Проблема трансценденталістської «адаптації» принципу граничного обґрунтування: трансцендентальна прагматика vs трансцендентальна феноменологія

Анна Ільїна

doi:10.31874/2309-1606-2025-31-1-12

Автор(и)

Анна Ільїна Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України https://orcid.org/0000-0003-4921-5777

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2025-31-1-12

Ключові слова:

граничне обґрунтування, рефлексія, трансцендентальна прагматика, феноменологія, метафізика, умови можливості, самосуперечність, свідомість, дане

Анотація

Статтю присвячено дослідженню умов і меж можливості трансцендентальної реінтерпретації принципу граничного (останнього) обґрунтування, здійснюваної в рамцях Апелевого філософського проєкту (де зазначений принцип набуває статусу методологічного центру), у протиставленні до феноменологічної версії трансцендентальної «адаптації» ідеї Letztbegründung’а. Авторка оприявнює певну суперечність між засадничими параметрами трансцендентального мислення (виразно і ригористично репрезентованими у феноменологічному дискурсі) і принципом граничного обґрунтування, який, не зважаючи на радикалізм апелівської спроби його трансценденталістського перетлумачення, все ж залишається метафізично фундованим. Порівнюючи трансцендентально-прагматичний і трансцендентально-феноменологічний підходи по проблеми граничного обґрунтування, дослідниця показує, що позірно метафізичні імплікації феноменологічної версії дискурсу граничного (останнього) обґрунтування компенсуються рядом автентично трансценденталістських моментів, насамперед таких як розщеплення «інстанції» Letztbegründung’а на свідомість і дане, а також несубстантивність свідомості, яка, відповідно, не може претендувати на статус останньої (граничної) у метафізичному розумінні. Поряд із метафізичними засновками Апелевої тематизації граничного обґрунтування, авторка виявляє також її прагматичні імплікації: передусім примат дієвості та спрямованість на результат і відтак презумпція здійсненності, а отже, завершеності, остаточності – на противагу граничним критичності, рефлексивності та можливісності трансцендентальної настанови. В ході компаративного аналізу виявлено і доведено, що, у той час як феноменологічний дискурс включає в себе ідеї ґрунту і обґрунтування, але підпорядковує їх властиво трансцендентальним чинникам, апелівський підхід підпорядковує визначальні для трансценденталізму методологічні ресурси (рефлексивність, запитування про умови можливості, автореферентність) принципу останнього обґрунтування як свого роду «принципу принципів» трансцендентальної прагматики, котрий залишається вкоріненим у метафізичній настанові.

Біографія автора

Анна Ільїна, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

доктор філософських наук, старший науковий співробітник відділу історії зарубіжної філософії.
Сфера наукових інтересів: трансцендентальна філософія, феноменологія, філософія деконструкції.

Посилання

Apel, K.-O. (1972). The a Priori of Communication and the Foundation of the Humanities. Man and World, 5, 3-37. https://doi.org/10.1007/BF01253016

Apel, K.-O. (1975). The problem of Philosophical Fundamental-Grounding in Light of a Transcendental Pragmatic of Language (K. R. Pavlovic, trans.). Man and World, 8(3), 239-275. https://doi.org/10.1007/BF01255646

Apel, K.-O. (1978). Transcendental Semiotics and the Paradigms of First Philosophy. Philosophic Exchange, 9(1), 3-22.

Apel, K.-O. (1993). Can an Ultimate Foundation of Knowledge Be Non-Metaphysical? (B. Gregg, trans.). The Journal of Speculative Philosophy, 7(3), 171-190.

Aßländer, M. S. (Ed.) ( 2011). Handbuch Wirtschaftsethik. Stuttgart, Weimar: Verlag J. B. Metzler.

Berghofer, Ph. (2018) Husserl’s Conception of Experiential Justification: What It Is and Why It Matters. Husserlian Studies, 34,145-170. https://doi.org/10.1007/s10743- 018-9225-8

Berghofer, Ph. (2020). Husserl’s Project of Ultimate Elucidation and the Principle of All Principles. Canadian Journal of Philosophy, 50(3), 285–296. https://doi.org/10.1017/ can.2019.40

Biesta, G. (1998). The Right to Philosophy of Education: From Critique to Deconstruction. Philosophy of Education Archive, 476-484.

Biesta, G. J. J., Stams, G. J. J. M. (2001). Critical Thinking and the Question of Critique: Some Lessons from Deconstruction. Studies in Philosophy and Education, 20(1), 57-74. https://doi.org/10.1023/A:1005290910306

Guenther, L. (2021). Six Senses of Critique for Critical Phenomenology. Puncta, 2(4), 5-23. https://doi.org/10.5399/pjcp.v4i2.2

Hintikka, J. (2003). The Notion of Intuition in Husserl. Revue internationale de philosophie, 224(2), 57-79. https://doi.org/10.3917/rip.224.0057

Ilyina, A. (2016). Idea of Evidence in Phenomenological Outlook: Deconstruction and Reactualization of Cartesian Legacy First article: Excessiveness of Evidence. [In Ukrainian]. Sententiae, 2(XXXV), 23-40. https://doi.org/10.22240/sent35.02.023

Ilyina, A. (2019). Derrida as an Object of the History of Philosophy: the Concept of Aporia in Terms of the Universality Problem. [In Ukrainian]. Sententiae, 38(1), 6-26. https://doi.org/10.22240/sent38.01.006

Ilyina, A. (2020). Transcendentalism Par Excellence: Deconstructive Outlook. Kyiv: Interservis. [In Ukrainian].

Ilyina, A. (2024). Transcendental and Normative Critique: Convergence or Opposition? [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 30(2), 83-109. https://doi.org/10.31874/2309- 1606-2024-30-2-6

Karachevtseva, L. (2019). The Dispute on Philosophical Normativism in the Context of the Problem of Rational Grounding: Hans Albert versus Wolfgang Kuhlmann. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, 5, 64-68.

Kettner, M. (2018). Pragmatism and Ultimate Justification. In: H. Brunkhorst, R. Kreide & C. Lafont (Eds.), The Habermas Handbook (pp. 43-48). New York: Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/brun16642-006

Paitlová, J. (2021). Hans Albert’s Systematic Approach to Critical Rationalism. Homo Oeconomicus, 39(1), 1-22. https://doi.org/10.1007/s41412-021-00107-2

Papastephanou, M. (1997). Communicative Action and Philosophical Foundations: Comments on the Apel-Habermas Debate. Philosophy and Social Criticism, 23(4), 41-69. https://doi.org/10.1177/019145379702300403

Pihlström, S. (2023). Realism, Value, and Transcendental Arguments between Neopragmatism and Analytic Philosophy. Nature Switzerland: Springer. https://doi. org/10.1007/978-3-031-28042-9

Tur, M. (2004). Ultimate Grounding in Transcendental Philosophy: Main Complications and Ways to Overcome Them. (Article 1). [In Ukrainian]. Sententiae, 2(XI), 18-28.

Yermolenko, A. (1999). Communicative Practical Philosophy. Kyiv: Libra. [In Ukrainian].

Yermolenko, A. (2016). Renascence of Philosophical Culture from the World of Translation. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, 5, 78-93.