Відкритість філософії людині, суспільству, культурі, самій собі: сучасність і сценарії майбутнього

Назіп Хамітов

doi:10.31874/2309-1606-2025-31-1-1

Автор(и)

Назіп Хамітов Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України https://orcid.org/0000-0001-8193-9383

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2025-31-1-1

Ключові слова:

філософія, відкритість, гуманістична відкритість, людина, суспільство, культура, академічна доброчесність, філософ, антропологізм, гуманізм, персоналізм, метаантропологія

Анотація

В статті ставиться проблема відкритості і закритості філософії. Доводиться, що відкритість філософії є важливим критерієм її академічної доброчесності в освіті і науці. Відкритість філософії усвідомлюється як відкритість людині, суспільству, культурі, самій собі. Відкритість людині дарує філософії гостроту екзистенціальних проблем і робить гуманістичною, відкритість суспільству виводить в сучасну проблематику і робить актуальною, відкритість культурі наповнює свіжим повітрям різних форм творчості. Відкритість філософії самій собі трактується в трьох аспектах. Це, по-перше, відкритість творчим напрацюванням попередників, минулому філософії, її історії. По-друге, це відкритість діяльності сучасників, діалог з ними. По-третє, це відкритість автора самому собі, мужність не лише інтерпретувати інших, а й творити власний світогляд, концепції, стиль. Філософія в її відкритості визначається як культура концептуального мислення, яка робить людину настільки вільною, щоб не платити за успіх самотністю. В цьому контексті філософію можна розуміти як основу світоглядної суб’єктності – стану особистості чи спільноти, у якому цінності, принципи і смисли формуються самостійно. Актуалізація відкритої філософії здатна формувати у суспільстві продуктивний діалог не лише на рівні інтересів, а й цінностей. Такий діалог по-справжньому консолідує еліту країни, а також еліту і народ. Це породжує життєздатний суспільний договір і надає країні бути по-справжньому суверенною та незалежною. В ідеалі це означає моральну красу відносин еліти і народу, справжнє соціальне партнерство, яке робить країну конкурентною в мирний час та стійкою і непереможною – під час війни. Вирізнено три сценарії розвитку української філософії і перспектив її відкритості в майбутньому, які відображають тенденції сучасності і, зрештою, стосуються філософії будь-якої демократичної країни.

Біографія автора

Назіп Хамітов, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник; Президент Міжнародної асоціації філософського мистецтва. Сфера наукових інтересів: філософська антропологія, філософія культури, метаантропологія, філософський психоаналіз, етика, естетика, філософія освіти

Посилання

Andrushchenko, V. (2025). Educational odyssey of the mind. Kyiv: Knowledge of Ukraine.

Andrushchenko, V. (2018). Organized society: problems of social self-organization and institutionalization during the period of radical transformations in Ukraine at the turn of the century: experience of socio-philosophical analysis: in 2 books. 3rd ed., corrected, supplemented. Kyiv: Knowledge of Ukraine. Book 1: From dream to action; Book 2: Philosophy of modern state formation. Kyiv: Knowledge of Ukraine.

Andrushchenko V. & Khamitov N. (2017). Philosophical education and science as a catalyst for the civilizational project of Ukraine. Higher Education of Ukraine, (2), 5-17.

Bychko, A. K., & Bychko, I. V. (1997). The phenomenon of the Ukrainian intelligentsia. An attempt at existential research. Drohobych: Without publishing house.

Boichenko, M. (2019). Institutional foundations of academic integrity: philosophical and legal conceptualization. Philosophy of Education, 24(1), 97-114. https://doi. org/10.31874/2309-1606-2019-24-1-97-114

Gubersky, L. V. (ed.). (2024). Man and the world: textbook / V. P. Andrushchenko, L. V. Gubersky, A. E. Konversky et al. 4th ed., revised and supplemented. Kyiv: VPC “Kyiv University”.

Harari, Y. N. (2018). Sapiens: A brief history of mankind. (Y. Lebedenko, trans.). Kharkiv: Family Leisure Club, 2nd ed.

Khamitov, N. (2024a). Academic integrity – the way to the true intellectual elite. Dzerkalo tyzhnia, December 22, 2024. https://zn.ua/ukr/UKRAINE/akademichna-dobrochesnist-shlakh-do-spravzhnoji-intelektualnoji-eliti.html

Khamitov, N. (2023a). Academic integrity as a challenge, requirement and will in the context of philosophical anthropology, ethics and philosophy of education. Philosophy of education, 29(2), 27-47. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-2-2

Khamitov, N.V. (2022). Academic philosophy as science and art. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, (4), 59-73. https://doi.org/10.15407/visn2022.04.059

Khamitov, N. (2024b). Personalism. In N. Khamitov (ed.). Philosophy of science and culture: dictionary. (Pp. 267-270). Kyiv: KNT.

Khamitov, N. (2023b). Philosophical anthropology: current problems. From theoretical to practical turn. 5th edition, revised and supplemented. Kyiv: KNT.

Khamitov, N.V. (2023c). The philosophical art of Hryhoriy Skovoroda and discussions on the development of the humanitarian sphere of Ukraine. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, (6), 84-99. https://doi.org/10.15407/visn2023.06.084

Khamitov, N. (2023). The War in Ukraine and the new Humanism: David versus Goliath. Meta-anthropology of history of the 21st century. Sofia: KIBEA Publishing.

Khamitov, N. & Krylova, S. (2018). Philosophical dictionary. Man and the world. 2nd edition, revised and supplemented. Kyiv: KNT.

Khamitov, N. & Krylova, S. (2024). Cancel culture. In N. Khamitov, L. Shashkova, S. Krylova. Dictionary of modern terms in the philosophy of science and philosophy of culture. (Pp. 200-201). Kyiv: Vadex.

Khamitov, N. & Krylova, S. (2021). Origins and features of Ukrainian classical philosophy. In Khamitov N., Garmash L., Krylova S. History of philosophy. The problem of man. Introduction to philosophical anthropology as metaanthropology. 6th edition, revised and supplemented. Kyiv: KNT.

Konverskyi, A. (2022). Critical thinking. Textbook. Kyiv: Center for Educational Literature.

Kremen, V. G. (2009). Philosophy of humanism in strategies of educational space. Kyiv: Pedagogical thought.

Krylova, S. (2020). The beauty of a person in the life practices of culture. Experience of social and cultural metaanthropology and androgynous analysis. 2nd edition, revised and supplemented. Kyiv: KST.

Krylova, S., & Krylova, V. (2023). The phenomenon of academic charisma of a scientist in science and education. Higher Education of Ukraine, (2), 46-52. https://doi. org/10.32782/UDU-VOU.2023.2(89).06

Kulchytsky, O. (1985). Ukrainian personalism. Philosophical and ethnopsychological synthesis. Munich-Paris: Without publishing house.

Pirozhkov, S. I., & Khamitov, N. V. (2025). The development of the Ukrainian people during the existential war and post-war recovery. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, (5), 11-23. https://doi.org/10.15407/visn2025.05.011

Popovych, M. (2016). To be a person. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy.

Pyrozhkov, S. I., & Khamitov, N. V. (2020). Civilizational subjectivity of Ukraine: from potentials to a new worldview and human existence. Kyiv: Naukova Dumka.

Shashkova, L. O., Krylova, S. A. (2023). Academic integrity and academic charisma of a scientist: values of openness and trust. Sofia. Humanitarian and religious studies bulletin, 22(2), 86-91. https://doi.org/10.17721/sophia.2023.22.17

Shinkaruk, V. (1994). Faith, Hope, Love. Viche, (3(24), 145–150.

Skovoroda, G. (1983). Poems. Songs. Fables. Dialogues. Treatises. Parables. Prose translations. Letters. Kyiv: Naukova Dumka.

Svitla, V. (2019). Cinema and television: art therapy of the soul enchanted by the screen. Introduction to screen metaanthropology. Kyiv: KNT.

Tabachkovsky, V.G. (1996). The creative heritage of O. Kulchytsky and the Kyiv worldview-anthropological school. Philosophical-anthropological readings ’96, (2), 20-31.

Taleb, N. (2011). The Black Swan. The Impact of the Highly Improbable. Harlow: Penguin Books.