Графічний дизайн в контексті культури смаків: освітньо-виховний потенціал

Анотація

У статті розглянуто місце графічного дизайну у сучасному постіндустріальному суспільстві, який виходить за межі суто прикладного мистецтва та претендує на роль експерта в інтер’єрах людського буття, визначаючи соціальний і культурний статус особистості. Доведено, що графічний дизайн, органічно вписуючись в контексти та активно реагуючи на виклики такого соціально-декоративного явища як мода, виконує важливу роль у формуванні культури смаків. Це свідчить про множинність амбівалентних культурних проявів графічного дизайну. Особливу увагу приділено виявленню функціонального потенціалу графічного дизайну у створенні наскрізних трендів, які через невербальні засоби комунікації, здатні утворювати та утримувати соціальну і культурну єдність. У зв’язку з чим здійснено аналіз графічного дизайну крізь призму філософської комунікації, що дозволило визначити графічний дизайн як найбільш дієву практику невербальної комунікації та візуалізації інформації у постіндустріальному суспільстві. Визначено, що графічний дизайн здатний не тільки породжувати нові смисли, але й утворювати комунікативні лагуни. Враховуючи таку його специфіку у статті особливу увагу приділено виявленню освітньо-виховного потенціалу графічного дизайну. Доведено, що від естетичного смаку, етичних переконань та гуманістичної спрямованості дизайнера (візуалізатора) залежить не тільки процес творення візуальних образів, але й їх подальше розтлумачення споживачами графічної інформації. Наголошується на необхідності посилення гуманістичних орієнтирів в сучасній українській дизайнерській та мистецькій освіті.