Роль прагматистського й ціннісного підходу у децентралізації та лібералізації соціуму

Анотація

Подолання екологічної, економічної та військово-політичної кризи, у якій перебуває сучасний світ, можливо на шляху розвитку людини й створення нової якості суспільних відносин, що виражаються у вільній консолідованій продуктивній взаємодії між особами. Така лібералізація й децентралізація політичного, економічного й культурного життя соціуму досягається шляхом самоорганізації суспільства «знизу», коли індивіди та їх групи шляхом дискурсу віднаходять порозуміння у встановленні правил взаємодії у суспільстві. Децентралізація можлива у суспільстві рівних, активних і морально відповідальних особистостей, що взаємно поважають один одного і забезпечують стабільність та консолідацію людей спільними прагненнями (Ален Менденгол). Особи та спільноти досягають балансу власних інтересів з метою узгодження дій в інтересах суспільства добровільно, а не під впливом інституціонального насилля. Децентралізація створює конкурентне середовище, у якому плюралістичний підхід уможливлює узгодження інтересів та цінностей взаємодіючих соціальних суб’єктів з метою оптимізації суспільних відносин та покращення життя окремих індивідів та суспільства в цілому. Тоталітарні політичні режими підтримують централізацію та жорсткий універсалізм у застосуванні правових норм, породжують політичну та економічну поляризацію власних соціумів, втручаються у внутрішні справи інших суспільств, і найкращий шлях для подолання таких режимів є їх децентралізація. Оптимальним для розуміння значення та впровадження децентралізації суспільства є прагматистський підхід, котрий добре узгоджується з концепцією самоорганізації суспільства. Прагматистський підхід з його емпіричними інтенціями зосереджується на практичній перевірці та реалізації знань шляхом інформаційного зворотного зв’язку, котрий є універсальною закономірність природних й соціальних самоорганізаційних поліцентричних процесів. У соціальних системах інформаційний зворотний зв’язок на певних розвинутих рівнях соціальної самоорганізації має рефлексивний характер. Важливим компонентом регулювання соціальних дій людини є етична рефлексія, що узгоджує ці дії як з її поточними потребами, так і стратегічними цінностями суспільства. Децентралізація є одним із дієвих способів посилити самоорганізаційні мережеві зв’язки у суспільстві, підвищити творчу активність і добробут громадян, гармоні­зувати суспільні відносини та знизити рівень антагоністичної напруженості у соціумі, що зменшує ймовірність виникнення агресивних воєн.