Трансгресивний вимір інформаційного суспільства в контексті сталого розвитку: філософсько-праксеологічний аналіз

Анотація

В II половині ХХ ст. у соціально-політичному, економічному, культурно­му житті суспільства розпочалися трансгресивні зміни, що відкрили нові перспективи для розвитку суспільства загалом й людини зокрема. Осно­вними цивілізаційними тенденціями, які спонукали до цих змін та продо­вжують стверджуватися в ХХІ столітті є: по-перше, тенденція до глобаль­ного суспільного розвитку; по-друге, набуття людством здатності до само­знищення, що пов’язано з розвитком ядерних технологій та глобальними екологічними проблемами; по-третє, перехід людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій. Інформаціонізм — це стратегія зосе­редження уваги на розвитку інформаційних технологій, створенні різнома­нітних способів накопичення знань і забезпеченні дедалі складнішої оброб­ки інформації. Саме дані тенденції започаткували перехід до нового типу організації суспільного життя людей, який отримав назву «інформаційне суспільство». Разом з тим, коли мова йде про становлення «інформаційно­го суспільства», його розуміють не тільки як етап технологічного розвитку, а як нову стадію духовного розвитку людства. Інформаційне суспільство вперше продукує в загальносоціальному обсязі такі риси суспільного буття, які вимагають нових підходів до формування структурно-функціональних та ціннісних компонентів суспільного організму. Система освіти в рамках нової парадигми покликана функціонувати як безпосередній генератор нових соціальних реалій, що продукує соціальні зміни. Відповідно освітній контур, як інституційне функціонування певної системи цінностей, пови­нен охоплювати всі сфери життя, стати стрижнем сталого соціального роз­витку загалом.