Освіта і університет в епоху штучного інтелекту
DOI:
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2024-30-2-12Ключові слова:
штучний інтелект, освіта, університет, комунікація, мисленняАнотація
Стаття присвячена проблемі розвитку освіти в умовах формування суспільства, ключову роль в якому відіграють сучасні технології і зокрема розробки штучного інтелекту (ШІ). Оскільки в усі сфери життя (виробництво, послуги, розваги) суспільства впроваджуються машини, що швидко навчаються, а його розвиток залежить саме від інтенсивності впровадження технологій ШІ, віртуальні простори все більше впливають на життєсвіт людини, на повсякденність і ринок праці, актуальною є проблема розвитку освіти, зокрема й університетської, її мети, завдань, змісту й характеру. Ідеться про те, що ШІ активно включається в процес навчання, ба більше саме тут його вжиток загрожує витіснити людину, міжлюдську комунікацію. Автоматизація оцінювання, генерування відповідей ШІ формують ситуацію такого собі знакового фетишизму, а освітній процес перетворюється на симулякр. Це спонукає до пошуку нових форм людської діяльності, яка має розвиватися освітнім процесом, що спрямований на стимулювання мислення. Отже потрібно відмовитися від моделі об’єктивованого фактологічного знання, що може автоматизуватися і виконуватися машинами. Розвиток ШІ призведе до зникнення практик лінеарного мислення, що формувалися культурою письма, когнітивні функції будуть також трансформуватися, людина швидкими темпами виходитиме за межі суб’єктцентрованого бачення. В умовах постлюдського мислення взаємодія з будь-якими нелюдськими істотами / сутностями створює перспективи для нових форм людської діяльності. В світі, де виникає все більше доступних ресурсів, коли кожний автономний суб’єкт визначає траєкторію навчання, має бути переосмислений університет як осередок суспільного розвитку. Університетська освіта має бути спрямована на міжлюдське спілкування, що орієнтується на проєктивну діяльність, інтерпретативні практики, проблематизації, творчість. Освітній процес має формуватися на засадах балансу між технологіями ШІ і розвитком людського інтелекту, що підвищує значення міжлюдської комунікації в освітньому процесі.
Посилання
Aoun, J. E. (2017). Robot-proof: Higher Education in the Age of Artificial Intelligence. Cam¬bridge, Massachusetts. London, England : The MIT Press.
Baudrillard, J. (2004). Simulacra and Simulation. Trans. from French by V. Khovhun. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.
Bowen, J. A., & Watson, C. E. (2024). Teaching with AI: A Practical Guide to a New Era of Human Learning. Baltimore : Johns Hopkins University Press.
Brynjolfsson, E., & McAfee, A. (2014). The Second Machine Age: Work, Progress, and Pros¬perity in a Time of Brilliant Technologies. W. W. Norton & Company.
Chui, M., Manyika, J., & Miremadi, M. (2015). Four Fundamentals of Workplace Automa¬tion. McKinsey Quarterly. November. http://www.mckinsey.com/business-functions/business-technology/our-insights/four-fundamentals-of-workplace-automation.
Deutsch, D. (2012). Philosophy will be the key that unlocks artificial intelligence. The Guardian, Oct. 03. https://www.theguardian.com/science/2012/oct/03/philosophy-artificial-intelligence
Ilin, I., & Nihmatova, O. (2023). #budyaknina (#be like nina movement) and a remake of the concept of class consciousness in philosophy and social practice: a corpus approach (on the 100th anniversary of the publication of György Lukács’ «History and Class Consciousness» (1923-2023)). [In Ukrainian]. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias, (69), 98–119. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2023-69-12
Khan, S. (2024). Brave new words: how AI will revolutionize education (and why that’s a good thing). Penguin Publishing Group.
Kissinger, H. A. (2018). How the Enlightenment Ends. The Atlantic. June. https://www.the-atlantic.com/magazine/archive/2018/06/henry-kissingerai-could-mean-the-end-of-human-history/559124/
Kuklin, V.M. (2024). Natural and artificial intelligence in search of truth. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias, (70), 141–149. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2024-70-12
Maleiev А. (2023). Artificial Intelligence as a Harbinger of Significant Changes in Education. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 29(2), 143–159. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-2-9
Melnyk, Y., Todorova, S., & Shevchenko, H. (2024). Philosophy of Artificial intelligence in higher education. [In Ukrainian]. Humanities studies, (19(96), 126–134. https://doi.org/10.32782/hst-2024-19-96-14
Panukhnyk, О. (2023). Artificial intelligence in the educational process and scientific research of higher education applicants: responsible boundaries of AI content. [In Ukrainian]. Galician economic journal. 83, 4: 202–211. https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.04.202
Russell, St. J., & Norvig, P. (2010). Artificial Intelligence: A Modern Approach. Third edition. Prentice Hall.
Shevchenko, А. І. (Ed.). (2023). Strategy for Artificial Intelligence Development in Ukraine. [In Ukrainian]. Kyiv: Institute for Artificial Intelligence Problems. https://doi.org/10.15407/development_strategy_2023
Tatenko, V. (2013). Psychology of intimate life: Monograph. [In Ukrainian]. Kirovograd: Imeks-LTD.
Viljoen, J. (2023). AI in higher education – A tool for better learning? University world news. 24 February. https://www.universityworldnews.com/post.php?story=20230222130606612
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 67
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
- Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації;
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.