Какономіка в академічному середовищі: порочна раціональність імітації

Анотація

У статті висвітлюється одне з можливих пояснень культури імітації і гри на пониження стандартів в академічному середовищі. Розгля­дається концепт какономіки, який розробили італійські дослідники Дієґо Ґамбетта і Ґлорія Оріджі. На основі теорії раціонального вибору вони моделюють ситуацію, коли учасники надають перевагу низькоякісним стандартам, декларуючи при цьому високоякісні. Дана концепція дозволяє виявити структурні чин­ники, які стоять за недобросовісними академічними практиками. Вона пока­зує, що обман та імітація можуть бути не стільки результатом особистої зловмисності окремих осіб, скільки викривленою нормою, яка спирається на певний раціональний розрахунок в межах порочної системи. Концепція ка­кономіки виявляється цікавою і плідною при аналізі невдач реформування вітчизняної науки. Зокрема, прояв механізмів какономіки показано на при­кладі аналізу публікацій українських дисертантів у зарубіжних виданнях. Вимога наявності таких публікацій покликана зробити праці українських дослідників видимішими на міжнародному рівні. Однак, насправді виявилось, що більшість дисертантів (які захищали дисертації у 2018–2022 роках) пу­блікувались у низькоякісних чи явно хижацьких журналах. Ці дані можуть слугувати емпіричним доказом невдачі реформ, здійснюваних шляхом дирек­тивних вимог, спущених міністерством «згори». Також вони показують, що намагання підвищити стандарти без врахування того, наскільки академіч­не середовище спроможне відповідати новим вимогам, підштовхує до іміта­ції. В результаті складається система, в котрій утверджується антиме­ритократичний відбір, і ті, хто справді дотримується високих стандартів, опиняються в гіршому становищі порівняно з імітаторами.