності освітян. Філософія освіти. Philosophy of Education, 31(1), 90–110. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2025-31-1-6

Номер

Розділ

Статті

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.