Між переніалізмом та прогресивізмом: роздуми про педагогічний вибір для ефективного розвитку дитини

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-2-5

Ключові слова:

розвиток, педагогіка, філософія освіти, переніалізм, прогресивізм

Анотація

Завдання філософа освіти, представлене кількома проблемами та теоретичними підґрунтями щодо того, який тип педагогіки та навчальної програми відповідає моральному та особистісному розвитку дитини, постулюється різними підходами. У цьому дослідженні ми обрізаємо ці теорії до переніалізму та прогресивізму. Існували різні точки зору щодо того, чи є одне чи інше з них більш корисним для інтересів дитини. Що ж тоді таке переніалізм? Що таке прогресивізм? Що робить кожну з цих теорій переважною педагогічною теорією для дитини? Чи існують точки дотику та / або розбіжності між цими теоріями? Чи обидві вони є обов’язковими для завантаження у свідомість? У цьому нарисі ми стверджуємо, що прогресивізм та переніалізм зображують відтінки істини про навчання та розвиток дитини, яка є унікальною та відмінною для кожного. Оскільки людські суспільства та соціальна свідомість не є однозначними, в поданні цього есе завдання вихователя полягає саме в тому, щоб узгодити будь-яку з двох теорій освіти з прагненням спільноти, де має бути здійснено внесок в освіту дитини. Основними особами для філософського дослідження переніалізму є Роберт Мейнард Хатчінс, Мортімер Дж. Адлер і сер Річард Лівінгстон, тоді як важливими особами для прогресивізму є Джон Локк, Жан-Жак Руссо і, особливо, Джон Дьюї. Перенціалізм дотримується думки, що вчителі повинні викладати питання, що мають загальне значення для людини, і зосереджуватися сааме на них. Прогресисти вважають, що освіта не може бути сталою і завжди є в процесі розвитку: вона має бути самим життям, а навчання має бути пов'язане з інтересами дитини, що має здійснюватися шляхом вирішення конкретних суспільних і освітніх проблем.

Біографія автора

Мохамед Акінола Акомолафе, Державний університет Лагосу

кандидат філософських наук

Посилання

Adler, M. J. (1939). The Crises in contemporary Education. London: Routledge.

Akinpelu, J. A. (1981). An Introduction to Philosophy of Education, London: Macmillan Educational Limited.

Amaele, S. (2003). Understanding the Philosophy of Education. Ibadan: Bounty Press Limited.

Azenabor, G. E. (2005). Sustainability of University Education in Nigeria. Lagos: Onosomegbowho Ogbinaka Publishers Limited.

Dewey, J. (1943). The Child and the Curriculum, Chicago: University of Chicago Press.

Dewey, J. (1916). Democracy and Education: An Introduction to Philosophy of Education, New York: Macmillan.

Gerald, G. L. (2009). New Perspectives in Philosophy and Education. London: Pearson Education Inc.

Hutchins, R. M. (1936). The Higher Learning America. New Haven: Yale University Press.

Hutchins, R. M. (1953). The Conflict in Education, New York: Puncture

Kilpatrick, W. H. (1934). The Essentials of the Activity Movement Progressive Education. New York: Bantam

Kneller, G. F. (1964). An Introduction to Philosophy of Education, London: John Wiley and Sons.

Levinson, M. (1999). The Demands of Liberal Education Oxford: Oxford University Press.

Noddings, N. (1995). Philosophy of Education, Boulder: Westview Press

Nweke, R. (1989). Approaches to the Teaching and Practice of Philosophy of Education. Agbor: Agbo Central Books Limited.

Ocho, L. O. (1988). The Philosophy of Education for Nigeria, Enugu: Harris Printing and Publishing Company Ltd.

Peters, R. S. (1973). The Philosophy of Education Oxford: Oxford University Press.

Philips, D. C., & Siegel, H. (2013). Philosophy of Education. In: Standford Encyclopedia of Philosophy, http://plato.stanford.edu/entries/education-philosophy/ retrieved on 24th June, 2019.

Thompson, L. G. (1946). The Meaning of Progress to Progressive Education. New York: McGraw Hill.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 3529

Опубліковано

2021-06-25

Як цитувати

Акомолафе, М. А. (2021). Між переніалізмом та прогресивізмом: роздуми про педагогічний вибір для ефективного розвитку дитини. Філософія освіти. Philosophy of Education, 26(2), 78–89. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-2-5

Номер

Розділ

Статті

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.