Антропологічне підґрунтя філософії освіти Едіт Штайн

Анотація

У статті розглядаються ключові аспекти освітньої думки видатної німецької філософині Едіт Штайн крізь призму педагогічної та філософської антропології. Аналізується, як її глибоке розуміння природи людини, духовні орієнтири та прагнення до істини, добра і краси формують уявлення про мету, зміст і методи виховання й навчання. Особливу увагу приділено феноменологічному підходу мислительки до освіти, її філософії становлення особистості в освітньому просторі, ідеям про формування цілісної особистості та ролі педагога в розкритті потенціалу учня. Для неї освіта – це не просто підготовка до життя, а спосіб буття-в-навчанні, в якому розкривається глибинний сенс людського існування. У статті проаналізована праця «Будова людської особистості» Едіт Штайн, де філософиня осмислює взаємозв’язок між антропологією та педагогікою. Розглядаючи її погляди, неможливо оминути вплив та критику ідей Мартіна Ґайдеґера, зокрема його розуміння Dasein та людської природи. Вона критикує Мартіна Гайдеґера, вбачаючи в його ідеях потенціал для відчаю та нігілізму, що робить осмислене виховання молоді вкрай складним. Таким чином, у своїх міркуваннях про освіту та сутність людини, Едіт Штайн, полемізуючи з Мартіном Гайдеґером, наголошує, що освіта – це не просто адаптація до існуючого світу чи підготовка до професії. Навчання покликане допомагати учневі знаходити власне місце у світі й усвідомлювати свою унікальну цінність. Окреслена педагогічна аксіологія постає як всеосяжна концепція, що ставить у центр освітнього процесу цінності та духовний розвиток особистості. Едіт Штайн пропонує унікальні методологічні підходи, засновані на феноменології та глибокому розумінні людської природи. Німецька мислителька підкреслювала, що педагог має володіти здатністю до співпереживання – розуміння почуттів, труднощів і прагнень іншого.