Суб’єктність як фундаментальний концепт сучасної філософії освіти
DOI:
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2024-30-1-12Ключові слова:
суб’єкт, об’єкт, суб’єктність, суб’єктивність, учитель і учень, гуманістичний учитель, суб’єкт-суб’єктна взаємодія, філософія діалогу, метаантропологіяАнотація
Стаття присвячена розкриттю стрижневої значущості поняття суб’єктності в сучасній філософії освіти. Установка на актуалізацію проблеми суб’єктності поєднується з усвідомленням її екзистенційної багатовимірності та колізійності, що має різний вияв у тоталітарному, авторитарному і демократичному суспільствах. У смисловому полі філософської антропології як метаантропології (Н. Хамітов) автор статті розкриває філософсько-педагогічний контекст суб’єкт-суб’єктної взаємодії вчителя і учня. У результаті концепція «Нова українська школа» осмислюється як парадигма освіти нинішнього і майбутнього, що породжує стратегію вільної, гідної та ефективної самореалізації людини. Метою і умовою цивілізаційного поступу України постає людина, її гідна самореалізація, що передбачає тілесне, душевне і духовне зростання особистості. Обґрунтовується, що нова парадигма освіти як суб’єкт-суб’єктна комунікативна взаємодія «Людина – Людина», співтворчість учителя і учня закладає основи цивілізаційної суб’єктності України. У складних умовах екзистенціальної російсько-української війни, яка є справжнім викликом людській природі, існує клубок проблем між концептом життя і поняттям суб’єктності. Розгортання на основі метаантропології як теорії буденного, граничного та метаграничного буття людини відкрито-толерантної, комунікативної моделі «Людина – Людина» відкриває шлях до здійснення ціннісної консолідації українського суспільства. На цьому шляху філософія освіти все більше стає філософією людяності, прагненням до співтворчості й співдії. Суб’єкт- суб’єктна взаємодія «Людина – Людина» є основою метафізично-космічного процесу життя, що передбачає свободу людини і незалежність України.
Посилання
Brooks, D. (2004). Bobos in paradise: the new class and how they got there. New York: Simon & Schuster Paperbacks.
Dovbnya, V. (2018). The new Ukrainian school: an attempt at philosophical and anthropological understanding. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 22(1), 240– 258. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2018-22-1-240-258
Heidegger, M. (2006). Sein und Zeit. Tübingen: Max Niemeyer Verlag.
Kant, I. (1947). Grundlegung zur Metaphysik der Sitten. Verlag: Leipzig: Meiner.
Khamitov, N. V. (2023a). Philosophical anthropology: current problems. From theoretical to practical turn. Kyiv: KNT. [In Ukrainian].
Khamitov, N. (2023b). The War in Ukraine and the new Humanism: David versus Goliath. Metaanthropology of history of the 21-st century. Sofia: KIBEA Publishing.
Kozlovskyi, P. (1996). Postmodern culture: social and cultural consequences of technical development. [In Ukrainian]. Lyakh, V. V., & Pazenok, V. S. (Eds.). Modern foreign philosophy. Currents and trends: Textbook. Kyiv: Wakler.
Pirozhkov, S. I., & Khamitov, N. V. (2020). Civilizational subjectivity of Ukraine: from potentials to a new worldview and human existence. Kyiv: Scientific opinion. [In Ukrainian].
Scheler, M. (1929). Philosophische Weltanschaung. Bonn: Verag von Friedrich Cohen.
Tabachkovskyi, V. G. (2005). Polysentient homo: philosophical and artistic thought in search of «non-Euclidean reflectivity». Kyiv: Parapan. [In Ukrainian].
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 122
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
- Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації;
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.