Біофілософське знання через призму філософсько- освітніх підходів
DOI:
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2024-30-1-11Ключові слова:
філософія освіти, біофілософія, біофілософське знання, біофілософське пізнанняАнотація
Статтю присвячено методологічній і методичній функції філософії освіти щодо варіативності змісту сучасного філософського знання у вищій школі. У статті аргументується, чому саме біофілософія, як навчальна дисципліна, може уводитися до освітніх і освітньо-наукових програм як обов’язкова чи вибіркова компонента. Також стверджується актуальність вивчення біофілософії для майбутніх поколінь, оскільки біофілософія є варіантом натуралістично орієнтованої філософії, концептуальним ядром якого є життя, а зміст біофілософського знання охоплює філософію біології, філософію життя й пов’язану з ними аксіологію. У роботі визначено, що біофілософське знання містить потенційну можливість формувати в людини світовідчуття з превалюючими ідеями цінності та значущості життя, надавати глибоке усвідомлення єдності людини й живої природи, а отже, сприяти комплексному розкриттю гносеологічних, онтологічних, методологічних й аксіологічних засад життя, на яких вибудовується біологічна картина світу. Біофілософське пізнання є інтелектуально-розумовим компонентом особистісного знання (зокрема знання про живе) і постає основою та джерелом подальших відповідних пізнавальних процесів (біологічного пізнання), що стимулює гуманізацію діяльності людини, гармонізує людські стосунки, опосередковано виявляється в зміні ставлення людей до навколишнього світу. У висновках стверджується, що біофілософія у системі вищої школи здатна бути новою світоглядною парадигмою збереження людської культури та цивілізації за умови її популяризації через заклади вищої освіти. Також біофілософія, як навчальна дисципліна та дисципліна нового просвітництва, може успішно виконувати одне з основних освітніх завдань: формувати у свідомості молодих людей сучасну біологічну картину світу та сучасний світогляд.
Посилання
Berehova, G. (2017). Philosophy of Education: Main Methodological Vectors of Moulding the Person of the Future in Higher Education. Future human image, 8, 14-29.
Berehova, H., & Andruszkiewicz, F. (2024). Biophilosophy in the System of Higher Educa¬tion as a Paradigm of the Preservation of Human Culture and Civilisation. The New Educational Review, 75, 25-35. https://doi.org/10.15804/tner.2024.75.1.02
Hadot, P. (2014). What is ancient philosophy? Trans. from French by S. Yosypenko. Kyiv: New Acropolis. [In Ukrainian].
Honenberger, P. (2023). Hull, David Lee. 1935-2010. Shook, J. (ed.). Dictionary of Modern American Philosophers, 2nd ed. London: Bloomsbury Academic, pp. 489-492.
Horn, E., & Bergthaller, H. (2022). Anthropozän zur Einführung. Überarbeitete Auflage. Hamburg: Junius.
Hull, D. L. (1974). The philosophy of Biological Science. Englewood Cliffs: Prentice-Hall.
Institut für Philosophie. (2024). Studienelement Biophilosophie im BSc/MSc Biologie. Jus¬tus Liebig University of Giessen. https://www.uni-giessen.de/de/fbz/fb04/institute/ philosophie/studium/studiengaenge/biophil
Integrative biophilosophy. (2020). The project is led by Professor Christian Kohi. The Department of Theoretical Philosophy. Kassel University. https://www.uni-kassel.de/ fb02/en/institute/philosophie/schwerpunkte/integrative-biophilosophie
Köchy, K. (2022). Ensouled Animals – Environments and Networks of Animal Psychology. Berlin: JB Metzler.
Köchy, K. (2008). Biophilosophie zur Einführung. Hamburg: Junius.
Kyseliov, M. (2017). Biophilosophy: subject field of research and prospects of institution¬alization. [In Ukrainian]. Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine. Series: Humanitarian studies, 274, 58-69.
Lemke, Thomas (2013). Biopolitik zur Einführung. Hamburg: Junius.
Mahner M., & Bunge M. (2000). Philosophische Grundlagen der Biologie. Heidelberg: Springer.
Mahner M., & Bunge M. (1997). Foundations of Biophilosophy. Berlin, Heidelberg: Springer.
Opanasiuk, A. (2023). Slide presentation «Biological picture of the world». [In Ukrai¬nian]. https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/30464/1/Opanasyk_ Prirodoznavstvo7.pdf.
Perova, O. (2002). The problems of biophilosophy are being in contemporary philosophy of science. [In Ukrainian]. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Se¬ries: Philosophy. Politology, 38-41, 192-198.
Rensch, B. (1971). Biophilosophy. New York: Columbia University Press.
Rolf Sattler official site. (2024). Rolf Sattler about. http://www.beyondwilber.ca/about/ rolf_sattler.html.
Ruse, M. (1988). Philosophy of Biology Today. Albany, State Un of New York Press.
Ruse, M. (Ed.). (2008). The Oxford Handbook of Philosophy of Biology. New York: Oxford University Press.
Sattler, R. (1986). Biophilosophy. Analytic and Holistic Perspectives. Springer-Verlag Ber¬lin and Heidelberg GmbH & Co, New York; Tokio.
Smith, D. L. (2018). Introduction: Biophilosophy. https://www.academia.edu/21835682/ Biophilosophy.
Thacker, E. (2018). Biophilosophy for the 21st Century. http://ctheory.net/ctheory_wp/ biophilosophy-for-the-21st-century.
Wikipedia. (2024a). David Lee Hull. https://en.wikipedia.org/wiki/David_Hull_(philoso¬pher)
Wikipedia. (2024b). Michael Ruse. https://en.wikipedia.org/wiki/Michael_Ruse.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 5
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
- Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації;
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.