Наукова онтологія Ніколая Гартмана проти екзистенціалізму Мартіна Гайдеґера

Анотація

Актуальність. У статті проведено критич­ний аналіз онтології Мартіна Гайдеґера крізь призму поглядів іншого видатного онтолога Ніколая Гартмана. Мета дослідження полягає у виявленні принципових відмінностей між гайдеґерівським та гартманів­ським розумінням теорії буття, а також у демонстрації того, що критична онтологія Гартмана не лише спростовує основні положення Гайдеґера, але й пропонує більш послідовне вирішення онтологічної проблематики. Методи. Розкрито історицизм філософської позиції Гайдеґера, яка радше спираєть­ся на дух часу і налаштованість суспільного духу, ніж на об’єктивні струк­тури і модуси буття, на які, на противагу Гайдеґеру, спирається Гартман у своїх онтологічних міркуваннях. Саме критична онтологія Гартмана по­стає як альтернатива екзистенціальному суб’єктивізму та філософській моді антропологізації світу; разом із тим, гартманівська перспектива виступає в якості спроби повернути філософію до її первісного завдання: осмислення буття як такого, а не переживань людини щодо нього. Новизна. В цьому дослідженні продемонстровано, як гартманівський реалізм долає суб’єктивістську пастку гайдеґерівської думки, зміщуючи філософську на­правленість від свідомості до самого сущого. Особливу увагу приділено ана­лізу гартманівської критики гайдеґерівського «страху» як онтологічного принципу, який перетворює екзистенційну аналітику на психологічну місти­фікацію. Висновки. У цьому дослідженні виявлено, яким чином Гайдеґерова спроба редукції онтології до аналізу Dasein, фактично, відновлює ідеалістич­ну установку, яку Гартман називає «корелятивістським упередженням». Та­кож тут виявлено, що онтологічна інтенція гайдеґерівської думки є глибоко суперечливою і спекулятивною через довільне використання філософських категорій та впровадження суб’єктивістського концепту екзистенціалів Dasein, через що онтологія Гайдеґера набуває яскраво виражених кореляти­вістських рис, що зближають її з ідеалістичною традицією позиціонування буття навколишнього світу як суб’єкт-обумовленого.