Досократики та інші живі істоти

Автор(и)

  • Желько Калуджерович Університет Нові-Сад, Сербія

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-12

Ключові слова:

досократики, спорідненість, люди, нелюди, живі істоти, захист, добробут

Анотація

Прихильники сумнівів у домінуючій антропоцентричній перспективі світу дедалі впевненіше висувають (біо)етичні вимоги щодо нового вирішення стосунків між людьми та іншими істотами, стверджуючи, що дотримання західних філософських та теологічних традицій спричинило нинішню екологічну, і не лише екологічну кризу. Вони здійснюють спроби встановити нові відносини шляхом релятивізації відмінностей між людиною та нелюдськими живими істотами, часто характеризуючи нелюдські живі істоти через особливі риси та категорії, властиві людям, такі як гідність, моральний статус та права. Автор досліджує попередні точки зору, що відхиляються від основної західної філософії, під кутом неантропоцентричного розширення етики, і знаходить їх у фрагментах перших фізиків, які підкреслювали спорідненість усіх різновидів життя. У цьому контексті Піфагор, Емпедокл, Анаксагор і Демокріт розглядали певних тварин і рослини як священні, тобто вони вважали, що ці істоти, в певному сенсі, несуть відповідальність за те, що вони роблять, і що крім того, ними може керувати природне бажання, вони мають можливість дихати, відчувати, бути сумними і щасливими, а також мають душу, здатність розрізняти, притямність, здатність мислити, розуміти і навіть розум. Нарешті, автор вважає, що вирішення або пом'якшення згаданої кризи полягає не в простому езоповому вирівнюванні тварин і рослин "вгору", а в адекватному підході своєрідної пайдеї, який розвине у людей притаманну їм (біо)етичну модель прийняття нелюдських живих істот як істот, які заслуговують на моральне та гідне ставлення та повагу.

Біографія автора

Желько Калуджерович, Університет Нові-Сад, Сербія

доктор наук, професор кафедри філософії філософського факультету

Посилання

Aramini, M. (2009). Uvod u bioetiku. Zagreb: Kršćanska sadašnjost.

Aristotel. (2006). Fizika. Beograd: PAIDEIA.

Aristotle. (1991). Metaphysics. (W. D. Ross, Trans.). In J. Barnes (Ed.). The Complete Works of Aristotle II. Princeton: Princeton University Press.

Aristotel. (1987). Nagovor na filozofiju. In O duši . Nagovor na filozofiju. Zagreb: Naprijed.

Aristotel. (2012). O disanju. In O duši. Parva naturalia. Beograd: PAIDEIA.

Aristotel. (2012). O opažanju i opažajnom. In O duši. Parva naturalia. Beograd: PAIDEIA.

Aristotel. (2009). O postajanju i propadanju. In O nebu. O postajanju i propadanju. Beograd: PAIDEIA.

Aristotle. (1991). On Plants. (E. S. Forster, Trans.). In J. Barnes (Ed.). The Complete Works of Aristotle II. Princeton: Princeton University Press.

Aristotle. (1991). On the Soul. (J. A. Smith, Trans.). In J. Barnes (Ed.). The Complete Works of Aristotle I. Princeton: Princeton University Press.

Aristotel. (1988). Politika. Zagreb: Liber.

Aristotel. (1989). Retorika. Zagreb: Naprijed.

Aristotel. (2008). Topika. Sofistička opovrgavanja. Beograd: PAIDEIA.

Bentham, J. (1780/2017). An Introduction to the The Principles of Morals and Legislation. URL: http://www.earlymoderntexts.com/assets/pdfs/bentham1780.pdf. Accessed 26 February 2020.

Библија, Свето писмо Старог завјета, „Прва књига Мојсијева”. (2007). Београд: Св. арх. Син. Срп. прав. црк.

Callicott, J. B. and Frodeman, R. (Eds.). (2009). Encyclopedia of Environmental Ethics and Philosophy. Farmington Hills, MI: Macmillan Reference USA.

Chamovitz, D. (2017). (first published 2012). What a Plant Knows, A Field Guide to the Senses. Scientific American / Farrar, Straus and Giroux.

Cherniss, H. (1964). Aristotle’s Criticism of Presocratic Philosophy. New York: OCTAGON BOOKS INC.

Cifrić, I. (2007). Bioetička ekumena. Zagreb: PERGAMENA.

Čović, A. (2009). Biotička zajednica kao temelj odgovornosti za ne-ljudska živa bića. In A. Čović, N. Gosić and L. Tomašević (Eds.). Od nove medicinska etike do integrativne bioetike (pp. 33-46). Zagreb: PERGAMENA / Hrvatsko bioetičko društvo.

Diels, H. and Kranz, W. (1985-1987). Die Fragmente der Vorsokratiker I-III. Zürich: Weidmann.

Dombrowski, D. A. (1984). The Philosophy of Vegetarianism. Amherst: The University of Massachusetts Press.

Dunayer, J. Specizam. (2009). Zagreb. Čakovec: Inst. za etn. i folk. Zagreb, D. D. Čakovec.

Eterović, I. (2017). Kant i bioetika. Zagreb: PERGAMENA, Cent. za int. bioet. Fil. fak. Sveuč. u Zagrebu.

European Convention for the Protection of Vertebrate Animals used for Experimental and Other Scientific Purposes. (1986). URL: http://conventions.coe.int/treaty/en/treaties/html/123.htm. Accessed 25 February 2020.

Frey, R. G. (2005). Animals and Their Medical Use. In A. I. Cohen and C. H. Wellman (Eds.). Contemporary Debates in Applied Ethics. Oxford: Blackwell Publishing, 91-103.

Guthrie, W. K. C. (1962). A History of Greek Philosophy I. Cambridge: Cambridge University Press.

Guthrie, W. K. C. (1965). A History of Greek Philosophy II. Cambridge: Cambridge University Press.

Hartman, N. (1973). Novi putevi ontologije. Beograd: BIGZ.

Herodot. (2009). Istorija. Beograd: Dereta.

Homer. (1985). Ilijada. Novi Sad: I.r.o. Mat. srp.

Homer. (2002). Odiseja. Beograd: Zav. za udžb. i nast. sred.

Huffman, C. A. (1999). The Pythagorean tradition. In A. A. Long (Ed.). The Cambridge Companion to EARLY GREEK PHILOSOPHY. Cambridge: Cambridge University Press, 66-87.

Jaeger, W. (1967). The Theology of the Early Greek Philosophers. Oxford: Oxford University Press.

Jahr, F. (2012). Reviewing the ethical relations of humans towards animals and plants. In A. Muzur and H.-M. Sass (Eds.). Fritz Jahr and the Foundations of Global Bioethics. The Future of Integrative Bioethics. Berlin – Münster – Wien – Zürich – London: Lit Verlag. Pp. 1-4.

Jamblih. (2012). Pitagorin život. Beograd: DERETA.

Jamieson, D. (2008). Ethics and Environment. Cambridge: Cambridge University Press.

Jonas, H. (1990). Princip odgovornosti. Sarajevo: V. Masleša.

Jurić, H. (2010). Etika odgovornosti Hansa Jonasa. Zagreb: PERGAMENA.

Kaluđerović, Ž. (2016). Anaksimenov i Diogenov animatizam. Filozofska istraživanja, 141, 36, 1: 75-88. URL: https://hrcak.srce.hr/index.php?show=clanak&id_clanak_jezik=244763. Accessed 29 February 2020.

Kaluđerović, Ž. (2018). Bioethics and Hereditary Genetic Modifications. Conatus - Journal of Philosophy 3, 1: 31-44. URL: https://ejournals.epublishing.ekt.gr/index.php/Conatus/article/view/18452. Accessed 26 March 2020.

Kaluđerović, Ž. (2015b). Dike i dikaiosyne. Скопје: Магнаскен.

Kaluđerović, Ž. (2017). Pitagorejska palingenesia. Eidos, I, 1: 97-108. URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=595524. Accessed 29 February 2020.

Kaluđerović, Ž. (2014). Presokratsko razmatranje φρόνησις-a i αἴσθησις-a. Filozofska istraživanja, 135, 34, 3: 394-396. URL: https://hrcak.srce.hr/index.php?show=clanak&id_clanak_jezik=205101. Accessed 29 February 2020.

Kaluđerović, Ž. (2015a). Talesov vitalizam. Filozofska istraživanja, 139, 35, 3: 471-482. URL: https://hrcak.srce.hr/index.php?show=clanak&id_clanak_jezik=234180. Accessed 26 February 2020.

Калуђеровић, Ж. and Миљевић, А. (2019). Стагиранин, Ерешанин и не-људска жива бића. ARHE, XVI, 31: 105-131. URL: http://arhe.ff.uns.ac.rs/index.php/arhe. Accessed 29 February 2020.

Kant, I. (2002). Groundwork for the Metaphysics of Morals (A. W. Wood, Trans.). New Haven and London: Yale University Press.

Laertije, D. (1973). Životi i mišljenja istaknutih filozofa. Beograd: BIGZ.

Meyer-Abich, K. M. (1997). Praktische Naturphilosophie. München: C. H. Beck.

Meyer-Abich, K. M. (1984). Wege zum Frieden mit der Natur. München und Wien: Hanser.

Platon. (1955). Fedar. In Ijon. Gozba. Fedar. Beograd: Kultura.

Platon. (1981). Timaj. Beograd: „Mladostˮ.

Porphyry. On Abstinence from Animal Food (Trans. T. Taylor). URL: https://books.google.rs/books?id=pu5hAAAAcAAJ&printsec=frontcover&dq=porphyry+on+abstinence+from+animal+food+pdf&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwjWkejdnr_TAhVBtxoKHTY1BxIQ6AEIJjAB#v=onepage&q&f=false. Accessed 27 February 2020.

Protopapadakis, E. D. (2019). From Dawn till Dusk. Berlin: Logos Verlag Berlin GmbH.

Regan, T. (1982). All That Dwell Therein. Berkeley: University of California Press.

Regan, T. (2004). The Case for Animal Rights. Berkeley: University of California Press.

Rinčić, I. (2011). Europska bioetika: ideje i institucije. Zagreb: PERGAMENA.

Singer, P. (1998). Oslobođenje životinja. Zagreb: Ibis grafika.

Singer, P. (2011). Practical Ethics. New York: Cambridge University Press.

Singer, P. (2001). Writings on an Ethical Life. New York: HarperCollins Publishers Inc.

Steiner, G. (2005). Anthropocentrism and Its Discontents: The Moral Status of Animals in the History of Western Philosophy. Pittsburgh: University of Pittsburgh Press.

Zagorac, I. (2018). Bioetički senzibilitet. Zagreb: PERGAMENA, Znan. cent. izvr. za int. Bioetiku.

Закон о добробити животиња Републике Србије (Law on Animal Welfare of the Republic of Serbia). URL: http://www.paragraf.rs/propisi/zakon_o_dobrobiti_zivotinja.html. Accessed 25 February 2020.

Žirar, R. (1990). Nasilje i sveto. Novi Sad: Knjiž. zajed. Novog Sada.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 849

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Калуджерович, Ж. (2020). Досократики та інші живі істоти. Філософія освіти. Philosophy of Education, 26(1), 192–210. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-12

Номер

Розділ

Статті

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.