Стратегії розвитку гуманітарної освіти в добу технократизму та глобалізації

Анотація

Стаття присвячена вивченню основних стратегій розвитку гуманітарної освіти в технократичному і глобальному світі. Констатується, що тотальний прагматизм і технократизм нашого життя спричиняє глибоку кризу гуманітарної освіти й призводить до знищення тих людських якостей, які формують культуру. Сучасний стан гуманітарної освіти та її перспективи оцінюються з погляду необхідності формування духовного світу людини, її інтелектуальних та духовних потреб. Гуманітарними науками значною мірою твориться соціокультурний простір, де людина постає найвищою цінністю, а сама культура – втіленням всіх важливих смислів людського буття. Загальною тенденцією розвитку сучасної української освіти є скорочення загального обсягу гуманітарних наук, що викладаються в школах, коледжах, університетах. За умов, коли переважає економічна та прагматична доцільність в освіті, вплив гуманітарних наук на суспільство і суспільну свідомість помітно зменшується. Необхідність у нових стратегіях розвитку гуманітарної освіти аргументується потребами підвищення її ролі в суспільстві. Акцентується увага на тому, що призначення гуманітарної освіти – в розвитку людського потенціалу й критичного мислення, зорієнтованості на діалог і вільний розвиток особистості, формуванні здатності окреслювати моральні та ціннісні імперативи сучасності, вихованні особистості з активною громадянською позицією. Такими якостями нова модель гуманітарної освіти відрізняється від старої моделі, базованої на засвоєнні знань і успішному виконанні стандартних завдань. Актуальним є також створення незалежної, нонконформістської спільноти гуманітаріїв, яка повинна демонструвати зразки високої інтелектуальної й духовної культури, громадянської позиції та патріотизму.