The notion of ‘Open Science’: its values and meaning for the higher education system

Юрій Мєлков

doi:10.31874/2309-1606-2021-27-2-1

Автор(и)

Юрій Мєлков Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України https://orcid.org/0000-0002-8186-0357

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-2-1

Ключові слова:

відкрита наука, етос науки, академічна доброчесність, університетська наука

Анотація

Статтю присвячено аналізу поняття та феномена «відкритої науки» як способу вирішення парадоксів сучасної науки в якості масового заняття, особливо у сфері вищої освіти. За відсутності внутрішньої мотивації до наукових досліджень як у студентів, так і в наукових працівників наука стає «закритою» системою, яка перетворюється на профанацію академічної діяльності та позбавляється зв’язку з суспільством у цілому. Концепція «відкритої науки», що з’явилася в суспільному дискурсі в 2010-х роках, подається як складне багатошарове явище. Аналіз показує, що це поняття поєднує в собі акцент на поведінці, практиках та процедурах (вільний та відкритий публічний доступ до даних, методів, результатів досліджень та публікацій) на «нижньому» рівні з прагненням до створення технологічних платформ, сервісів та інструментів для вчених з метою забезпечити їх широке міжнародне та міждисциплінарне співробітництво на «середньому» рівні та з теорією та цінностями, які дозволять науці реінституціоналізувати себе в сучасному суспільстві як публічну діяльність на «високому» рівні. Такі цінності відносяться до класичного наукового етосу: відкритість науки постає як експлікація мертонівських принципів універсалізму та комунізму в якості фундаментальних цінностей науки. Стверджується, що розвиток концепції «відкритої науки» відповідає демократизації науки загалом: ефективна академічна діяльність може бути заснована лише на моральному імперативі кожної людської особистості як автономного та творчого суб’єкта суджень та реконструкції ідеалу наукового етосу. Водночас «відкрита наука» сьогодні частково нагадує сьогодні популярне гасло, яке активно використовується в публічному дискурсі та в різних деклараціях, але завдання наповнення його смислами та втілення його у практиках залишається невирішеним.

Біографія автора

Юрій Мєлков, Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України

доктор філософських наук, старший науковий співробітник відділу дослідницької діяльності університетів

Посилання

Amsterdam Call for Action on Open Science. (2016). https://www.government.nl/binaries/government/documents/reports/2016/04/04/amsterdam-call-for-action-on-open-science/amsterdam-call-for-action-on-open-science.pdf.

Chubin, D. E. (1985). Open Science and Closed Science: Tradeoffs in a Democracy. Science, Technology, & Human Values 10(2), 73–81.

Corker, K. (2018). Open Science is a Behavior. Center for Open Science. https://www.cos.io/blog/open-science-is-a-behavior

David, P. A. (2008). The historical origins of 'Open Science': An essay on patronage, reputation and common agency contracting in the scientific revolution. Capitalism and Society 3(2), Article 5. https://doi.org/10.2202/1932-0213.1040.

Dijk, W. van, Schatschneider, Ch., & Hart, S. (2021). Open Science in Education Sciences. Journal of Learning Disabilities 54(2), 139–152. https://doi.org/10.1177/0022219420945267.

Dewey, J. (1916). Democracy and Education. An Introduction to the Philosophy of Education. New York: The MacMillan Company.

Fecher, B., & Friesike, S. (2014). Open Science: One Term, Five Schools of Thought. Opening Science. The Evolving Guide on How the Internet is Changing Research, Collaboration and Scholarly Publishing / ed. by S. Bartling and S. Friesike, Springer, 17–47. https://doi.org/10.1007/978-3-319-00026-8_2.

Fishman, T. (ed.). (2014). The Fundamental Values of Academic Integrity: The Second Edition. Clemson University: International Center for Academic Integrity. http://www.academicintegrity.org/icai/assets/Revised_FV_2014.pdf.

Habermas, J. (1962/1990). Strukturwandel der Öffentlichkeit: Untersuchungen zu einer Kategorie der bürgerlichen Gesellschaft. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Knöchelmann, M. (2019). Open Science in the Humanities, or: Open Humanities? Publications 7(4): 65. https://doi.org/10.3390/publications7040065.

Merton, R. (1942/1973). The Normative Structure of Science. Merton R. The Sociology of Science. Theoretical and Empirical Investigations. Chicago; L.: The University of Chicago Press, 267–278.

Mirowski, Ph. (2018). The future(s) of open science. Social Studies of Science 48(2), 171–203. https://doi.org/10.1177/0306312718772086.

Myelkov, Yu., Tolstoukhov, A., & Parapan, I. (2016). The Many-Faced Democracy. Saarbrücken: Lambert Academic Publishing.

Mielkov, Yu. (2021). Increasing the research capacity of Ukrainian universities: problems, value dimensions and the path of democratization. [In Ukrainian]. Universities and Leadership 1(11), 116–131. https://ul-journal.org/index.php/journal/article/view/143/132.

Roadmap for Ukraine’s Integration into the European Research Area (ERA-UA), accepted by the decision of collegia of the Ministry of Education and Science of Ukraine, protocol 3/1-7 from March 22 2018. https://mon.gov.ua/storage/app/media/kolegiya-ministerstva/2018/05/1-dorozhnya-karta-integratsii-ukraini-do-evro.pdf.

Smith, K. N., & Makel, M. C. (2019). Open Science: A Candid Conversation. Journal of Advanced Academics 30(2), 111–123. https://doi.org/10.1177/1932202X19829750.

Stepin, V. S. (2005). Theoretical knowledge. Dordrecht, Springer Verlag.

Vicente-Saez, R., & Martinez-Fuentes, C. (2018). Open Science now: A systematic literature review for an integrated definition. Journal of Business Research 88, 428–436.

Vicente-Saez, R., Gustafsson, R., & Van den Brande, L. (2020). The dawn of an open exploration era: Emergent principles and practices of open science and innovation of university research teams in a digital world. Technological Forecasting & Social Change 156, 120037, 10.

Wills, A. (2019). Open Science, Open Source and R. Linux Journal. https://www.linuxjournal.com/content/open-science-open-source-and-r.