Філософсько-освітні пошуки давньогрецьких перипатетиків: Частина 1. Клеарх із Сол, Ієронім Родоський, Арістон Косський

Віталій Туренко

doi:10.31874/2309-1606-2023-29-1-15

Автор(и)

Віталій Туренко Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0003-0572-9119

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-1-15

Ключові слова:

антична філософія освіти, давньогрецькі перипатетики, учні Арістотеля, пайдейя, історія філософії освіти

Анотація

У статті пропонується розгляд і академічний переклад українською ряду праць давньогрецьких мислителів-перипатетиків, в яких розкривається проблематика освіти та виховання. В центрі уваги, зокрема, постають фрагменти праць таких філософів як Клеарх із Сол, Ієронім Родосський і Арістон Косський. Виявлено, що на основі збережених фрагментів праці «Про освіту», Клеарх із Сол зосереджує увагу на історію освіти і підкреслює важливість тяглості філософської рефлексії у негрецьких мислителів, при цьому не зменшуючи важливість напрацювань єгиптян, індусів та персів в історії людського мислення. Для перипатетика, було важливо показати, що освіта є важливою не лише для грецького суспільства, але й для інших держав стародавнього світу. Мислитель наголошує на важливості естетичного в освіті (музика, співи), тим самим опонуючи софістам та продовжуючи міркування не лише Арістотеля, але й Платона та піфагорійців. Також в доробку цього перипатетика можемо побачити критику системи виховання кінічної школи, яка скерована брати не краще, а найгірше зі способу життя собак. Доведено, що в наявних двох фрагментах праці Ієроніма Родоського «Про виховання дітей або про виховання» відображена трансформація ролі педагогів в Давній Греції від нагляду до повчань та виховання і зростаючий інтерес безпосередньо до «ліберальної» освіти, яка має відповідати розвитку майбутніх громадян. Обгрунтовано, що в збереженому фрагменті Арістона Косського наявна ідея на важливості надання правильної освіти з найперших кроків дитини, оскільки саме тоді можна її правильно виховати, прищепивши найкращі чесноти як в індивідуальному, так і в соціальному аспектах життєдільяності.

Біографія автора

Віталій Туренко, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

доктор філософських наук, науковий співробітник філософського факультету

Посилання

Ariston von Keos. (1952). VI. Lykon und Ariston von Keos. Wehrli, F. (Ed.). Die Schule des Aristoteles. Texte und Kommentare. 10 volumes and 2 Supplements. 2. Edition. V. III. (Pp. 46-70). Basel: Schwabe & Co.

Aristotle. (1837). Politica. Aristotle, Opera, Ed. by I. Bekkeri. (Pp. 1-232). Oxonni: ETypographeo Academico, V. X.

Аthenaei Naucratitiae. (1887). Deipnosophistarum libri XV, rec. G. Kaibel. Lipsiae: Teubner.

Ax, W. (2022). Clearchus’ Περὶ παιδείας. Mayhew R., & Mirhady, D. C. (Eds.). Clearchus of Soli. Text, Translation, and Discussion. Trans. by T. Dorandi and S. White. (Pp. 363–385). New York: Routledge.

Сicero, M. T. (1931). De finibus bonorum et malorum. London: William Heinemann; New York: GP Putnam’s sons.

Diogenes Laërtius. (1853). The Lives and Opinions of Eminent Philosophers. Trans. by C. D. Yonge. London: H. G. Bohn.

EduBirdie. (2021). Aristotle’s Philosophy Of Education. https://edubirdie.com/examples/ aristotles-theory-and-philosophy-of-education/

Greek Anthology (2014). Volume I: Book 1: Christian Epigrams. Book 2: Description of the Statues in the Gymnasium of Zeuxippus. Book 3: Epigrams in the Temple of Apollonis at Cyzicus. Book 4: Prefaces to the Various Anthologies. Book 5: Erotic Epigrams. Translated by W. R. Paton. Revised by M. A. Tueller. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Herodotus. (1920). The Persian Wars, Vol. I: Books 1-2. Trans. by A. D. Godley. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Hieronymos von Rhodos (1959). X. Hieronymos von Rhodos, Kritolaos und seine Schuler, Rückblick: Der Peripatos in vorchlisticher Zeit. Wehrli, F. (Ed.). Die Schule des Aristoteles. Texte und Kommentare. 10 volumes and 2 Supplements. 2. Edition. V.III. (Pp. 9-44). Basel: Schwabe & Co.

Klearchos (1948). Texte. Wehrli, F. (Ed.). Die Schule des Aristoteles. Texte und Kommentare. 10 volumes and 2 Supplements. 2. Edition. V.III. (Pp. 9-40). Basel: Schwabe & Co.

Pausanias. (1935). Description of Greece, Volume IV: Books 8.22-10 (Arcadia, Boeotia, Phocis and Ozolian Locri). Trans. by W. H. S. Jones. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Plato. (1967). Legеs, Plato, Platonis Opera: In 5 t. Plato; Recogn. brevique adnotatione critica in struxit: Ioannes Burnet. V. V. P. I. (Pр. 30–304). Oxford [etc.]: Oxford Univ. Press.

Plato. (1976). Respublika, Plato, Platonis Opera: In 5 t. Plato; Recogn. brevique adnotatione critica in struxit: Ioannes Burnet. T.4: Tetralogias 3-4(continens). (Pр. 37–437). Oxford [etc.]: Oxford University Press.

Plutarch. (1927). How the Young Man Should Study Poetry, Moralia, Volume I: The Education of Children. How the Young Man Should Study Poetry. On Listening to Lectures. How to Tell a Flatterer from a Friend. How a Man May Become Aware of His Progress in Virtue. Translated by Frank Cole Babbitt. Loeb Classical Library 197. Cambridge, MA: Harvard University Press, pp.71-199.

Plutarch. (1970). De Iside et Osiride. Ed. J. Griffiths, University of Wales Press.

Ross, W. D. (Εd.). (1955). The Fragments of Aristotle. Aristotelis Fragmenta Selecta. Oxford: Clarendon Press.

Sophocles. (1994). Antigone, Sophocles. Lloyd-Jones, H. (Ed.). The Women of Trachis. Philoctetes. Oedipus at Colonus. Cambridge, MA: Harvard University Press, pp. 1-129.

Tachibana, K (2012). How Aristotle’s Theory of Education Has Been Studied in Our Century. Studia Classica, (3), 21-67.