Mass culture, education and the perspective of individuality

Анотація

Масова культура, освіта та перспективи індивідуальності

Згідно з Адорно і Горкгаймером, раціоналізм – а насправді технічний раціоналізм, який стає раціоналізмом домінування – не зміг вказати шлях до звільнення людини і суспільства. Як наслідок, напівосвіченість мас не є неповною освітою або відсутністю освіти, а є по суті ворожим по відношенню до культури і справжньої освіти розкладанням і використанням освіти на догоду окремим міркуванням і вигодам, у міру масового поширення культури і мистецтва. Напівосвіченість є поширенням культури і мистецтва без живих відносин зі свідомістю людей, без наслідків для їхнього життя. Адорно  пояснює, що в цьому контексті відносини між життям і виробництвом зводяться до того, що перше являє собою тимчасовий епіфеномен останнього, а оскільки життя і індивідуальне існування не відомі у своїй безпосередній даності, то зв’язок між ними і виробництвом не є безпосереднім, і вони, по суті, стають частиною навчання для матеріального виробництва. Згідно з Ортегою-і-Гассетом, народжується новий тип людини, масова людина, яка стає ізольованою, зануреною в ірраціональні відчуття того, що більше ніщо, крім її власного благополуччя, не має значення, але при цьому вона продовжує висувати вимоги так, як ніби має на це природне право. Проте, хоча вона і залишається індивідуалізованою, вона не має реального доступу до благ індивідуальності. Маркузе зрозумів, що, в кінцевому рахунку, має місце конфлікт між виробництвом і прибутком, з одного боку, і самовизначенням, з іншого боку. У міру того, як технологія розширює своє панування над природою, людина підпорядковує людину за допомогою масового контролю, що проникає через роботу і культуру. Таким чином, технологічний раціоналізм, в кінці кінців, стає політичним раціоналізмом.