Суб’єктність як фундаментальний концепт сучасної філософії освіти

Анотація

Стаття присвячена розкриттю стрижне­вої значущості поняття суб’єктності в сучасній філософії освіти. Установка на актуалізацію проблеми суб’єктності поєднується з усвідом­ленням її екзистенційної багатовимірності та колізійності, що має різний вияв у тоталітар­ному, авторитарному і демократичному суспільствах. У смисловому полі філософської антропології як метаантропології (Н. Хамітов) автор стат­ті розкриває філософсько-педагогічний контекст суб’єкт-суб’єктної взаємо­дії вчителя і учня. У результаті концепція «Нова українська школа» осмис­люється як парадигма освіти нинішнього і майбутнього, що породжує стра­тегію вільної, гідної та ефективної самореалізації людини. Метою і умовою цивілізаційного поступу України постає людина, її гідна самореалізація, що передбачає тілесне, душевне і духовне зростання особистості. Обґрунтову­ється, що нова парадигма освіти як суб’єкт-суб’єктна комунікативна вза­ємодія «Людина – Людина», співтворчість учителя і учня закладає основи цивілізаційної суб’єктності України. У складних умовах екзистенціальної російсько-української війни, яка є справжнім викликом людській природі, іс­нує клубок проблем між концептом життя і поняттям суб’єктності. Роз­гортання на основі метаантропології як теорії буденного, граничного та метаграничного буття людини відкрито-толерантної, комунікативної моделі «Людина – Людина» відкриває шлях до здійснення ціннісної консолі­дації українського суспільства. На цьому шляху філософія освіти все більше стає філософією людяності, прагненням до співтворчості й співдії. Суб’єкт- суб’єктна взаємодія «Людина – Людина» є основою метафізично-космічного процесу життя, що передбачає свободу людини і незалежність України.