Людина в тіні алгоритму у контексті філософії освіти доби штучного інтелекту

Анотація

Актуальність. Стаття досліджує вплив штучного інтелекту (ШІ) на сучасну освіту та роль людини в умовах алгоритмізованого навчання. Ме­тою статті є уточнення концептуального балансу між технологіями та людяністю, між алгоритмом і мисленням. Методи. Проаналізовано фі­лософські засади автономії мислення, етичні виклики та ризики втрати критичності у процесі взаємодії з технологіями. У роботі обґрунтовано необхідність поєднання людського наставництва й технологічних інстру­ментів для збереження гуманістичного виміру освіти, де ШІ розглядається як засіб розширення можливостей. Новизна. Підкреслено, що існують межі між технологічною ефективністю та автономністю людського мислення, а також етичні засади інтеграції ШІ в освітній процес. Концептуалізовано поняття «людина в тіні алгоритму» у контексті філософії освіти. Запро­поновано бачення освіти як простору не лише передавання знань, а форму­вання критичного, морального і творчого мислення, що протистоїть ризи­ку алгоритмізації. Проаналізовано класичні та сучасні підходи до філософії освіти (від Сократа та Е. Канта до Ю. Габермаса та М. Нусбаум), розкрито небезпеки алгоритмічного навчання, що може знижувати автономність і критичність мислення. На прикладах реальних кейсів показано, як алгорит­ми здатні відтворювати соціальну нерівність, дискримінацію або спотво­рювати педагогічну оцінку. Водночас доведено, що за умови етичного використання ШІ може стати каталізатором нової якості освіти, заснованої на діалозі, емпатії та співпраці. Висновки. Освіта має залишатися просто­ром для людського мислення, де технології служать людині, а не навпаки. ШІ повинен бути можливістю, а не загрозою; інструментом, який підтримує викладача, але не витісняє його роль як наставника. Майбутнє освіти доби ШІ полягає у відповідальній інтеграції технологій, що зберігає свободу розу­му, етичну свідомість і творчу природу людини.