Від стійкого розвитку до зменшення: філософські та освітні стратегії стійкості

Автор(и)

  • Юрій Олександрович Мєлков Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-2

Ключові слова:

зменшення, сталий розвиток, вища освіта, екологічна освіта, всебічний розвиток людської особистості, деурбанізація

Анотація

Статтю присвячено аналізу філософських і освітніх підвалин стійкого розвитку людства. Вже визнано, що зростання людської цивілізації має свої суворі природні межі, що призвело до формулювання концепції стійкого розвитку як стратегії для майбутнього людства. Однак у даній концепції відзначається деяка невідповідність – зокрема, відсутність фундаментальної узгодженості між його «економічною» і «екологічною» складовими. Недостатньо розглядати природу тільки як базу ресурсів, як засіб для соціально-економічного розвитку. Оскільки стійкість може бути заснована лише на деяких мінімальних умовах життя в межах регенеративної здатності екосистеми планети, очевидно, що нинішня криза – це криза почуттів, цінностей і способу життя не в меншій мірі, ніж це криза промисловості та соціальної демографії. Стверджується, що для забезпечення стійкості потрібний новий тип суспільства, яке могло б знизити свій ріст і свої надмірні споживчі нахили. У статті аналізується концепція зменшення (degrowth) як свого роду більш радикальне і практичне доповнення до досить абстрактної ідеї сталого розвитку: зменшення росту визначається як екологічно безпечний розвиток. Також показано, що ця концепція ставить нові завдання перед вищою освітою як соціальним інститутом, завданням якого є формування людської особистості, здатної жити в екологічно безпечному майбутньому. Перед вищою освітою сьогодні таким чином постаэ завдання формування не тільки знань і навичок, але також цінностей і моделей поведінки, що вимагає приділяти більше уваги загальній культурі, критичному мисленню та творчої складової особистості, а також підвищенню соціальної відповідальності за охорону навколишнього середовища і засвоєнню стилєжиттєвих практик зменшення росту і зниження споживання.

Біографія автора

Юрій Олександрович Мєлков, Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України

доктор філософських наук, провідний науковий співробітник відділу інтернаціоналізації вищої освіти

Посилання

Copeland, R., & Grant, P. (2020). Google to Keep Employees Home Until Summer 2021 Amid Coronavirus Pandemic. In The Wall Street Journal, July 27th. URL: https://www.wsj.com/articles/google-to-keep-employees-home-until-summer-2021-amid-coronavirus-pandemic-11595854201.

Dansana, A. (2013). Higher Education and Sustainable Development: New Challenges and Opportunities. New Delhi: Regal Publications. xiv, 186 p.

Degrowth: New Roots for the Economy. Re-imagining the Future After the Corona Crisis: An Open Letter (2020). URL: https://www.degrowth.info/en/open-letter/.

Demaria, F., et al. (2013). What is Degrowth? From an Activist Slogan to a Social Movement. In Environmental Values. 22 (2), 191–215. DOI: https://doi.org/10.3197/0963 27113X13581561725194.

Gartenberg, Ch. (2020). Facebook extends remote work for employees through July 2021 // The Verge. August 6th. URL: https://www.theverge.com/2020/8/6/21357768/facebook-extends-remote-work-employees-july-2021-covid-19.

Gilman, R. (1991). The ecovillage challenge: The challenge of developing a community living in balanced harmony-with itself as well as nature-is tough, but attainable. In Context, 29, 10-14.

Goldoftas, B. (2006). The Green Tiger: The costs of ecological decline in the Philippines. New York: Oxford University Press.

Gorz, A. (2004). Métaporphoses du travail. Critique de la raison économique. Paris: Gal-limard.

Gorz, A. (2008). Écologica. Paris: Galilée.

Gough, S., & Scott, W. (2007). Higher Education and Sustainable Development: Paradox and Possibility. London; New York: Routledge.

Hoetmer, R., & Lang, M. (2019). Beyond Development: Stopping the machines of socio-ecological destruction and building alternative worlds. In Alternatives in A World of Crisis / Miriam Lang, Claus-Dieter König and Ada-Charlotte Regelmann (eds.). 2nd re-vised edition. Brussels, 256-306. URL: https://beyonddevelopment.net/wp-content/uploads/2020/05/Alternatives-in-a-world-of-crisis-2019-2nd-ed1.pdf.

Ito, Sh. (1997). A Framework for Comparative Study of Civilizations. In Comparative Civilizations Review, 36 (36), 5-12.

Jeffrey, K., et al. (2016). The Happy Planet Index: 2016. A global index of sustainable well-being. London: New Economics Foundation. URL: http://happyplanetindex.org/s/hpi-data-2016.xlsx.

Lin, D., et al. (2018). Ecological Footprint Accounting for Countries: Updates and Results of the National Footprint Accounts, 2012–2018. In Resources, 7 (3), 58. DOI: https://doi.org/10.3390/resources7030058.

Martínez-Alier, J. (2012). Environmental Justice and Economic Degrowth: An Alliance between Two Movements. In Capitalism Nature Socialism, 23 (1), 51-73. DOI: https://doi.org/10.1080/10455752.2011.648839.

Mattis, G. (2018). How to Improve Sustainability in Higher Education. – URL: https://www.qs.com/improve-sustainability-higher-education/.

Meadows, D., et al. (1972). The Limits to Growth: A Report for the Club of Rome’s Project on the Predicament of Mankind. New York: Universe Books.

Meadows, D., et al. (2004). Limits to Growth: The 30-Year Update. Vermont, USA: Chelsea Green Publishing Co.

Mielkov, Yu. (2019). Human-Dimensionality and Values of Higher Education: Strategies for The Future of Complexity and Sustainable Development. In Philosophy of Education, 24 (1), 79-96.

Myelkov, Yu. (2004). The Dialectics of Maria Zlotina. In TripleC: Cognition, Communication, Co-operation, 1, 74-91.

Mok, K. H. (2006). Education Reform and Education Policy in East Asia. London; New York: Routledge.

Mu, R., et al. (2015). Theory and Practice of Sustainability in Higher Education – From the Perspective of Green University. In Asia-Pacific Energy Equipment Engineering Research Conference (AP3ER 2015), 484-487. URL: https://download.atlantis-press.com/article/19621.pdf.

Shephard, K. (2015). Higher Education for Sustainable Development. Basingstoke, Pal-grave; Macmillan.

Stepin, V. S. (2005). Theoretical knowledge. Dordrecht, Springer Verlag.

United Nations (2002). Report of the World Summit on Sustainable Development, Johannesburg, South Africa, 26 August – 4 September 2002. URL: https://digitallibrary.un.org/record/478154/files/A_CONF-199_20-EN.pdf. iv, 167 p.

United Nations (2015). Transforming Our World: the 2030 Agenda for Sustainable Development: Resolution adopted by the General Assembly on 25 September 2015. – URL: https://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/RES/70/1&Lang=E. 35 p.

Wackernagel, M., et al. (2002). Tracking the ecological overshoot of the human economy. In Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 99 (14), 9266-9271. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.142033699.

Weizsäcker, E., & Wijkman, А. (2018). Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet – A Report to the Club of Rome. New York: Springer Verlag.

Zinchenko, V. V., et al. (2019). Strategies of Higher Education under Internationalization for the Sustainable Development of Humankind: Methodical Recommendations (In Ukrainian) // Ed by V. V. Zinchenko. Kyiv: Institute of Higher Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine. DOI: https://doi.org/10.31874/978-617-7486-31-1-2019. URL: https://ihed.org.ua/wp-content/uploads/2020/07/Strategiy_VO_v_umovah_internac_IVO-2019-107p_avtors-kolektiv.pdf.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 732

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Мєлков, Ю. О. (2020). Від стійкого розвитку до зменшення: філософські та освітні стратегії стійкості. Філософія освіти. Philosophy of Education, 26(1), 37–53. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-2

Номер

Розділ

Статті

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.