Експерти, експертність і філософія

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-1-8

Ключові слова:

філософія експертизи, експертність, експерт, епістемічна цінність, відповідальність, Сократ

Анотація

У цій статті окреслено актуальність і значущість філософського аналізу суті експертності, як завдяки зверненню до вже наявних напрацювань західних колег в межах «філософії експертизи», так і через пропозицію авторського бачення даної проблематики. Завдяки постулюванню значимості експертизи саме як соціального феномена, перенесено акцент з самого експерта на тих дієвців, які послуговуються його експертизою.

Основна частина статті присвячена авторській концепції трьох вимірів експертизи: онтичного, деонтичного, епістемологічного. Онтичний вимір експертизи охоплює ті феномени предметно-чуттєвого світу, які відображають базис компетенції експерта та його долученість до спільноти фахівців. Але оскільки експертиза є соціальною діяльністю, а не приватною справою окремої людини, тому окрім онтичного виміру контекстуально завірених компетенцій в ній є обов’язковою наявність особливої відповідальності від імені експерта, що приводить до розмови про деонтичний вимір. Оскільки епістемічний вимір є одним з найбільш обговорюваних в контексті філософії експертизи, його висвітлення виявляється найбільш складним і цікавим в межах даної роботи: у статті було піднято питання двостороннього характеру знання, епістемічних умов якості експертизи, таких як розуміння (відповідних термінів, аргументів тощо) і наявність пропозиційного обґрунтування. Здійснено обґрунтування необхідності одночасного врахування усіх трьох вимірів під час аналізу реальних експертиз.

Окрім того, апелюючи до реальних соціальних практик, у другій частині статті було здійснено спробу показати, що звернення до філософського аналізу підвалин експертності закладено в основу європейської цивілізації ще сократівськими розвідками. Сократ почав перевіряти епістемічну цінність античних експертів з огляду на суспільно-політичну кризу того часу, в тому числі – кризу в гуманітарній сфері.

Такий попередній огляд даної проблематики має спровокувати обговорення, висловлення певних оцінок та зауваг, що переросте у вже повноцінну фахову дискусію.

Біографія автора

Ксенія Зборовська, National Academy of Sciences of Ukraine

PhD in Philosophy, researcher of the Press Service of the Presidium; co-founder of the educational project «Plato’s Cave»

Посилання

Goldman, A.I. (2018). Expertise. Topoi 37, 3–10. https://doi.org/10.1007/s11245-016- 9410-3

Hardy, J., Kaiser, M. (2018). Expert Knowledge and Human Wisdom: A Socratic Note on the Philosophy of Expertise. Topoi 37, 79–89. https://doi.org/10.1007/s11245-016- 9439-3

Hardwig J. (1985) Epistemic dependence. Journal of Philosophy 82(7), 335–349 .

Hertz N. (2013) Eyes wide open: how to make smart decisions in a confusing world. HarperCollins, New York.

Plato. (2008). Dialogues. Translated by J. Kobiv and Yu. Mushchak. Kharkiv: Folio.

Quast, C. (2018) Expertise: A Practical Explication. Topoi 37, 11–27. https://doi. org/10.1007/s11245-016-9411-2

Watson, J.C. (2018) The Shoulders of Giants: A Case for Non-veritism about Expert Authority. Topoi 37, 39–53. https://doi.org/10.1007/s11245-016-9421-0

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 220

Опубліковано

2023-07-21

Як цитувати

Зборовська, К. (2023). Експерти, експертність і філософія. Філософія освіти. Philosophy of Education, 29(1), 141–152. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-1-8

Номер

Розділ

Статті

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.