On Advantage or Disadvantage of Academic Scholarship for Life

Марія Култаєва; Надія Григорова

doi:10.31874/2309-1606-2023-29-2-1

Автор(и)

Марія Култаєва Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0000-0002-0603-0986
Надія Григорова Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди https://orcid.org/0000-0001-8553-2388

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-2-1

Ключові слова:

академічне стажування, академічна доброчесність, академічний капіталізм, епістемна культура, культурний шок, біографія, Ральф Дарендорф, Ніклас Луманн, життя, освіта

Анотація

В статті з алюзією на провокацію Фрідріха Ніцше щодо уроків історії пропонується міждисциплінарний підхід до аналізу академічного стажування як специфічної культурної та організаційної форми навчання закордоном з метою підвищення кваліфікації та обміну досвідом, що має вплив на людське буття у сучасних соціумах, які зазнали викликів глобалізації. Теоретична концептуалізація інституціональних форм стажування науково-педагогічних і науково-дослідних кадрів розглядається у тісному зв’язку з їхньою практичною репрезентацією та економічним запитом на результати стажування. Патологічні репрезентації академічного стажування як самоцілі розкриваються як різновид престижного споживання, яке не відповідає настановам академічної доброчесності у її широкому розумінні, символізуючи статусну позицію або ексклюзивність особистості науковця на межі між науковою спільнотою та медійним простором. Метою статті є розкриття модифікацій наукового стажування у контекстах академічного капіталізму та виявлення можливостей виходу за його утилітаристські обмеження на основі етики відповідальності. Це здійснюється через здійснення феноменологічної редукції із залученням біографічного методу. Зроблені припущення верифікуються на матеріалі біографій видатних соціологів Ральфа Дарендорфа та Нікласа Лумана, суспільна самореалізація яких у різних галузях політики, в тому числі й в освіті, відбулась у ході критичного опрацювання результатів наукового стажування, під впливом якого певною мірою відбулась переорієнтація їхніх життєвих пріоритетів, передусім у галузі освітньої політики та розбудови демократії у Німеччині, що може бути корисним для України. Розкриваються негативні наслідки культурного шоку, які криють у собі ризики дезорієнтації у процесу стажування та навчання закордоном, запобіжником якої мають служити національні пріоритети рідної країни науковця. Показана роль комунікації між епістемними культурами у цьому процесі, а також у подолання епістемної несправедливості.

Біографії авторів

Марія Култаєва, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії; член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України

Надія Григорова, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

кандидат соціологічних наук, докторантка кафедри філософії

Посилання

Altanian, M., & El Kassar, N. (2020). Epistemic Injustice and Collective Wrongdoing: Introduction to Special Issue. Social Epistemology, 35(1), 1-10.

Apel, K.-O. (1999). Wissenschaft als Emanzipation? – Eine kritische Würdigung der Wissenschaftskonzeption in der „Kritischen Theorie“. In: Apel K.- O. Transformation der Philosophie. Band. 2. Das Apriori Der Kommunikationsgemeinschaft. (S. 128-154). Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Beck, U. (2005). Was zur Wahl steht? Berlin: Suhrkamp.

Dahrendorf R. (2006). Versuchungen der Unfreiheit. Die Intellektuellen in Zeiten der Prüfung. München: Beck.

Dahrendorf, R. (2002). Über Grenzen. Lebenserinnerungen. München: Beck.

Dahrendorf, R. (1958). Out of Utopia. Towards a Reorganization of Sociological Analysis. American Journal of Sociology, 64(2), 115-127.

Hartmann, M. (2007). Eliten und Macht in Europa. Ein internationaler Vergleich. Frankfurt/New York: Campus.

Honneth, A. (2009). Pathologies of Reasons. On the Legacy of Critical Theory. New York: Columbia University Press.

Keese, C. (2016). Silicon Valley: Was aus dem mächtigsten Teil der Welt auf uns zukommt. München: Penguin.

Knoll, M. (2018). John Dewey und Georg Kerschensteiner im Streit um die Berufs- und Allgemeinbildung. In: Konrad F.-M., & Knoll, M. (Hrsg.). John Dewey als Pädagoge. Erziehung – Schule – Unterricht. (S. 271-291). Bad Heilbronn: Julius Klikhard.

Kultaieva, M. (2018). The Provocative Philosophy of Education: Fata Morgana of Universalism and Temptations of Singularities. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 23(2), 32–69. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2018-23-2-32-69

Kultaieva, M. (2022a). Education and Self-knowing: On Actuality of philosophical-educational ideas of Hrygorij Skovoroda and Johann Gottlieb Fichte. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 28(2), 8-36. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-2-1

Kultaieva M. (2022b). K.-O. Apel: The Art of Living in the Modus of the Discourse Ethics. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (2), 52-65.

Latour, B. (1983). Give Me a Laboratory and I will Raise the World. In: Knorr-Cetina, K., Mulkay, M. (Eds.). Science Observed: Perspectives on the Social Study of Science. (Pp. 141-170). London: Sage.

Latour, B., & Woolgar, S. (1986). The Laboratory Life. The Construction of Scientific Fact. Princeton: Princeton University Press

Liessmann, K. P. (2023). Lauter Lügen und andere Wahrheiten. Wien: Paul Zsolnay Verlag.

Luhmann, N. (1997). Biographie im Interview. Gespräch am 8. Januar 1996 in Oerlinghausen. In: Horster D. Niklas Luhmann. (S. 25-47). München: Beck.

Luhmann, N. (2004). Erziehung als Formung des Lebenslaufs. In: Niklas Luhmann. Schriften zur Pädagogik. (S. 160-177). Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Meifort, F. (2017). Ralf Dahrendorf. Eine Biographie. München: Beck.

Münch, R. (2011). Akademischer Kapitalismus. Über die politische Ökonomie der Hochschulreform. Berlin: Suhrkamp.

Oberg, K. (1960). Cultural Shock. Adjustment to New Cultural Environments. Practical Anthropology. (7), 177-182.

Pedersen, O. (1998). The First Universities. Studium Generale and Origin of University Education in Europe. Trans. from Dutch by R. North. Cambridge: Cambridge University press.

Pashov, R. & Khovrich, N. (2009). Academic Capitalism as the Destructive and Productive Power in Educational System. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 8(1-2), 2009, 174-182.

Redaktion (2021). Einflussreichste Philosophinnen und Philosophen. Information Philosophie. Heft 3, September 2021, p. 47.

Roche, M. W. (2014) . Was die deutschen Universitäten von den amerikanischen lernen können und was sie vermeiden sollen. Hamburg: Felix Meiner Verlag.

Rügemer, W. (1986). Neue Technik – Alte Gesellschaft: Silicon Value, Zentrum der neuen Technologien in den USA. Köln: Pahl Verlag.

Schlesinger, A. M. (2003). The Coming of the New Deal: The Age of Roosevelt, 1933–1935. Cambridge, MA: The Riverside Press.

Sloterdijk, P. (2006). Zorn und Zeit. Politisch-psychologischer Versuch. Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Stichweh, R. (2000). Die Weltgesellschaft. Soziologische Analysen. Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Thomä, D., Kaufmann, V., & Schmid, U. (2015). Der Einfall des Lebens. Theorie als geheime Autobiographie. München: Karl Hanser Verlag.

Treml, A. K. (2000). Allgemeine Pädagogik. Grundlagen, Handlungsfelder und Perspektiven der Erziehung. Stuttgart: Kohlhammer.

Wallace, H. (2002). Experiments in European Governance. In: Jachtenfuchs, M., & Kondt, M. (Hrsg). Regieren in internationalen Institutionen. (S. 255- 271). Opladen: Leske & Budrich.

Willke, H. (2016). Dezentrierte Demokratie. Prolegomena zur Revision politischer Steuerung. Berlin: Suhrkamp.