Educational guidelines in the process of implementation of rational principles and the value preconditions of the open society

Андрій Іванович Абдула

doi:10.31874/2309-1606-2020-26-1-5

Автор(и)

Андрій Іванович Абдула Криворізький державний педагогічний університет

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-5

Ключові слова:

відкрите суспільство, критичне мислення, раціональність, система освіти, методологія соціальних реформ, філософія освіти

Анотація

Теоретична модель відкритого суспільства була та залишається плідним способом відображення сутнісних зв’язків демократичного суспільства. Аналізуючи цю концепцію з точки зору її раціональності автор намагається висвітлити її фундаментальні засади та визначити їх вплив на форму та зміст функціонування освіти.

У статті пропонується погляд на «відкрите суспільство» К. Поппера, як на спосіб реалізації принципів критики (критичності), потенційної помилковості, плюралізму (егалітаризму) як принципів соціальної раціональності. Підкреслюється зв’язок цих принципів з моральними зобов’язаннями та гуманістичною теорією справедливості. Висвітлюється їх соціально-філософська та епістемологічна реалізація в контексті освітньої проблематики. Розглядаються проблеми втручання держави в освітні процеси, визначення цілей освіти, методології проведення соціальних реформ (у тому числі реформи освіти).

Розглядається також проблема визначення меж регулювання освітнього процесу в системі цінностей «відкритого суспільства». Ця дискусія інтерпретується у термінах теорії раціональності, як спроба уникнення крайнощів абсолютизму (догматизму) та релятивізму. Акцентується увага на перспективі використання критико-раціоналістичної методології, у контексті виховання та розвитку навичок, необхідних для участі у демократичних процесах.

Особлива увага приділяється проблемним аспектам реалізації раціональних принципів та ціннісних передумов «відкритого суспільства» в освітньому середовищі та у процесі реформування системи освіти в умовах відсутності стійкої критико-раціоналістичної традиції. Акцентується увага на значенні критичного мислення в перспективі реалізації цих перетворень. Підкреслюється значення наукового, логіко-методологічного та психолого-педагогічного аспектів критичного мислення; автор намагається осмислити проблемні аспекти реалізації цих принципів у процесі здійснення реформ у сфері освіти.

Біографія автора

Андрій Іванович Абдула, Криворізький державний педагогічний університет

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії

Посилання

Abdula, А. (2016). Reason, rationality, subject. In Actual Problems of Mind, 17, 193-210. [in Russian]

Agassi, J. (1999). Dissertation Without Tears. In G. Zecha (Ed), Critical Rationalism and Educational Discourse. Amsterdam: Rodopi, 59-83.

Albert, H. (2016). Treatise on Critical Reason. Princeton: Princeton University Press.

Bailey, R. (2018). Education in the Open Society – Karl Popper and Schooling. New York, NY: Routledge.

Bartley, W. (1993). Theories of rationality. In G. Radnitzky et al. (Eds.), Evolutionary Epistemology, Rationality, and the Sociology of Knowledge. Chicago: Open Court Publishing, 205-213.

Chitpin, S. (2016). Leading school improvement: using Popper’s theory of learning, Open Review of Educational Research, 3 (1), 190-203 https://doi.org/10.1080/23265507.2016.1217742

Eidlin, F. (1999). Matching Popperian theory to practice. In I. Jarvie et al. (Eds.), Popper’s Open Society after fifty years: the continuing relevance of Karl Popper (pp. 201-205). London and New York: Routledge.

Jarvie, I.; Pralong, S. (1999). Popper’s Open Society after fifty years: the continuing relevance of Karl Popper. London and New York: Routledge.

Kozachenko, N. (2017). Critical thinking: the limiting approaches and optimal ways. In Actual Problems of Mind, 18, 165-178. [in Ukrainian]

Lam, C.M. (2013). Childhood, Philosophy and Open Society: Implications for Education in Confucian Heritage Cultures. Singapore: Springer.

Lipman, M. (2003). Thinking in Education. Cambridge: Cambridge University Press.

Popper, K. (1962). Conjectures and Refutations: The Growth of Scientific Knowledge. New York and London: Basic Books.

Popper, K. (2013). The Open Society and Its Enemies. Princeton and Oxford: Princeton University Press.

Salamun, K. (1999). Critical Rationalism and Political Education: Karl Popper s Advice How to Neutralise Anti-Democratic Thought-Patterns. In G. Zecha (Ed), Critical Rationalism and Educational Discourse. Amsterdam: Rodopi, 83-93.

Segre, M. (2009). Applying Popperian Didactics. In Robert S. Cohen et al. (Eds.), Rethinking Popper: Springer Science + Business Media B.V., 389-397.

Swann, J. (2009). Popperian Selectionism and Its Implications for Education, or ‘What To Do About the Myth of Learning by Instruction from Without?’. In Robert S. Cohen et al. (Eds.), Rethinking Popper: Springer Science + Business Media B.V., 379-389.

Swartz, R. (1999). Education for Freedom from Socrates to Einstein and Beyond. In G. Zecha (Ed), Critical Rationalism and Educational Discourse. Amsterdam: Rodopi, 36-59.

Winchester, I. (2017). Joseph Agassi’s Educational Thoughts in Interchange (1970–1987). In N. Bar-Am et al. (Eds.), Encouraging Openness. Essays for Joseph Agassi on the Occasion of His 90th Birthday. Springer International Publishing AG, 287-291.