Біофілософське знання через призму філософсько- освітніх підходів

Автор(и)

  • Галина Берегова Херсонський національний технічний університет https://orcid.org/0000-0002-2418-7178

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2024-30-1-11

Ключові слова:

філософія освіти, біофілософія, біофілософське знання, біофілософське пізнання

Анотація

Статтю присвячено методологічній і мето­дичній функції філософії освіти щодо варіатив­ності змісту сучасного філософського знання у вищій школі. У статті аргументується, чому саме біофілософія, як навчальна дисципліна, може уводитися до освітніх і освітньо-наукових програм як обов’язкова чи вибіркова компонента. Також стверджується актуальність вивчення біофі­лософії для майбутніх поколінь, оскільки біофілософія є варіантом натура­лістично орієнтованої філософії, концептуальним ядром якого є життя, а зміст біофілософського знання охоплює філософію біології, філософію жит­тя й пов’язану з ними аксіологію. У роботі визначено, що біофілософське зна­ння містить потенційну можливість формувати в людини світовідчуття з превалюючими ідеями цінності та значущості життя, надавати глибоке усвідомлення єдності людини й живої природи, а отже, сприяти комплексно­му розкриттю гносеологічних, онтологічних, методологічних й аксіологіч­них засад життя, на яких вибудовується біологічна картина світу. Біофіло­софське пізнання є інтелектуально-розумовим компонентом особистісного знання (зокрема знання про живе) і постає основою та джерелом подальших відповідних пізнавальних процесів (біологічного пізнання), що стимулює гу­манізацію діяльності людини, гармонізує людські стосунки, опосередковано виявляється в зміні ставлення людей до навколишнього світу. У висновках стверджується, що біофілософія у системі вищої школи здатна бути новою світоглядною парадигмою збереження людської культури та цивілізації за умови її популяризації через заклади вищої освіти. Також біофілософія, як на­вчальна дисципліна та дисципліна нового просвітництва, може успішно ви­конувати одне з основних освітніх завдань: формувати у свідомості молодих людей сучасну біологічну картину світу та сучасний світогляд.

Біографія автора

Галина Берегова, Херсонський національний технічний університет

доктор філософських наук, професор, професор кафедри загальноосвітніх гуманітарних і природничих дисциплін

Посилання

Berehova, G. (2017). Philosophy of Education: Main Methodological Vectors of Moulding the Person of the Future in Higher Education. Future human image, 8, 14-29.

Berehova, H., & Andruszkiewicz, F. (2024). Biophilosophy in the System of Higher Educa¬tion as a Paradigm of the Preservation of Human Culture and Civilisation. The New Educational Review, 75, 25-35. https://doi.org/10.15804/tner.2024.75.1.02

Hadot, P. (2014). What is ancient philosophy? Trans. from French by S. Yosypenko. Kyiv: New Acropolis. [In Ukrainian].

Honenberger, P. (2023). Hull, David Lee. 1935-2010. Shook, J. (ed.). Dictionary of Modern American Philosophers, 2nd ed. London: Bloomsbury Academic, pp. 489-492.

Horn, E., & Bergthaller, H. (2022). Anthropozän zur Einführung. Überarbeitete Auflage. Hamburg: Junius.

Hull, D. L. (1974). The philosophy of Biological Science. Englewood Cliffs: Prentice-Hall.

Institut für Philosophie. (2024). Studienelement Biophilosophie im BSc/MSc Biologie. Jus¬tus Liebig University of Giessen. https://www.uni-giessen.de/de/fbz/fb04/institute/ philosophie/studium/studiengaenge/biophil

Integrative biophilosophy. (2020). The project is led by Professor Christian Kohi. The Department of Theoretical Philosophy. Kassel University. https://www.uni-kassel.de/ fb02/en/institute/philosophie/schwerpunkte/integrative-biophilosophie

Köchy, K. (2022). Ensouled Animals – Environments and Networks of Animal Psychology. Berlin: JB Metzler.

Köchy, K. (2008). Biophilosophie zur Einführung. Hamburg: Junius.

Kyseliov, M. (2017). Biophilosophy: subject field of research and prospects of institution¬alization. [In Ukrainian]. Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine. Series: Humanitarian studies, 274, 58-69.

Lemke, Thomas (2013). Biopolitik zur Einführung. Hamburg: Junius.

Mahner M., & Bunge M. (2000). Philosophische Grundlagen der Biologie. Heidelberg: Springer.

Mahner M., & Bunge M. (1997). Foundations of Biophilosophy. Berlin, Heidelberg: Springer.

Opanasiuk, A. (2023). Slide presentation «Biological picture of the world». [In Ukrai¬nian]. https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/30464/1/Opanasyk_ Prirodoznavstvo7.pdf.

Perova, O. (2002). The problems of biophilosophy are being in contemporary philosophy of science. [In Ukrainian]. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Se¬ries: Philosophy. Politology, 38-41, 192-198.

Rensch, B. (1971). Biophilosophy. New York: Columbia University Press.

Rolf Sattler official site. (2024). Rolf Sattler about. http://www.beyondwilber.ca/about/ rolf_sattler.html.

Ruse, M. (1988). Philosophy of Biology Today. Albany, State Un of New York Press.

Ruse, M. (Ed.). (2008). The Oxford Handbook of Philosophy of Biology. New York: Oxford University Press.

Sattler, R. (1986). Biophilosophy. Analytic and Holistic Perspectives. Springer-Verlag Ber¬lin and Heidelberg GmbH & Co, New York; Tokio.

Smith, D. L. (2018). Introduction: Biophilosophy. https://www.academia.edu/21835682/ Biophilosophy.

Thacker, E. (2018). Biophilosophy for the 21st Century. http://ctheory.net/ctheory_wp/ biophilosophy-for-the-21st-century.

Wikipedia. (2024a). David Lee Hull. https://en.wikipedia.org/wiki/David_Hull_(philoso¬pher)

Wikipedia. (2024b). Michael Ruse. https://en.wikipedia.org/wiki/Michael_Ruse.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 11

Опубліковано

2024-11-18

Як цитувати

Берегова, Г. (2024). Біофілософське знання через призму філософсько- освітніх підходів . Філософія освіти. Philosophy of Education, 30(1), 186–203. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2024-30-1-11

Номер

Розділ

Статті

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають