Освіта у віртуальному просторі колективної дії в умовах пандемії COVID-19: соціально-філософський аспект

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-1-9

Ключові слова:

людина, освіта, суспільство, суспільна група, віртуалізація, інтернет, соціальні мережі, соціальні зв’язки

Анотація

Доведено, що одним із завдань сучасної освіти є максимальне викорис­тання інформаційно-комунікаційних технологій. Адже саме ці технології є одним із засобів, що дозволяє реалізовувати завдання освіти в умовах пан­демії і війни. Завдяки цим можливостям сучасна освіта у більшості випад­ків перемістилася з реальних аудиторій у віртуальні. Віртуальний простір створює можливості для подолання часових і просторових меж в опануван­ні знаннями, сприяє утворенню соціальних груп, у межах яких відбувається обмін і оволодіння тією чи іншою інформацією, знаннями. Розглядаються особливості формування колективної дії. Звернуто увагу на умови з якими зустрівся світ у ХХІ ст. – COVID-19. Метою статті є аналіз особливостей формування колективної дії у віртуальному просторі в умовах пандемії CO­VID-19 на основі проведеного опитування. Теоретико-методологічну складо­ву становлять загальнонаукові та спеціальні методи і підходи: системний і соціологічний. Пандемія COVID-19 змусила суспільство стати віртуальним, більшість життєвих процесів із реального життя перейшли у віртуаль­ний простір, наприклад, освіта, люди стали більше спілкуватися у соціаль­них Інтернет-мережах. При цьому зв’язки, що виникають у віртуальному просторі соціальних мереж є слабшими, і не завжди очікувана колективна дія соціальної групи може себе виправдати з позиції кількості учасників чи реалізації мети, не завжди відбувається адекватне її перенесення з вірту­ального світу у реальний. Це зумовлено тим, що у віртуальному світі соціальні зв’язки будуються за горизонтальним принципом і не передбачають вертикальних відносин. І такі відносини не мають тих особливостей фор­мування колективної дії, що притаманні реальному, матеріальному світові. В рамках дослідження проводилося опитування респондентів різних вікових категорій. Результати опитування продемонстрували, що в основі форму­вання колективної дії, ідентичності у соціальних мережах домінуючими є цінності та морально-етичне відношення у межах групи, що і визначають особливість колективної дії і суспільства у цих реальних умовах сучасності, а також визначають розвиток суспільства. Адже 58,5% опитаних чітко за­значили, що соціальні мережі, учасниками яких вони є, мають на них вплив. Тобто соціальна мережа за цих умов є чи не основним фактором формування особистості і власного «Я». Звернуто увагу на можливості надання освіт­ніх послуг в умовах пандемії і війни, використовуючи віртуальний простір. Беручи за основу філософію навчання протягом життя, показано, що вір­туальний світ надає рівні можливості усім бажаючим отримати освіту чи додаткові знання незалежно від віку.

Біографії авторів

Олександр Поліщук, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

доктор філософських наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи

Олена Поліщук, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри культурології та зарубіжної літератури

Посилання

Baudrillard, J. (2000). Symbolic Exchange and Death. Trans. from French by S. N. Zenkin. [In Russian]. Moscow: Dobrosvet.

Boichenko, M. (2021). Calling of education: challenges and achievements of indepen¬dence. Philosophy of Education 27(1), 24–41.

Gobbes, T. (2000). Leviathan or The Matter, Forme and Power of a Commonwealth Ecclesiasticall and Civil. Trans. from English by R. Dymerets, V. Iermolenko, N. Ivanova, Y. Miroshnychenko, T. Oliinyk. [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.

Goldberg, I. (1995). Internet addiction disorder. CyberPsychology & Behavior 3(4), 403–412.

Mozgova, N. (2020). Virtualization of social reality as an attempt to overcome the loneliness of man in the postmodern era. Bulletin of the National Aviation University. Series: Philosophy. Cultural Studies 31(1), 35-37. https://doi.org/10.18372/2412- 2157.31.14822

Olson, M. (1993). The Logic of Collective Action. Public Goods and the Theory of Groups. Harvard University Press.

Polishchuk, O. S., Polishchuk, O. V. (2019). The human problem in the information society. Educational Discourse 12(4): Philosophical Sciences, 66–78.

Polishchuk, O. S., Polishchuk, O. V. (2020). The philosophy of existentialism of the borderline existence of the individual in the real/virtual worlds of the information society. Bulletin of the National Aviation University. Series: Philosophy. Cultural Studies 31(1), 38–42. https://doi.org/10.18372/2412-2157.31.14823

Prepotenska M. (2020). Multipotentials in educational discourse. Philosophy of Education 26(1), 99–112. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-6

Sidorova, S. N., Elchaninov, V. S., Gabdulhakova, N. K. (2014). Peculiarities of the influence of computer games on personality. Young Scientist (7), 294–296.

Sidorkina, O. M. (2020). Loneliness in the communicative process of a modern person. Bulletin of the National Aviation University. Series: Philosophy. Cultural Studies 31(1), 93–96. https://doi.org/10.18372/2412-2157.31.14834

Yang, K. (2017). Diagnosis – Internet addiction. World of Internet (2): 24–29.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 252

Опубліковано

2022-08-25

Як цитувати

Поліщук, О., & Поліщук, О. (2022). Освіта у віртуальному просторі колективної дії в умовах пандемії COVID-19: соціально-філософський аспект. Філософія освіти. Philosophy of Education, 28(1), 159–171. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-1-9

Номер

Розділ

Статті

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.