Викладання філософії як її актуалізація

Анотація

Наш час, як і будь-який інший, сповнений різними викликами. В контексті стрімкого розвитку наук та технологій, ми неминуче перебуваємо під їхнім впливом. Технології не лиши полегшують наше життя, а й здатні формувати бачення людини в нових реаліях. Вони можуть впливати на вибір та відчуття відповідальності за нього. Таке швидке створення нових ідей та технологій, не дозволяє вчасно та якісно провести оцінку того, який відгук це матиме у нашому майбутньому. Філософи, як люди, що працюють з певними відносно сталими величинами, мають знаходитися на передовій концептуального аналізу та проблематизації тих впливів, на які наражається сучасна людина. Викладання філософії, в такому стані справ, повинне зайняти визначальне місце. Сфера моралі та етичних оцінок, закладає ціннісну базу самоусвідомлення людини та стимулює її до більш відповідально осмисленого життя. Філософ тут має центральну роль – як той, хто передає дане знання. Використання філософських засобів має в першу чергу починатися з аналізу того, хто їх використовує. Задля чесності перед собою та аудиторією філософ, приступаючи до викладання, повинен починати з себе, з самоусвідомлення, з визначення власних моральних орієнтирів та власної відповідальності. Побоювання викликає ситуація, в якій філософ формує власні думки, розробляє концепції, проводить аналіз та подає аргументацію, не пропрацювавши завчасно із засновками та основами, на яких будує дані міркування. В межах статті було здійснено спробу визначити, хто такий філософ, і яке його місце в сучасному світі. Для розкриття визначення запропонуємо введення термінологічного розрізнення між “філософами мети” та “філософами цілі”, яке слугує для нас маркером розгляду філософської діяльності як цілісності, що у своїй основі є сутнісно відповідальною практикою. Завдяки формуванню даних визначень виявлено різницю між філософами та псевдофілософами, надано оцінку важливості перших і негативних наслідків діяльності останніх.