Rethinking the phenomenological meaningfulness of bodily presence and absence in online education

Юлонг Лі; Чжень Чень

doi:10.31874/2309-1606-2024-30-2-7

Автор(и)

Юлонг Лі Китайський університет Гонконгу, Шеньчжень https://orcid.org/0000-0002-0348-8035
Чжень Чень Міський університет Макао (Макао) https://orcid.org/0009-0005-2547-5840

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2024-30-2-7

Ключові слова:

онлайн присутність, відсутність, втілення, Мерло-Понті, феноменологія

Анотація

Онлайн-освіта колись вважалася зручним і гнучким освітнім каналом. Однак COVID-19 змусив більшість вчителів та учнів не мати іншого виходу, окрім як перенести уроки в онлайн. Наукові публікації про онлайн-присутність можна розділити на дві незалежні категорії: теоретичні дискусії та практичні рамки для покращення онлайн-присутності. Серед цих публікацій деякі автори песимістично ставляться до ідеї онлайн-присутності. Деякі з них, дотримуючись Gelassenheit Мартіна Гайдеґера, стверджують, що онлайн-освіта більшою чи меншою мірою є результатом демонстрації контрольованих і осудних виступів учасників через її безтілесність, яка заморожує реальність і присвячена калькулятивному мисленню. Інші, дотримуючись феноменології обличчя Емануеля Левінаса, стверджують, що онлайн-освіта з екраном як бар’єром ставить під загрозу втілену чутливість і чуйність етичного ставлення вчителів до учнів. У дискусії з деякими авторами, які песимістично ставляться до ідеї онлайн-присутності, ми хотіли б нагадати їм про її можливості. Тому ми спираємося на феноменологію втілення Моріса Мерло-Понті, щоб представити думку, яка підтверджує онлайн-присутність в освіті. Потім ми вказуємо на небезпеку редукування навчання до стану присутності на уроках, фізичної чи віртуальної, запрошуючи читачів переосмислити «відсутність» як приховану сторону присутності та підтвердити роль відсутності та присутності у спільному конструюванні людського сприйняття речей. Таким чином, ми наголошуємо на важливості інтенційності викладачів і студентів викладати або вчитися, що визначає вплив онлайн-освіти. Нарешті, це дослідження завершується постцифровим поглядом, який спонукає нас вийти за рамки поточних дебатів про онлайн- чи офлайн- викладання, визнаючи розмиті межі між віртуальним і звичайним режимами освіти.

Біографії авторів

Юлонг Лі, Китайський університет Гонконгу, Шеньчжень

доктор, доцент (викладання), Школа гуманітарних і соціальних наук. Сфера наукових досліджень: Фукознавство, філософські перспективи критичного мислення, феноменологія в освіті, освітня суб’єктність

Чжень Чень, Міський університет Макао (Макао)

доктор, доцент; запрошений науковий співробітник Центру досліджень Д. Х. Лоуренса Ноттінгемського університету (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії). Сфера наукових досліджень: міжкультурні дослідження, критика культури, нематеріальна культурна спадщина, англійська мова та література, дослідження Д. Х. Лоуренса.

Посилання

Almahasees, Z., Mohsen, K., & Amin, M. O. (2021). Faculty’s and students’ perceptions of online learning during COVID-19. Frontiers in Education, 6, 1–10. https://doi.org/10.3389/feduc.2021.638470

Berenpas, M. (2021). On facing one’s students: The relevance of Emmanuel Levinas to teaching in times of COVID-19. Journal of Philosophy of Education, 55(4-5), 649–664. https://doi.org/10.1111/1467-9752.12576

Biesta, G. J. J. (2013). The Beautiful Risk of Education. Boulder, the US: Paradigm Publisher.

Bhatt, I. (2023). Postdigital Literacies. In: Jandric, P. (Ed.). Encyclopedia of Postdigital Sci¬ence and Education. (Pp. 1–4). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-35469-4_15-1

Chew, Y. W. (2022). Performing Presence with the Teaching-Body via Videoconferencing: A Postdigital Study of the Teacher’s Face and Voice. Postdigital Science and Educa¬tion, 4(2), 394–421. https://doi.org/10.1007/s42438-022-00288-2

Coonfield, G. & Rose, H. (2012). What is Called Presence. Text and Performance Quarterly, 32(3), 192-208. https://doi.org/10.1080/10462937.2012.691309

du Toit, J. (2020). Living in the age of the embodied screen. Indo-Pacific Journal of Phenomenology, 20(1), 1-9. https://doi.org/10.1080/20797222.2021.1876895

Fawns, T. (2019). Postdigital Education in Design and Practice. Postdigital Science and Education, 1(1), 132–145. https://doi.org/10.1007/s42438-018-0021-8

Fawns, T., Aitken, G. & Jones, D. (2019). Online Learning as Embodied, Socially Meaningful Experience. Postdigital Science and Education, 1(2), 293–297. https://doi.org/10.1007/s42438-019-00048-9

Gallagher, S. (2014). In Your face: transcendence in embodied interaction. Frontiers in Human Neuroscience, 8, 495. https://doi.org/10.3389/fnhum.2014.00495

Garrison, D. R. (2003). Cognitive presence for effective asynchronous online learning: The role of reflective inquiry, self-direction and metacognition. Elements of quality online education: Practice and direction, 4(1), 47–58.

Garrison, D. R., & Arbaugh, J. B. (2007). Researching the community of inquiry framework: Review, issues, and future directions. The Internet and higher education, 10(3), 157–172.

Heidegger, M. (1966). Discourse on Thinking. Trans. from German by J. M. Anderson and E. H. Freund. New York: Harper & Row.

Heidegger, M.(1977). The Question Concerning Technology and Other Essays. Trans. from German by W. Lovitt. New York: Garland Publishing INC.

Heidegger, M. (2002). Off the Beaten Track. Trans. from German by J. Young and K. Haynes. Cambridge, England: Cambridge University Press.

Kostenius, C., & Alerby, E. (2020). Room for interpersonal relationships in online educa¬tional spaces – a philosophical discussion. International journal of qualitative studies on health and well-being, 15(sup1), 1689603. https://doi.org/10.1080/17482631.2019.1689603

Levinas, E. (1985). Ethics and Infinity. Trans. from French by R. A. Cohen. Pittsburgh: Duquesne University Press.

Li, Y. (2023). An Instrumental Case Study of the Online Learning Experience of Macau University Students During Covid-19: What Kind of Online Presence Matters? Sage Open, 13(4). https://doi.org/10.1177/21582440231217666

Lowenthal, P. R., & Dunlap, J. C. (2020). Social presence and online discussions: A mixed method investigation. Distance Education, 41(4), 490–514. https://doi.org/10.1080/01587919.2020.1821603

Merleau-Ponty, M. (2004). The World of Perception. Trans. from French by O. Davis. Abingdon, England: Routledge.

Merleau-Ponty, M. (1973). The Prose of the World. Trans. from French by J. O’Neill. Evanston: Northwestern University Press.

Merleau-Ponty, M. (2019). The Film and the New Psychology. In C. Kul-Want (ed.). Philosophers on Film from Bergson to Badiou: A Critical Reader. (Pp. 97–112). New York: Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/kul-17602-006

Parrish, C. W., Guffey, S. K., Williams, D. S., Estis, J. M., & Lewis, D. (2021). Fostering Cognitive Presence, Social Presence and Teaching Presence with Integrated Online – Team-Based Learning. TechTrends, 65(4), 473–484. https://doi.org/10.1007/s11528-021-00598-5

Primozic, D. H. (2001). On Merleau-Ponty. Australia: Wadsworth.

Shao, Y. (2021). Alternative Experiences of Online Courses: An Investigation of Online Learning Experience of Undergraduate Students in Macao during the COVID-19 Pandemic. Journal of Macau Studies, 3, 102–113.

Siah, C. R., Huang, C. M., Poon, Y. S. R., & Koh, S. S. (2022). Nursing students’ perceptions of online learning and its impact on knowledge level. Nurse Education Today, 112(3), 105327. https://doi.org/10.1016/j.nedt.2022.105327

Sokolowski, R. (2000). Introduction to Phenomenology. Washington DC: Cambridge University Press.

Ucok-Sayrak, O., & Brazelton, N. (2022). Regarding the question of presence in online education: A performative pedagogical perspective. Educational Philosophy and Theory, 54(2), 131–144. https://doi.org/10.1080/00131857.2021.1880389

Van Wig, A., Yang, S., Bahlmann Bollinger, C., Chen, X., Karkar-Esperat, T., Pole, K., & Wilson, N. (2022). ‘Simplicity is key’: Literacy graduate students’ perceptions of online learning. Online Learning, 26(1), 203–220. https://doi.org/10.24059/olj.v26i1.2607

Zahavi, D. (2003). Husserl’s Phenomenology. Stanford CA: Stanford University Press.

Zizka, L., & Probst, G. (2023). Learning during (or despite) COVID-19: Business students’ perceptions of online learning. Quality Assurance in Education, 31, 60–73. https://doi.org/10.1108/QAE-12-2021-0188