Обстоювання цінностей як місія освіти в контексті війни

Сергій Пролеєв; Вікторія Шамрай

doi:10.31874/2309-1606-2024-30-2-1

Автор(и)

Сергій Пролеєв Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України https://orcid.org/0000-0003-1563-712X
Вікторія Шамрай Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України https://orcid.org/0000-0003-0936-5404

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2024-30-2-1

Ключові слова:

цінності, освіта, криза нормативності, глобальний світ, неусувні культурні відмінності, війна, гуманітарна політика

Анотація

Стаття присвячена розгляду ролі інституту освіти в забезпеченні ціннісно-нормативної складової життєдіяльності сучасного суспільства. В зв’язку з цим аналізується ситуація сучасного глобального світу, яку схарактеризовує потужний тренд знецінення цінностей. Світова криза нормативності виявляє себе в кількох головних вимірах. По-перше, руйнація ролі інстанції належного взагалі як визначального чинника людської життєдіяльності. По-друге, втрата дієвості універсальним соціокультурним проектом модерну, на противагу якому стверджується партикуляризм локальних культурних парадигм (принцип неспростовності ціннісно-культурних відмінностей). По-третє, зростаюча роль насильства у світі, яка виявляє відсутність дієвого міжнародного правопорядку та існування міжнародних стосунків у хиткому те небезпечному режимі балансу сил. Значною мірою криза нормативності пов’язана з неможливістю існування планетарного людства як реальної (себто ґрунтованої на єдиних ціннісних засадах) спільноти. Водночас без певних регулятивів щодо взаємодій в глобальному світі, існування планетарного людства й тим більш перспектива його розвитку унеможливляться. Звідси постає необхідність нової, інакшої за своєю природою нормативності, яка ґрунтується на негативному принципі утримань і дозволяє реалізувати принцип глобального співіснування «разом, але не єдині». Обґрунтовується нова етика утримань, зокрема через еволюцію трьох парадигм нормативності. Її істотною рисою стає перетворення інтерсуб’єктивності на моральний імператив. Результати аналізу ціннісного стану глобального світу екстраполюються на українську ситуацію. Обстоюється необхідність системної цілеспрямованої гуманітарної політики в умовах руйнацій та жертв, заподіяних війною. Головним покликанням гуманітарної політики є відновлення людського потенціалу українського суспільства та ціннісних орієнтирів його розвитку. Обґрунтовується місія освіти в вирішенні цього важливого соціального завдання. Щоб ця місія досягла успіху, необхідні глибокі перетворення наявної системи організації освіти, зокрема вищої. Спрямуванням цих перетворень має стати перегляд ролі держави в сфері освіти (перехід від режиму управління та регламентацій до продуктивної освітньої політики сприяння розвитку освітніх закладів).

Біографії авторів

Сергій Пролеєв, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

доктор філософських наук, професор, завідувач відділу філософії культури, етики та естетики

Вікторія Шамрай, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу соціальної філософії

Посилання

Albisetti, V. (2013). Having a Healthy Personality. Trans. from Italian by T. Kurylets. [In Ukrainian]. Lviv: Svichado.

Bible Online. (1999). The Epistle of St. Paul the Apostle to the Galatians. Bible. Trans. by I. Ogienko. [In Ukrainian]. https://only.bible/bible/ubio/gal/

Freire, P. (2003). Pedagogy of the Oppressed. Trans. from English by O. Demianchuk. Kyiv: Univers. [In Ukrainian].

Habermas, Y. (2011). Postmetaphysical Thinking. Trans. from German by V. Kuplin. [In Ukrainian]. Kyiv: Spirit and Letter.

Humboldt, W. (2002). On the Internal and External Organization of Higher Educational Institutions in Berlin. Trans. from German. [In Ukrainian]. In M. Zubrytska (ed.). The Idea of the University: An Anthology. (Pp. 25–33). Lviv: Litopys.

Gauche, M. (2006). School in the School of Oneself. [In Ukrainian]. In M. Gauche, Democracy Against Itself. Trans. from French, afterword and notes by O. Yosypenko, S. Yosypenko. (Pp. 118–170). Kyiv: Ukrainian Center for Spiritual Culture.26

Yermolenko, A. (2021). Discourse. Communication. Morality. [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova Dumka.

Kahneman, D., & Tversky, A. (Eds.). (2000). Choices, Values, and Frames. Cambridge University Press.

Kasianov, G. (2008). University Autonomy in Ukraine: An Attempt at Practical Implementation. [In Ukrainian]. In S. Kvit, G. Kasianov, et al. (eds.). University Autonomy. Kyiv, Spirit and Letter, P. 31–62.

Kinney, W. (2017). Asch Experiments. In The Blackwell Encyclopedia of Sociology. John Wiley & Sons, Ltd. https://doi.org/10.1002/9781405165518.wbeosa068.pub2

Locke, J. (1779). Some Thoughts Concerning Education. London: J. and R. Tonson.

Nietzsche, F. (1993). Thus Spoke Zarathustra. The Will to Power. Trans. from German by A. Onyshko, P. Tarashchuk. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.

Pelegrino, P. (2013). The Art of Education. Trans. by E. Hlavatska. [In Ukrainian]. Lviv: Svichado.

Proleiev, S., & Shamrai, V. (2020). Globalization and Singularity: Transformation of the Foundations of Modern Sociality. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, (5), 87–116. https://doi.org/10.15407/fd2020.05.087