Критика трансцендентальна і нормативна: конвергенція чи опозиція?
DOI:
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2024-30-2-6Ключові слова:
трансцендентальна критика, нормативність, можливість, умови можливості, «належно», рефлексивністьАнотація
У статті аналізується феномен трансцендентальної критики у стосунку до критики нормативної. На початку розмежовуючи трансцендентальний і нормативний критичні дискурси як відмінні й у певних аспектах опозиційні філософсько- критичні настанови, авторка при цьому виявляє аспекти і способи їхнього часткового взаємного перекривання; і навпаки, на ґрунті оприявнених моментів спільності, встановлює параметри принципового розходження трансцендентального і нормативного критичних підходів. Теоретичним підґрунтям дослідження є авторська концептуалізація трансцендентального мислення, в річищі якої і здійснюється аналіз трансцендентальної і нормативної критик. Концептуальним засновком аналізу є позиціонування трансцендентального дискурсу як критичного дискурсу par excellence. Відзначаючи амбівалентність терміну «нормативна критика» (значеннями якого є як критика нормативності, так і критика на ґрунті нормативності), авторка стверджує, що однак в обох випадках така критика здійснюється (1) з погляду певного нормативного базису і (2) з метою встановлення, або пере-встановлення певних нормативних принципів. На противагу прескриптивності, результатному спрямуванню і зовнішньому характеру нормативної критики, критика трансцендентальна визначається як передусім рефлексивна критика – або критична рефлексія. При цьому нормативність виявляється вбудованою у трансцендентальний дискурс, а дистинкція між трансцендентальною і нормативною критикою постає іманентною складовою трансцендентальної філософії (аналогічно дистинкції між трансцендентальним та емпіричним). Граничність критичного запитування, властива трансцендентальній критиці на відміну від нормативної, ґрунтується на факторі (само)рефлексивності, функція якого у трансцендентально-критичному дискурсі є визначальною. Рефлексія «відтерміновує» властиве нормативній настанові остаточне ствердження, що з трансцендентально-критичного погляду може розглядатися як догматизація, і постає умовою можливості критичного запитування «знову і знову».
Посилання
Aldea, A. S. (2020). Transcendental Phenomenology as Radical Immanent Critique – Subversions and Matrices of Intelligibility. In: Del Rosario Acosta, M., & McQuillan, J. C. (Eds.). Critique in German Philosophy: From Kant to Critical Theory. (Pp. 281–300). Albany: SUNY Press.
Apel, K.-O. (1975). The Problem of Philosophical Fundamental-Grounding in Light of a Transcendental Pragmatic of Language. Man and World, 8 (3), 239-275. https://doi.org/10.1007/BF01255646
Apel, K.-O. (1994). Intentions, Conventions, and Reference to Things: Meaning in Hermeneutics and the Analytic Philosophy of Language. In: Apel, K.-O. Towards a Transcendental Semiotics. (Pp. 51–82). New Jersey: Humanities Press.
Brandom, R. B. (2014). 5. Modal Expressivism and Modal Realism: Together Again. In: From Empiricism to Expressivism: Brandom Reads Sellars. (Pp. 174–215). Cambridge, MA and London, England: Harvard University Press. https://doi.org/10.4159/harvard.9780674735569.c8
Brinkley, C. (2019). Deontic Modality. https://brinkley.blog/2019/08/27/deontic-modality/
De Boer, K. (2020). Pure Sensibility as a Source of Corruption. In: Del Rosario Acosta, M., & McQuillan, J. C. (Eds.). Critique in German Philosophy: From Kant to Critical Theory. (pp. 39–59). Albany: SUNY Press. https://doi.org/10.1515/9781438480282-005
De Man, P. (1971). Criticism and Crisis. In: De. Man, P. Blindness and Insight: Essays in the Rhetoric of Contemporary Criticism. (Pp. 3–19). New-York: Oxford UP. https://doi.org/10.4324/9780203713716
Del Rosario Acosta López, M., McQuillan, J. C. (2020). Introduction. In: Del Rosario Acosta López, M., McQuillan, J. C. (Eds.), Critique in German Philosophy: From Kant to Critical Theory. (Pp. 1–20). Albany: SUNY Press. https://doi.org/10.2307/jj.18254614.5
Derrida, J. (2007). A Certain Impossible Possibility of Saying the Event. Trans. by G. Walker. Critical Inquiry, 33(2), 441-461. https://doi.org/10.1086/511506
Dumont, A. (2017). Imagining Modernity: Kant’s Wager on Possibility. Graduate Faculty Philosophy Journal, 38(1), 53–86. https://doi.org/10.5840/gfpj20173813
Finlay, S. (2019). Defining Normativity. In: Toh, K., Plunkett, D., & Shapiro, S. (Eds.). Dimensions of Normativity: New Essays on Metaethics and Jurisprudence. (Pp. 62–104). New York: Oxford University Press.
Fuchs, Ch. (2014). Foundations of Critical Theory. Media, Communication and Society. Volume Two. London, New York: Routledge, Taylor & Fransis. https://doi.org/10.4324/9781003199182
Gardner, S. (2015). Introduction. In S. Gardner, & M. Grist (eds.). The Transcendental Turn. (Pp. 1–19). Oxford: Oxford UP. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198724872.003.0001
Gauvry, Ch. (2020). Une critique normativiste du naturalisme. Revue de Métaphysique et de Morale, 108(4), 531-546. https://doi.org/10.3917/rmm.204.0531
Glüer, K., Wikforss, A., & Ganapini, M. (2024). The Normativity of Meaning and Content. In E. N. Zalta, & U. Nodelman (eds.). The Stanford Encyclopedia of Philosophy. https://plato.stanford.edu/archives/fall2024/entries/meaning-normativity/
Guenther, L. (2021). Six Senses of Critique for Critical Phenomenology. Puncta, 2(4), 5–23. https://doi.org/10.5399/pjcp.v4i2.2
Husserl, E. (2020). Ideas Pertaining to a Pure Phenomenology and to a Phenomenological Philosophy. First Book. General Introduction to a Pure Phenomenology. Trans. by V. Kebuladze. [In Ukrainian]. Kharkiv: Folio.
Ilyina, A. (2014). Hyperbole of Transcendentalism and Hyperbole in Transcendentalism: Kant, Husserl, Derrida. [In Ukrainian]. Мultiversum. Philosophical almanac, 3(131), 55–81.
Ilyina, A. (2019). Derrida as an Object of the History of Philosophy: the Concept of Aporia in Terms of the Universality Problem. [In Ukrainian]. Sententiae, 38(1), 6–26. https://doi.org/10.22240/sent38.01.006
Ilyina, A. (2020a). Idea of Quasi-transcendental in Philosophy of Deconstruction. [In Ukrainian]. Grani, 23(6–7), 84–100. https://doi.org/10.15421/172068
Ilyina, A. (2020b). Quasi-Transcendental Universality in Philosophical Discourse of Jacques Derrida. [In Ukrainian]. Sententiae, 39(1), 61–90. https://doi.org/10.31649/sent39.01.061
Ilyina, A. (2020c). Transcendentalism Par Excellence: Deconstructive Outlook. [In Ukrai¬nian]. Kyiv: Interservis.
Kant, I. (1956). Kritik der reinen Vernunft. Hamburg: Felix Meiner Verlag.
Kant, I. (1998). Critique of Pure Reason. Trans. by P. Guyer, A. W. Wood. Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511804649
Kant, I. (2000). Critique of the Power of Judgment. Trans. by P. Guyer, E . Matthews. Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511804656
Karivets, I . (2020). Happiness from the Phenomenological Point of View: Edmund Husserl and Martin Heidegger. In Happiness and Contemporary Society: Conference Proceedings Volume (Lviv, March, 20–21, 2020). (Pp. 129–131). Lviv: SPOLOM. https://doi.org/10.31108/7.2020.31
Koopman, C. (2010). Historical Critique or Transcendental Crititique. Foucault Studies, 8, 100–121.
Laktionova, A. (2021). Will and Volition: Personal Conditions of Possibility of Being an Agent. Filosofska dumka, (4), 153–162. https://doi.org/10.15407/fd2021.04.153
Makkreel, R. A. & Luft, S. (Eds.). (2009). Neo-Kantianism in Contemporary Philosophy. Bloomington, IN: Indiana University Press
Peregrin, J. (2016). Social Normativism. In M. Risjord (ed.). Normativity and Naturalism in the Philosophy of the Social Sciences. (Pp. 68–85). London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315676722-5
Pollok, K. (2017). Kant’s Theory of Normativity. Exploring the Space of Reason. Cambridge: Cambridge UP. https://doi.org/10.1017/9781316412503
Reynolds, I. (2022). Critique Without Normative Foundations: Response to Vogelmann and Prusik. Social Epistemology Review and Reply Collective, 11(8), 8–17. https://wp.me/p1Bfg0-72m
Sachs, C. B. (2020). Critical notice of Robert Brandom, A Spirit of Trust. A Reading of Hegel’s Phenomenology. European Journal of Pragmatism and American Philosophy, XII(2), 1–7. https://doi.org/10.4000/ejpap.2231
Stahl, T. (2013). What is Immanent Critique? SSRN. https://doi.org/10.2139/ssrn.2357957
Wu, Q. (2024). Alethic Modality is Deontic. Mind and Language, 39(4), 561–577. https://doi.org/10.1111/mila.12504
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 73
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
- Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації;
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
