Perennial-progressivism—P2: an avant-garde cross breed philosophy of education for the 21st century

Юджин Вікторіано Де Гузман

doi:10.31874/2309-1606-2022-28-2-12

Автор(и)

Юджин Вікторіано Де Гузман коледж I – Коледж мистецтв і науки (CAS) Університет штату Міндоро – кампус Бонгабонг (Філіппіни) https://orcid.org/0000-0002-1153-0651

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-2-12

Ключові слова:

переніалізм, прогресивізм, філософія, освіта, статус-кво

Анотація

По суті, різні філософії освіти в освіті та освіта як така мають прагматичне значення в суспільно-політичному житті її суб’єкта. Філософії освіти призначені не лише для того, щоб надавати теорії чи встановлювати принципи в освіті, але також призначені для просування практики відповідно до реалій і потреб життя, зокрема в суспільстві. Спільним знаменником філософії освіти є навчання хороших громадян і людей. Це означає, що одна з суттєвих особливостей філософії освіти полягає в тому, щоб тримати освіту в курсі швидкого плину часу, будучи гнучким, чуйним і чутливим до різноманітних проблем і запитів певного статус-кво. Філософія освіти розуміють як критичний погляд на все, що відбувається, що сягає настільки глибоко, наскільки сягає її коріння. 21 століття характеризується як епоха «дезінформації» або «фейкових» новин через негативні наслідки соціальних медіа та середовища, де живуть учні, також екологічна проблема стає серйозною проблемою. Таким чином, освіта 21-го століття повинна відповідати прогресу та попиту [занепокоєнню] часу. Розмірковуючи про дві видатні філософії освіти, а саме переніалізм і прогресивізм, ця стаття має на меті виявити та оприлюднити ефективну методологію та принцип освіти, які задовольняють вимоги статус-кво шляхом розведення вищезгаданої філософії освіти. Порода філософії освіти буде називатися переніалізм-прогресивізм з акронімом П2. Ці філософії освіти не будуть ефективними, якщо їх використовуватимуть у окремих випадках – використання певної філософії освіти в певному контексті через контекстуальний розрив понять і контексту. Так само існують недоліки, якими володіє певна філософія освіти, які, з іншого боку, відповідають вимогам контексту. Однак, поєднання або змішування принаймні двох філософій освіти, яке було ретельно вивчено та зробило його релевантним потребам і вимогам контексту, було б ефективним з огляду на такі міркування.

Біографія автора

Юджин Вікторіано Де Гузман, коледж I – Коледж мистецтв і науки (CAS) Університет штату Міндоро – кампус Бонгабонг (Філіппіни)

випускник філософського факультету Коледжу вільних мистецтв Університету Де ла Саль (Маніла, Філіпіни); викладач коледжу I

Посилання

Akomolafe, M. A. (2020). Between perennialism and progressivism: A reflection on a pedagogical choice for effective child development. Philosophy of Education 26(2): 78–89.

Auxier, B. et al. (2021). Social media use in 2021. Pew Research Center. https://www. pewresearch.org/internet/wp-content/uploads/sites/9/2021/04/PI_2021.04.07_Social Media-Use_FINAL.pdf

Azenabor, G. E. (2005). Sustainability of University Education in Nigeria. Lagos: Onosomegbowho Ogbinaka Publishers Limited.

Barrow, R. and Woods, R. (2006). An introduction to philosophy of education, 4th edition. 270 Madison Ave, New York: Routledge.

Baisch, B. et al. (2014). The educational philosophies of pre-service and in-service physical education teachers. Future Focus 35(1): 8–14.

Deak, V. & Tanama, Y. J. (2021). The functional relationship of education with economic, philosophy and political philosophy. International Journal of Social and Management Studies 2(4): 149–158.

Hernandez de Menendez, M. et al. (2020). Educational experiences with generation Z. International Journal on Interactive Design and Manufacturing 14: 847–859.

Jent, G. (2003). Perennialism: or, “give me that old time religion”. Torch Trinity Journal 6: 1–22.

Kooli, C. et al. (2019). The philosophy of education in the sultanate of Oman: Between Perennialism and Progressivism. American Journal of Education and Learning 4(1): 36–49. https://doi.org/10.20448/804.4.1.36.49

Malik, J. (2021). Philosophy of perennialism and its relevance to contemporary Islamic Education. Riayah: Jurnal Sosial dan Keagamaan 6(1): 84–94.

Manago, A. (2014). Identity Development in the Digital Age: The case of social networking sites. In: McLean, K. C. & Syed, M. (Eds.). The Oxford Handbook of Identity Development. Oxford: Oxford University Press.

Mosier, R. (1951). Perennialism in education. History of Education Journal 2(3): 80–85.

Posetti, J. & Matthews, A. (2018). A short guide to the history of fake news and disinformation. International Centre for Journalist 7.

Radu, L. (2018). Traditional humanism in American education. Bulletin of the Transylvania University of Brasov, Series VII: Social Sciences and Law 11(2): 17–22.

Tan, C. (2006). Philosophical Perspective on Education. In: Tan, C., Wong, B. et al. (Eds.). Critical Perspective on Education: An introduction. (Pp. 21–40). Singapore: Prentice Hall.