Переваги розбудови спільноти та лідерства за участю в міждисциплінарній віртуальній професійній освітній спільноті у сфері вищої освіти під час COVID-19 і в період після пандемії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-1-4

Ключові слова:

міждисциплінарна віртуальна професійна навчальна спільнота, вища освіта, обмін знаннями, професійний розвиток, колегіальне лідерство, надзвичайна ситуація з COVID-19, емоційне залучення

Анотація

Обмежувальні карантинні заходи та подальший перехід навчальних закладів на дистанційне навчання під час і після пандемії COVID-19 вдихнули нове життя в професійні навчальні спільноти. Для штатних викладачів і сумісників, які зустрілися з неочікуваними технологічними проблемами та соціальною ізоляцією, професійні навчальні спільноти стали платформами для побудови соціальних і професійних зв’язків, підвищення кваліфікації та вирішення проблем. Велика кількість спеціалізованих досліджень окреслила значення професійних навчальних спільнот як узагальнюючого терміну, що охоплює низку спільних зусиль в освіті, об’єднаних відмінними рисами, зокрема (1) участь у поточній спільній діяльності для визначення спільних цілей і роботи над ними, (2) спільне конструювання, обмін і розповсюдження знань, а також (3) обмін досвідом та рефлексія щодо окремих практик. Незважаючи на істотну історію досліджень професійних навчальних спільнот, деякі сфери залишалися недостатньо вивченими, зокрема, можливості впровадження цілей університету та основних концептів через професійні навчальні спільноти, інклюзивне колегіальне лідерство, емоційна взаємодія та співпраця в міждисциплінарних професійних навчальних спільнотах. Ця наукова розвідка з використанням якісних методів розкриває переваги міждисциплінарної віртуальної професійної навчальної спільноти, на прикладі таких спільнот в університеті Весткліфф в Ірвайні, штат Каліфорнія, США, на основі ситуаційного аналізу, контент аналізу, саморефлексії, спостережень, неструктурованих інтерв’ю та аналізу університетської статистики. Дослідження виявило численні переваги міждисциплінарної віртуальної професійної навчальної спільноти у вищому навчальному закладі, застосовні як до надзвичайної ситуації (COVID), так і до звичайного режиму роботи після пандемії, зокрема: обмін знаннями, розповсюдження та конструювання нових знань; формування навичок та освітніх практик шляхом обміну навчальними стратегіями та поширення нових технологій; підвищення професійного зростання, особливо для менш досвідчених викладачів; побудова стосунків і створення атмосфери довіри, позитивної емоційної атмосфери, а також платформи для колегіального інклюзивного лідерства. Аналіз університетської статистики підтверджує покращення результатів навчання студентів після участі відповідних викладачів у професійній навчальній спільноті. Рекомендації, засновані на обговорюваному досвіді та ґрунтовних висновках, надані, щоб допомогти освітянам та університетам отримати найбільшу користь від впровадження професійних навчальних спільнот у своїх установах.

Біографії авторів

Тетяна Андрієнко-Генін, Київський міжнародний університет

доктор філософії, доктор наук, професор кафедри міжкультурної ділової комунікації, лідерства та методів дисертаційних досліджень, колишній заступник декана Школи бізнесу та економіки, перша завідувачка кафедри міжкультурної комунікації та віце-президент глобальної академії Мобільність. Доктор Андрієнко-Генін є викладачем і головою Комітету у справах факультету Сенату факультету Весткліфського університету, Каліфорнія (США). Автор 8 книг та численних наукових публікацій, присвячених міжкультурній комунікації, академічній якості вищої освіти.

Джоді Констен, Університет Весткліфф, Каліфорнія

доктор філософії (ділове адміністрування, Університет Весткліфф), ступінь магістра (викладання, Університет Чепмена, США) і бакалавр наук (політологія, Каліфорнійський баптистський університет). Професор Констен зараз є заступником декана Педагогічного коледжу Весткліффського університету. Маючи 25-річний досвід роботи в освіті, професор Констен із задоволенням співпрацює з експертами галузі для поглиблення навчання, сприяння інноваціям і трансформації лідерства.

Дженніфер Мані, Університет Весткліфф, Каліфорнія

доктор філософії (Клермонтський університет, США). Зараз вона є професором Університету Весткліффа, чиї дослідження включають цифрову адаптацію та розширення в епоху після пандемії, зокрема дослідження просторів співпраці та конфлікту між технологіями та гуманітарними науками.

Мері Бродінг, Університет Весткліфф, Каліфорнія

доктор філософії, доктор педагогіки (навчальний план, викладання, навчання та лідерство, Північно-східний університет, США). Вона має ступінь магістра з англійської мови (Університет Аризони) та історії мистецтв (Університет штату Сан-Дієго), а також ступінь бакалавра мистецтв з історії мистецтв (Університет Сан-Дієго). Наразі вона працює розробником навчальних програм та інструкцій у Весткліфському університеті та викладає за сумісництвом у кількох місцевих коледжах та університетах. Доктор Бродінг викладає, наставляє та обіймає адміністративні посади у вищій освіті протягом останніх 18 років, і сфера її дослідницьких інтересів включає жінок-ветеранів на курсах письма у вищих навчальних закладах та викладачів у професійних навчальних спільнотах.

Лара Дорман, Університет Весткліфф, Каліфорнія

магістр мистецтв (викладання в передових дослідженнях) і бакалавр наук (хімія) (США). Лара була вчителем природничих наук у середній школі понад 14 років і викладала різноманітні курси, такі як біологія, біологія AP, анатомія та фізіологія з відзнакою, хімія, хімія з відзнакою, хімія в коледжі середньої школи та органічна хімія. Вона також працювала вчителем біології та хімії в кібершколі та була членом команди позитивних втручань і підтримки (PBIS), що покращує результати учнів. Лара також розробила навчальну програму з хімії AP для кібершкільної програми, а також навчальну програму з хімії з відзнакою для державної середньої школи.

Стівен Шепард, Університет Весткліфф, Каліфорнія

ступінь бакалавра та магістра (електротехніка, Стенфордський університет, США), доцент (математика, Педагогічний коледж Весткліффського університету). Він також викладає в Університеті Фенікса, де він є провідним співробітником факультету і кафедри математики. Завдяки своїй інженерній освіті він отримав великий досвід проектування та управління в аерокосмічній промисловості. Його освіта також включає ступінь магістра з консультування з питань шлюбу та сім’ї, яка є основою для викладання психології та розвитку людини. Він також є брокером з нерухомості в Каліфорнії та викладає нерухомість в Академії нерухомості Пік.

Омід Мусаві, Університет Весткліфф, Каліфорнія

ад’юнкт-професор коледжу з історії, політології, комерційного та договірного права (США). Він здобув ступінь доктора юриспруденції в Школі права Трініті в Каліфорнії, цікавлячись правами людини, компенсаціями працівникам і правовим захистом при тілесних ушкодженнях.

Посилання

Alderton, E., Brunsell, E., & Bariexca, D. (2011). The end of isolation. MERLOT Journal of Online Learning and Teaching, 7(3), 354-365.

Bakkenes, I., Vermunt, J. D., & Wubbels, T. (2010). Teacher learning in the context of educational innovation: Learning activities and learning outcomes of experienced teachers. Learning and Instruction, 20(6), 533–548. https://doi.org/10.1016/j. learninstruc.2009.09.001

Bedford, L. (2019). Using social media as a platform for a virtual professional learning community. Online Learning, 23(3), 120–136. https://doi.org/10.24059/olj.v23i3.1538

Bedford, L.A., & Rossow, K.A. (2017). Facilitating professional learning communities among higher education faculty: The Walden junto model. Online Journal of Distance Learning Administration, 20(2), 1–12. https://eric.ed.gov/?id=EJ1152292

Bolam R., McMahon A., Stoll L., Thomas S., Wallace M. (2005). Creating and sustaining effective professional learning communities (DfES Research Report RR637). University of Bristol. http://dera.ioe.ac.uk/5622/1/RR637.pdf

Bowman, M., Vongkulluksn, V., Jiang, Z., & Kui, Xie (2022) Teachers’ exposure to professional development and the quality of their instructional technology use: The mediating role of teachers’ value and ability beliefs. Journal of Research on Technology in Education, 54(2), 188–204. https://doi.org/10.1080/15391523.2020.1830895

Brinkman, M. G. (2022). Sharing is caring: factors influencing knowledge sharing from PLC participants to other teachers in secondary education (Master’s thesis). University of Twente. http://essay.utwente.nl/89829/

Brock, T., Asseemi, M., Corelli, R., El-Ibiary, S., Kavookijian, J., Martin, B., & Hudmon, K. (2014). A nontraditional faculty development initiative using a social media platform. American Journal of Pharmaceutical Education, 78(5). http://www.ajpe.org/doi/ pdf/10.5688/ajpe785105

Bryk, A. S., Gomez, L. M., Grunow, A., & LeMahieu, P. G. (2015). Learning to improve: How America’s schools can get better at getting better. Cambridge, MA: Harvard Education Press.

Bush, T. (2015). Understanding instructional leadership. Educational Management Administration & Leadership, 43(4), 487–489. https://doi. org/10.1177/1741143215577035

Bush, T., & Glover, D. (2014). School Leadership Models: What Do We Know? School Leadership and Management, 34, 1-19. https://doi.org/10.1080/13632434.2014.928680

Casas, M. (2019). Professional Learning Community (PLC). Autonomy & Trust: A Cross Case Study. UC San Diego. https://escholarship.org/uc/item/3fd0s8mv

Cohen Miller, A., & Izekenova, Z. (2022). Motherhood in academia during the COVID-19 pandemic: An international online photovoice study addressing issues of equity and inclusion in higher education. Innovative Higher Education, 47(5), 813–835. https:// doi.org/10.1007/s10755-022-09605-w

Cosner, S. (2009). Building organizational capacity through trust. Educational Administration Quarterly, 45(2), 248-291. https://doi.org/10.1177/0013161X08330502

Coswatte Mohr, S., & Shelton, K. (2017). “Best practices framework for online faculty professional development: A delphi study.” Online Learning, 21(4). https://doi. org/10.24059/olj.v21i4.1273

Dogan, S., Pringle, R., & Mesa, J. (2016). The impacts of professional learning communities on science teachers’ knowledge, practice and student learning: A review. Professional development in education, 42(4), 569–588. https://www.tandfonline.com/doi/abs/1 0.1080/19415257.2015.1065899

Dron, J., & Anderson, T. (2014). Teaching crowds and social media. Edmonton, AB: AU Press Athabasca University. http://klangable.com/uploads/books/99Z_Dron_Anderson- Teaching_Crowds.pdf

DuFour, R., & Eaker, R. (1998). Professional Learning Communities at Work: Best Practices for Enhancing Student Achievement. Bloomington, IN: National Educational Service.

DuFour, R. (2004). What Is a “Professional Learning Community”? Educational Leadership, 61(8), 6–11.

Dunn, J. R., & Schweitzer, M. E. (2005). Feeling and believing: The influence of emotion on trust. Journal of Personality and Social Psychology, 88(5), 736–748. https://doi. org/10.1037/0022-3514.88.5.736

Gama, L. C., Chipeta, G. T., & Chawinga, W. D. (2022). Electronic learning benefits and challenges in Malawi’s higher education: A literature review. Education and Information Technologies, 27(8), 1-18. https://doi.org/10.1007/s10639-022-11060-1

Graham, P. (2007). Improving teacher effectiveness through structured collaboration: a case study of a professional learning community. Research in Middle Level Education, 31(1), 1–17. https://doi.org/10.1080/19404476.2007.11462044

Gruenert, S., (2008). School culture, School climate : They are not the same thing. Principal 87(4), 56–59.

Hallam, P. R., Smith, H. R., Hite, J. M., Wilcox, S. J., & Bradley, R. (2015). Trust and Collaboration in PLC Teams: Teacher Relationships, Principal Support, and Collaborative Benefits. National Association of Secondary School Principals Bulletin, 99(3), 193–216. https://doi.org/10.1177/0192636515602330

Hargreaves, A. (2007). Sustainable professional learning communities. In Stoll L., Louis K. S. (Eds.), Professional learning communities: Divergence, depth and dilemmas (pp. 181–196). New York, NY: Open University Press.

Hilliard, A. T. (2012). Practices and Value of a Professional Learning Community in Higher Education. Contemporary Issues in Education Research, 5(2), 71–74. https://doi. org/10.19030/cier.v5i2.6922

Holden, M., Pepper, S., Morris, D., Turner, A., Martin, S., Ness, J. & Burns, A. (2021). Genuine collaboration and partnership: Creating a university- and board-led PLC for instructional design. In Nickel, J., & Jacobsen, M. (Eds.). (2021). Preparing Teachers as Curriculum Designers. [eBook]. Canadian Association of Teacher Education/Canadian Society for the Study of Education. https://prism.ucalgary.ca/handle/1880/113294

Hord, S. M. (2009). Professional Learning Communities: Educators Work Together towards a Shared Purpose. Journal of Staff Development, 30(1), 40–43.

Jones, G., & George, J. (1998). The experience and evolution of trust: Implications for cooperation and teamwork. Academy of Management Review, 23(3), 531–546.

Jones, G. M., Gardner, G. E., Robertson, L., & Robert, S. (2013) Science Professional Learning Communities: Beyond a singular view of teacher professional development. International Journal of Science Education, 35(10), 1756–1774. https://doi.org/10.10 80/09500693.2013.791957

Kabilan, M., Adlina, W., & Embi, M. (2011). Online collaboration of English language faculty for meaningful professional development experiences. English Teaching: Practice and Critique, 10(4), 94–115. http://education.waikato.ac.nz/research/files/etpc/ files/2011v10n4art6.pdf

Katz, S., & Earl, L. (2010). Learning about networked learning communities. School Effectiveness and School Improvement, 21(1), 27-51. https://doi. org/10.1080/09243450903569718

Leithwood, K., & Louis, K. S. (Eds.) (1998). Organizational Learning in Schools. Lisse, The Netherlands: Swets & Zeitlinger.

Lenning, O. T., & Ebbers, L. H. (1999). The powerful potential of Learning Communities: Improving Education for the future. ASHE-ERIC Higher Education Report, 26(6). Washington, DC: The George Washington University, Graduate School of Education and Human Development.

Li, L., Gow, A. D. I., & Zhou, J. (2020). The role of positive emotions in education: A neuroscience perspective. Mind, Brain, and Education, 14(3), 220–234. https://doi. org/10.1111/mbe.12244

Lomos, C., Hofman, R. H., & Bosker, R. J. (2011). Professional Communities and Student Achievement – A Meta-analysis. School Effectiveness and School Improvement 22(2), 121–148. https://doi.org/10.1080/09243453.2010.550467

Louis, K. S., Marks, H. M., & Kruse, S. (1996). Teachers’ Professional Community in Restructuring Schools. American Educational Research Journal, 33(4), 757–798. https://doi.org/10.3102/00028312033004757

Lunenburg, F.C. (2010) Communication: The process, barriers, and improving effectiveness. Schooling, 1, 1–11.

McLaughlin, M. W., & Talbert, J. E. (1993) Contexts that matter for teaching and learning: Strategic opportunities for action: meeting the nation’s educational goals. Stanford: Stanford University Center for Research on the context of Secondary School Teaching.

McLaughlin, M. W., & Talbert, J. E. (2006). Building school-based teacher learning communities: Professional strategies to improve student achievement. New York: Teacher College Press.

Marsick, V. J. (2009). Toward a unifying framework to support informal learning theory, research and practice. Journal of workplace learning, 21(4), 265–275. https://doi. org/10.1108/13665620910954184

Martin, M., Goldberg, F., McKean, M., Price E., & Turpen, C. (2022). Understanding how facilitators adapt to needs of STEM faculty in online learning communities: a case study. International Journal of STEM Education, 9(1), 56. https://doi.org/10.1186/ s40594-022-00371-x

McAllister, M., Oprescu, F., & Jones, C. (2014). N2E: Envisioning a process to support transition from nurse to educator. Contemporary Nurse: A Journal for the Australian Nursing Profession, 46(2), 242–250. doi:10.5172/conu.2014.46.2.242

Schieffer, L. (2016). The benefits and barriers of virtual collaboration among online adjuncts. Journal of Instructional Research, 5(1), 109–125. https://doi.org/10.9743/ jir.2016.11

Senge, P. (1990). The fifth discipline. New York: New York: Random House.

Sleegers, P., den Pj, B., Verbiest, E., Moolenar, N. M., Daly, A. J. (2013). Toward Conceptual Clarity: A Multidimensional, Multilevel Model of Professional Learning Communities in Dutch Elementary Schools The Elementary School Journal, 114(1), 118–137. https://doi.org/10.1086/671063

Sims, R. L., & Penny, G. R. (2014). Examination of a failed professional learning community. Journal of Education and Training Studies, 3(1), 39–45. https://doi.org/10.11114/jets. v3i1.558

Sparrow, B., Liu, J., & Wegner, D. M. (2011). Google Effects on Memory: Cognitive Consequences of Having Information at Our Fingertips. Science, 333(6043), 776–778. https://doi.org/10.1126/science.1207745

Sterenberg, G., O’Connor, K., Donnelly, A., & Drader, R. (2018). Research assistants’ experiences of co-creating partnership learning communities for learning and teaching in higher education. International Journal for Students As Partners, 2(1), 97– 111. https://doi.org/10.15173/ijsap.v2i1.3196

Stewart, C. (2014). Transforming professional development to professional learning. Journal of adult education, 43(1), 28-33. https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1047338. pdf

Stoll, L., Bolam, R., McMahon, A., Wallace, M., & Thomas, S. (2006). Professional learning communities: A review of the literature. Journal of Educational Change, 7(4), 221-258. https://doi.org/10.1007/s10833-006-0001-8

Talebizadeh, S. M., Hosseingholizadeh, R., & Bellibaş, M. Ş. (2021). Analyzing the relationship between principals’ learning-centered leadership and teacher professional learning: The mediation role of trust and knowledge sharing behavior. Studies in Educational Evaluation, 68, 100970. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2020.100970

Tan, H. H., & Lim, A. K. (2009). Trust in coworkers and trust in organizations. The Journal of psychology, 143(1), 45–66. https://doi.org/10.3200/JRLP.143.1.45-66

Tan, Y. S. M., & Caleon, I. S. (2016). Problem finding in professional learning communities: A learning study approach. Scandinavian Journal of Educational Research 60(2), 127– 146. https://doi.org/10.1080/00313831.2014.996596

Terry, L., Zafonte, M., & Elliott, S. (2018). Interdisciplinary professional learning communities: Support for faculty teaching blended learning. International Journal of Teaching and Learning in Higher Education, 30(3), 402–411. https://files.eric.ed.gov/ fulltext/EJ1199424.pdf

Tinnell, T.L., Ralston, P.A.S., & Tretter, T.R. et al. (2019). Sustaining pedagogical change via faculty learning community. International Journal of STEM Education, 6(1), 26. https://doi.org/10.1186/s40594-019-0180-5

Toole, J.C. & Louis, K.S. (2002). The role of professional learning communities in international education. In Leithwood, K., Hallinger, P. Furman, G. C., Riley, K., MacBeath, J., Gronn, P., & Mulford, B. (eds), Second International handbook of educational leadership and administration. Boston: Kluwer Academic Publishers. https://doi.org/10.1007/978- 94-010-0375-9_10

Turner; J., Smith, J., Bryant, K. , Haynes, T., Stewart, M.K., Kuo, D.Z., Harris K, McCoy S, Lovelady N, Sullivan G, Yeary KH. (2017). Community Building Community: The Distinct Benefits of Community Partners Building Other Communities’ Capacity to Conduct Health Research. Progress in Community Health Partnerships, 11(1), 81–86. https://doi.org/10.1353/cpr.2017.0010.

Valle, M., & Fuchs, T. (2015). Teaching and learning communities: empowering adjuncts and ensuring quality. Journal of Education and Human Development, 4(1): 1-6. https:// doi.org/10.15640/jehd.v4n1a1

Vescio, V., Ross, D., & Adams, A. (2008). A review of research on the impact of professional learning communities on teaching practice and student learning. Teaching and Teacher Education: An International Journal of Research and Studies, 24(1), 80–91. https://doi. org/10.1016/j.tate.2007.01.004

Wang, M., and Degol, J. L. (2016). School Climate: A Review of the Construct, Measurement, and Impact on Student Outcomes. Educational Psychology Review, 28(2), 315–352. https://doi.org/10.1007/s10648-015-9319-1

Weißenrieder, J., Roesken-Winter, B., Binner, E., Schueler, S. (2015). Scaling CPD through professional learning communities: development of teachers’ self-efficacy in relation to collaboration. ZDM: The International Journal on Mathematics Education, 47(1), 27–38. https://doi.org/10.1007/s11858-015-0673-8

Wenger, E. (1998). Communities of practice: Learning, meaning and identity. New York: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1023/A:1023947624004

Woolfolk, A. E., & Hoy, W. K. (1990). Prospective teachers’ sense of efficacy and beliefs about control. Journal of Educational Psychology, 82(1), 81–91. https://doi. org/10.1037/0022-0663.82.1.81

Yi-Hwa, L., Daly, A. J. (2020). The networked leader: understanding peer influence in a system wide leadership team. School Leadership & Management, 40(2-3), 163–182. https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/13632434.2019.1686611

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 687

Опубліковано

2023-07-21

Як цитувати

Андрієнко-Генін, Т., Констен, Д., Мані, Д., Бродінг, М., Дорман, Л., Шепард, С., & Мусаві, О. (2023). Переваги розбудови спільноти та лідерства за участю в міждисциплінарній віртуальній професійній освітній спільноті у сфері вищої освіти під час COVID-19 і в період після пандемії . Філософія освіти. Philosophy of Education, 29(1), 66–91. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-1-4

Номер

Том 29 № 1 (2023)

Розділ

Статті

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


    Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації;
  • Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неекс­клюзивного поширення опублі­кованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репо­зиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають