Екзистенційно-діалогічна модель філософії освіти: освітньо-виховна антропологія та соціально-духовна комунікація у контексті суспільного розвитку

  • Viktor Viktorovych Zinchenko Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України
Ключові слова: філософія освіти, чесноти, суспільний розвиток, демократія, глобалізація, цінності, справедливість, виховання, педагогіка, екзистенція

Анотація

Екзистенційно-діалогічна філософія освіти, представлена насамперед О.Больновом (сучасний «оптимістичний», «позитивний екзистенціалізм»), вбачає сенс і засновки педагогічних відносин у міжособистісних зв'язках, у взаємозв'язку Я і Ти. У своїх висхідних філософських позиціях вона спирається на «філософію життя» і, головним чином, – на екзистенціалізм як у класичному, так і в «оптимістичному» його варіанті.

Прихильники цього напряму прагнуть відкинути технократичні концепції, які підміняють процес виховання маніпулюванням особою. Виходячи з тези про неповторність, унікальність особистості, що розкривається в граничних ситуаціях, прихильники цього підходу не визнають цілком домінуючої ролі соціального середовища у формуванні людини. Середовище, на їхню думку, може лише завдати колосального збитку її етичному самозростанню, оскільки соціальні інститути націлені на уніфікацію особистості та її поведінки. Етичне ж виховання, навпаки, покликане розкрити індивідуальні якості і здібності особистості, що сприятиме збереженню моральнісної сутності особистості у процесах набуття знань, розвитку інтелекту та в системі освіти. У формуванні унікальної особистості послідовники ірраціоналізму вбачають перешкоду тоталітарним виявам та небезпекам. На їхню думку, формування неповторної, унікальної особистості є не що інше, як процес саморозвитку і самовиховання, який припускає подолання у поведінці людини «масовізаційних» тенденцій, бо справжні виховання і освіта не можуть мати своїм об'єктом виключно маси. Завдання освіти і виховання вони вбачають у тому, щоб відвести унікальну особистість від масового, «колективістського суспільства» як джерела «несправжнього буття». Але замикання процесу освіти/виховання на окремому суб'єкті, ізоляція його від соціальних зв'язків і відносин різко обмежує реальні можливості формування активної особистості, хоча прихильники такого підходу проголошують це однією з головних цілей виховання. Крім того, самоізоляція особистості посилює її відчуженість у світі, робить її усе більш беззахисною перед лицем антигуманних тенденцій глобального суспільства.

 

Посилання 

Зінченко В.В. (2016). Інтернаціоналізація системи освіти і реформи менеджменту вищої освіти: німецька модель. Освітологічний дискурс, 3 (15), 74-96.

Зінченко В.В. (2015). Моделі філософії освіти в інтернаціональних формах менеджменту освіти. Специфіка континентальної європейської освітньо-наукової системи. Філософія освіти. Philosophy of Education, 2 (17), 153-181.

Bloch, E. (1993). Das Prinzip Hoffnung. Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Bloch, E. (1987). Subjekt-Objekt. Erläuterung zu Hegel. Frankfurt am Main: Surkamp Verlag.

Bollnow, О.F. (1947). Einfache Sittlichkeit. Gottingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

Bollnow, О. F. (1965). Franzosischer Existenzialismus. Stuttgart: W. Kohlhammer.

Bollnow, O.F. (1966). Kriese und neuer Anfang. Beiträge zur Pädagogische Anthropologie. Heidelberg: Quelle &Meyer.

Bollnow, O.F. (1962). Maß und Vermessenheit des Menschen. Göttingen: Vandehoech & Ruprecht.

Bollnow, О.F. (1979). Neue Geborgenheit. Das Problem einer Überwindung des Existenzialismus. Stuttgart, Köln: Kohlhammer.

Bollnow, О.F. (1982). Studien zur Hermeneutik (Zwei Bande). Band 1: Zur Philosophie der Geisteswissenschaften. München: K. Alber.

Göbler, Н.P., Lessing, Н.U. (1983). Otto Friedrich Bollnow im Gespräch. Freiburg/München: Schweizer Verlag.

Marcuse, H. (1993). Kritik der reinen Toleranz. Frankfurt a. M.: Suhrkamp Verlag.

Motschmann, К. (2001). Herrschaft der Minderheit. Die verratene Basis. München: Wirtschaftsverlan Langen/Müller/Herbig.

Morita, T. (1983).  Zur Bollnow – Reception in Japan. Padagogische Rundschau, 6 (37), 623-627.

Sintschenko, V. (2017). Globale Transformationen der Gegenwart, Band 1/Глобальные трансформации современности, т.1. Systemischen globale Transformation/Системные глобальные трансформации. Saarbrücken: Palmarium Academic Publishing. 

Біографія автора

Viktor Viktorovych Zinchenko, Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України

Доктор філософських наук, професор, завідувач відділу інтернаціоналізації вищої освіти, головний науковий співробітник Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України.

Опубліковано
2018-06-12
Як цитувати
Zinchenko, V. (2018). Екзистенційно-діалогічна модель філософії освіти: освітньо-виховна антропологія та соціально-духовна комунікація у контексті суспільного розвитку. Філософія освіти. Philosophy of Education, 22(1). Retrieved із https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/view/339
Розділ
Статті