Між переніалізмом та прогресивізмом: роздуми про педагогічний вибір для ефективного розвитку дитини

Анотація

Завдання філософа освіти, представлене кількома проблемами та теоретичними підґрунтями щодо того, який тип педагогіки та навчальної програми відповідає моральному та особистісному розвитку дитини, постулюється різними підходами. У цьому дослідженні ми обрізаємо ці теорії до переніалізму та прогресивізму. Існували різні точки зору щодо того, чи є одне чи інше з них більш корисним для інтересів дитини. Що ж тоді таке переніалізм? Що таке прогресивізм? Що робить кожну з цих теорій переважною педагогічною теорією для дитини? Чи існують точки дотику та / або розбіжності між цими теоріями? Чи обидві вони є обов’язковими для завантаження у свідомість? У цьому нарисі ми стверджуємо, що прогресивізм та переніалізм зображують відтінки істини про навчання та розвиток дитини, яка є унікальною та відмінною для кожного. Оскільки людські суспільства та соціальна свідомість не є однозначними, в поданні цього есе завдання вихователя полягає саме в тому, щоб узгодити будь-яку з двох теорій освіти з прагненням спільноти, де має бути здійснено внесок в освіту дитини. Основними особами для філософського дослідження переніалізму є Роберт Мейнард Хатчінс, Мортімер Дж. Адлер і сер Річард Лівінгстон, тоді як важливими особами для прогресивізму є Джон Локк, Жан-Жак Руссо і, особливо, Джон Дьюї. Перенціалізм дотримується думки, що вчителі повинні викладати питання, що мають загальне значення для людини, і зосереджуватися сааме на них. Прогресисти вважають, що освіта не може бути сталою і завжди є в процесі розвитку: вона має бути самим життям, а навчання має бути пов'язане з інтересами дитини, що має здійснюватися шляхом вирішення конкретних суспільних і освітніх проблем.