Роль штучного інтелекту у розвитку інклюзивної освіти у закладах вищої освіти

Анотація

Актуальність. У статті розглянуто потенціал використання технологій штучного інтелекту як інструменту розвитку інклюзивної освіти у закладах вищої освіти. Проаналізовано теоретичні та методологічні засади інтеграції інтелектуальних цифрових технологій в університетське освітнє середовище, зокрема в контексті концепції універсального дизайну навчання. Метою статті є визначити ключові напрями застосування систем штучного інтелекту в інклюзивному освітньому процесі, що охоплюють підтримку студентів із різноманітними освітніми потребами, розширення педагогічних можливостей викладачів, а також автоматизацію створення доступного навчального контенту. Методи. Розкрито особливості використання інтелектуальних технологій для студентів із сенсорними, моторними та когнітивними особливостями, а також окреслено потенціал адаптивних освітніх платформ, систем розпізнавання мовлення, комп’ютерного зору та інструментів освітньої аналітики. Новизна. Обґрунтовано, що інтеграція інтелектуальних технологій сприяє переходу від реактивної моделі інклюзії до проактивної, орієнтованої на персоналізацію навчання та формування універсального дизайну освітнього середовища. Визначено перспективні напрями подальшого розвитку інтелектуальних систем у сфері інклюзивної освіти, зокрема поглиблення персоналізованих освітніх траєкторій, розвиток освітньої аналітики та інтеграцію з імерсивними технологіями. Висновки. Наголошено на важливості інституційної готовності, розвитку цифрових компетентностей та міждисциплінарної співпраці для успішної реалізації таких рішень. Підкреслено роль постійного моніторингу й оцінювання впроваджених рішень для забезпечення їх ефективності, довгострокової сталості, масштабованості та адаптивності в практиці та підготовки викладачів до роботи з інтелектуальними системами як важливих умов їх ефективного використання.