Коротка вічність або Довгий кінець радянського академізму

Володимир Верлока

doi:10.31874/2309-1606-2024-30-1-14

Автор(и)

Володимир Верлока Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України https://orcid.org/0009-0004-3514-9419

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2024-30-1-14

Ключові слова:

наука, освіта, радянський академізм, комунізм, практика, партійність, бюрократичність

Анотація

Дана стаття є Opus postum автора, який відійшов у вічність у вересні 2023 року. Володимир Верлока є автором численних перекладів філософської класики з англійської мови, працював у різних академічних установах, в тому числі й в Інституті філософії НАН України та Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Філософську освіту отримав на початку 1990-х років і ще застав особисто радянський період української філософії. Запроповані тут критичні рефлексії автора багато у чому є результатом осмислення ним власного досвіду участі у роботі різних академічних установ незалежної України, а також є чесним виявом його щирого бажання змінити ситуацію з українською наукою та вищою освітою на краще. У статті автор звертається до реконструкції специфічного розуміння науки в СРСР, виявляючи такі її риси, як ідеологічність, партійність, забюрократизованість. Автор аналізує документи епохи – публікації текстів Фрідріха Енгельса, Володимира Леніна, Володимира Вернадського, Миколи Бухаріна, Петра Капіци щодо призначення науки у суспільстві. Також автор звертається до аналізу ключових філософських текстів епохи, які є прямим свідченням відкритої позиції радянських філософів з різних питань, як от визначення науки, істини, практики, а також з’ясовує специфічний вплив вчення про комунізм на уявлення про радянський академізм як єдино політично допустиму і водночас як нібито єдино науково можливу академічну позицію. Для цього автор аналізує передусім тексти радянської «Філософської енциклопедії». Також автор звертається до критичних джерел, які аналізують радянську епоху – праць Алена Безансона, Нелі Мотрошилової, Анатолія Єрмоленка і Сергія Йосипенка, Еверта ван дер Звейрде та інших. Автор також дає власну критичну оцінку наявності рудиментів радянського академізму у сучасній українській академічній сфері.

Біографія автора

Володимир Верлока, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

кандидат філософських наук, науковий дослідник. Український філософ, перекладач, поет, перекладач відділу міжнародного співробітництва Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Є автором понад двох десятків перекладів класичних філософських творів, а також сонетів Вільяма Шекспіра та іншої класичної поезії. Сфера наукових інтересів: співвідношення класичної та сучасної етики, теорія перекладу, антропологія повсякденності.

Посилання

Ablazhei, A. M. (2012). The Concept of Neoliberal Science in Western Social Thought. [In Russian]. Bulletin of the Novosibirsk State University. Series: Philosophy, 10(2) 74–81.

Aristova, A. V., & Babka, V. L. (2022). Science in Ukraine. [In Ukrainian]. The Great Ukrainian Encyclopedia. https://vue.gov.ua/Наука_в_Україні

Batishchev, G. (1967). Party membership. [In Russian]. In: Aleksandrov, A. P., et al. (eds.). Philosophical Encyclopedia. In 5 vols. Vol. 4. (pp. 217–220). Moscow: Soviet Encyclopedia.

Besançon, A. (1998a). Intellectual Origins of Leninism. Trans. from French by M. Rozanov, N. Rudnitskaya and A. Rutkevich. Moscow: MIK. [In Russian].

Besançon, A. (1998b). The Soviet Present and Russian Past: A Collection of Articles. Trans. from French by A. Babich, M. Rozanov. Moscow: MIK. [In Russian].

Bukharin, N. I. (1990). On Planning Research Work. [In Russian]. Bolshakova, K. G. (compiled). Problems of Organization of Science in the Works of Soviet Scientists in the 1917–1930s: Collection of Materials and Documents. (pp. 15-21). Leningrad: Nauka.

Engels, F. (2021). Principles of Communism. Translated from German by S. Nechaev. [In Russian]. Marx, K. Engels, F. Principles of Communism. (pp. 22-46). Moscow: AST.

Kapitsa, P. L. (1987). Experiment, Theory, Practice: Articles, Speeches. Moscow: Nauka. [In Russian].

Kasyan, A. A. (ed.). (2008). Ideology and Science: Discussions of Soviet Scientists in the Mid- Twentieth Century. Moscow: Progress-Tradition. [In Russian].

Marx, K., Engels, F., & Lenin, V. I. (1985). On Science and Technology. On Science and Technology: [Excerpts from Works and Particulars statements]. In 2 volumes. Volume 2. The role of science and technology in the development of society. Moscow: Nauka. [In Russian].

Motroshilova, N. V. (2010). The socio-cultural context of the 1950s – 1980s and the phenomenon of Mamardashvili. [In Russian]. In: “To be a philosopher is destiny...”: Proceedings of the International Conference “Merab Mamardashvili: Contribution to the development of philosophy and culture”. Moscow, December 9–11, 2010 (pp. 19–44). Moscow: Progress-Tradition.

Narsky, I., & Oizerman, T. (1962). The Truth. [In Russian]. In: Aleksandrov, A. P., et al. (eds.). Philosophical Encyclopedia. In 5 volumes. Volume 2. (pp. 345–350). Moscow: Soviet Encyclopedia.

Ogurtsov, A. (1967). Practice. [In Russian]. In: Aleksandrov, A. P., et al. (eds.). Philosophical Encyclopedia. In 5 vols. Vol. 4. (pp. 340–349). Moscow: Soviet Encyclopedia.

Polischuk, M., & Starikov, N. (1960). Communism. [In Russian]. In: Aleksandrov, A. P., et al. (eds.). Philosophical Encyclopedia. In 5 vols. Vol. 3. (pp. 5–21). Moscow: Soviet Encyclopedia.

Sonin, A. S. (2011). The Fight Against Cosmopolitanism in Soviet Science. Moscow: Science. [In Russian].

Van der Zweerde, E. (2017). An Outside View of the History of Russian and Soviet Philosophy. St. Petersburg: Aletheia. [In Russian].

Vernadsky, V. I. (1977). Reflections of a Naturalist: A Monograph. Book Two. Scientific Thought as a Planetary Phenomenon. Moscow: Nauka. [In Russian].

Yermolenko, A., & Yosypenko, S. (2021). Institute of philosophy: traditions and innovations. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (4), 13–26. https://doi.org/10.15407/ fd2021.04.013