За завісою слідування професійному покликанню: розкриття протиріч у філософії освіти Букера Т. Вашингтона

Анотація

У цій статті розглянуто протилежні освітні філософії Букера Т. Вашинг­тона та В. Е. Б. Дю Буа, двох видатних діячів, які переймалися питанням прогресу прав темношкірих у суспільстві, ураженому расовою нерівністю. Вашингтон, виступаючи за професійне навчання, відстоював економічну самодостатність як ключ до навігації системою, сфальсифікованою проти успіху темношкірих. Дю Буа, навпаки, відстоював гуманітарну освіту, наго­лошуючи на критичному мисленні та соціальній критиці як на необхідних інструментах для усунення системних бар’єрів. У цій статті стверджується, що хоча прагматизм Вашингтона мав певну привабливість, його невід’ємне прийняття існуючого соціального порядку ризикувало увічнити ті самі сис­теми, які він мав на меті подолати. Через своє більш радикальне бачення Дю Буа визнав, що справжнє звільнення потребує не лише економічної дії, але й інтелектуальної здатності кинути виклик репресивним структурам і зруйнувати їх. Аналізуючи нюанси та складність їхніх аргументів, ця стат­тя підкреслює незмінну актуальність цієї історичної дискусії для сучасних дискусій щодо рівності в освіті. Вона підкреслює необхідність багатосто­роннього підходу до освіти, такого, який визнає взаємозв’язок економічних можливостей, інтелектуального розвитку та соціальної справедливості, зрештою виступає за освітній ландшафт, який дає всім людям можливість повністю реалізувати свій потенціал і зробити внесок у більш справедливе та рівноправне суспільство. Охоплюючи сильні сторони та визнаючи об­меження обох точок зору, ми можемо створити освітню систему, яка надає людям можливість долати суспільні бар’єри, а також озброює їх навичками критичного мислення, необхідними для того, щоб кинути виклик і зруйну­вати репресивні структури, сприяючи більш справедливому та рівноправ­ному суспільству.