Цифровий етос як нова Paideia: риторика авторитету в освітньому просторі доби постідентичності
DOI:
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2026-32-1-5Ключові слова:
цифровий етос, авторитет, аватар, постідентичність, риторика, paideia, феномен Жан-Батіста Ботюля, метамодерн, цифровий модерн, цифрова риторика, алгоритмічна довіра, візуальна риторикаАнотація
Актуальність зумовлена радикальним зсувом від суб’єкт-центрованої моделі переконання до форм авторитету постідентичності, що функціонують без гарантії автентичності чи персональної відповідальності. У статті досліджено трансформацію механізмів формування авторитету в умовах цифрової культури, де традиційні основи довіри – біографія, тілесна присутність, моральна послідовність – поступаються місцем риторичним ефектам видимості, стилістичній узгодженості та алгоритмічній циркуляції образів. Мета статті – філософсько-риторичний аналіз цифрового етосу як специфічної форми paideia: не інституційної системи освіти, а способу орієнтації в риторично перевантаженому просторі, де навчання відбувається через адаптацію до алгоритмічно сформованих патернів довіри. Методологія ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує класичну риторичну теорію, філософію дискурсу та сучасні дослідження цифрових медіа. Центральним об’єктом аналізу є аватар як риторична подія, точка перетину образу, алгоритму та культурних очікувань. Новизна. Доводедено, що цифровий етос виникає через інтерфейсну послідовність, естетику достовірності, меметичну силу та парадокс присутності-відсутності. Результати показують: у цифрову добу переконливість не вимагає тілесної присутності; авторитет конструюється через повторюваність, впізнаваність та стилістичну узгодженість образу. Цифровий етос позначає зсув від освіти як передачі знань до освіти як навігації, де авторитет постійно переконструюється. Порожнеча функціонує як продуктивна педагогічна стратегія, що змушує самостійно конструювати розуміння через дезорієнтацію. Висновки відкривають простір для переосмислення освітніх практик у культурі постідентичності, де критичне мислення вимагає розпізнавання риторичних механізмів конструювання авторитету в алгоритмічно опосередкованому середовищі.
Посилання
Ante, L. (2023). Avatars: Shaping digital identity in the metaverse (Research Report). Blockchain Research Lab. https://www.blockchainresearchlab.org/wp-content/uploads/2020/05/Avatars-Shaping-Digital-Identity-in-the-Metaverse-Report-March-2023-Blockchain-Research-Lab.pdf
Aristotle. (2007). On rhetoric: A theory of civic discourse (G. A. Kennedy, Trans.; 2nd ed.). New York: Oxford University Press.
Aytac, U. (2025). What is the point of social media? Corporate purpose and digital democratization. Philosophy & Technology, 38, Article 26. DOI: https://doi.org/10.1007/s13347-025-00855-y
Barnes, N. (2019, October 31). Logic and rhetoric: The problem with digital literacy. Age of Awareness. https://medium.com/age-of-awareness/logic-and-rhetoric-the-problem-with-digital-literacy-8eaf21db00a7
Barthes, R. (1972). Mythologies (A. Lavers, Trans.). New York: Farrar, Straus & Giroux.
Bonales-Daimiel, G., & Moreno-Albarracín, B. (2025). Avatars and digital identity: Branding in the metaverse. In AI impacts on branded entertainment and advertising. (Pp. 225-251). IGI Global. DOI: https://doi.org/10.4018/979-8-3693-3799-8.ch012
Botul, J.-B. (1999). La Vie sexuelle d’Emmanuel Kant. (Présentation, traduction et notes de Frédéric Pagès). Paris: Mille et une nuits.
Capurro, R., Eldred, M., & Nagel, D. (2013). Digital whoness: Identity, privacy and freedom in the cyberworld. Frankfurt: Ontos Verlag.
DeLuca, K. M. (2015). Developing a digital paideia: Composing identities and engaging rhetorically in the digital age [Doctoral dissertation, The Ohio State University]. OhioLINK Electronic Theses and Dissertations Center. https://etd.ohiolink.edu/acprod/odb_etd/ws/send_file/send?accession=osu1429521212&disposition=inline
Foucault, M. (1972). The archaeology of knowledge and the discourse on language. (A. M. Sheridan Smith, Trans.). New York: Pantheon Books. https://monoskop.org/images/9/90/Foucault_Michel_Archaeology_of_Knowledge.pdf
Goffman, E. (1959). The presentation of self in everyday life. Edinburgh: Anchor Books.
Halstyan, V., & Bednarskyi, S. (2025). Visual hermeneutics in the digital age [in Ukrainian]. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Theory of Culture and Philosophy of Science”, (71), 42-51. DOI: https://doi.org/10.26565/2306-6687-2025-71-05
Halstyan, V., & Halstyan, Y. (2024). Rhetoric that sees and rhetoric that acts: distinguishing visual and digital rhetoric in the age of interfaces [in Ukrainian]. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Theory of Culture and Philosophy of Science”, (70), 89-95. DOI: https://doi.org/10.26565/2306-6687-2024-70-10
Halstyan, Y., & Perchyk, A. (2025). Rhetoric of digital subjectivity: Neo, Shrek, and the evolution of agency in the age of algorithms [in Ukrainian]. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Theory of Culture and Philosophy of Science”, (71), 52-58. DOI: https://doi.org/10.26565/2306-6687-2025-71-06
Jenkins, H. (2006). Convergence culture: Where old and new media collide. New York and London: New York University Press.
Johnson, J. D. (2014). Convergence rhetorics: Negotiating digital and offline identities [Master’s thesis, The Pennsylvania State University]. Electronic Theses and Dissertations Archive. https://etda.libraries.psu.edu/catalog/22536
Kristeva, J. (1982). Powers of horror: An essay on abjection (L. S. Roudiez, Trans.). New York: Columbia University Press. https://www.thing.net/~rdom/ucsd/Zombies/Powers%20of%20Horror.pdf
Kuznetsov, V., & Kuznetsova, K. (2025). Digital ethics of responsibility in the works of L. Floridi [in Ukrainian]. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series “Philosophy. Philosophical Peripeteias”, (72), 117-127. DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2025-72-11
Lévy, B.-H. (2010) De la guerre en philosophie. Paris: Grasset & Fasquelle.
McCarthy, S., Rowan, W., Mahony, C., & Vergne, A. (2023). The dark side of digitalization and social media platform governance: A citizen engagement study. Internet Research, 33(6), 2172–2204. DOI: https://doi.org/10.1108/INTR-03-2022-0142
McLuhan, M. (1994). Understanding media: The extensions of man. London and New York: MIT Press.
Miazin, M. (2025). Digital visibility and privacy in contemporary urban spaces [in Ukrainian]. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Theory of Culture and Philosophy of Science”, (71), 33-41. DOI: https://doi.org/10.26565/2306-6687-2025-71-04
Naughton,C., & Roder, J. (2011). Heidegger's reinscription of paideia in the context of online learning. Proceedings of the Philosophy of Education Society of Australasia Conference. https://pesa.org.au/images/papers/2011-papers/naughton2011.pdf
Papacharissi, Z. (2015). Affective publics: Sentiment, technology, and politics. New York, NY: Oxford University Press.
Perchyk, A., & Bednarskyi, S. (2024). Between the quote and the code in digimodern textuality: an interpretation [in Ukrainian]. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Theory of Culture and Philosophy of Science”, (70), 96-105. DOI: https://doi.org/10.26565/2306-6687-2024-70-11
Plato (1997). Complete works ((M. J. Levett, Trans.), (J. M. Cooper, Ed.). Indianapolis, IN Hackett Publishing Company.
Podolska, T. V., Popova, N. V., & Tahlina, Y. S. (2025). Sacral code: rhetoric of digital reality [in Ukrainian]. In Liudyna v tsyfrovomu suspilstvi: Suchasni trendy (pp. 104-126). Pravo. DOI: https://doi.org/10.31359/9786178617523
Popova, N., & Prokopenko, V. (2025). Reconceptualizing propaganda: the shift from rhetoric of persuasion to algorithmic construction of reality [in Ukrainian]. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Theory of Culture and Philosophy of Science”, (71), 15-24. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2025-71-02
Popova, N., Halstyan, V., & Halstyan, Y. (2023). Visual and digital rhetoric: the experience of comprehension [in Ukrainian]. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series “Philosophy. Philosophical Peripeteias”, (69), 42-48. DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2023-69-5
Popova, N., Perchyk, A., Miazin, M., & Bednarskyi, S. (2024). Digital modern: a philosophical perspective on urbanism and digital humanities [in Ukrainian]. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series “Philosophy. Philosophical Peripeteias”, (70), 133-140. DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2024-70-11
Shamayleh, G., & Arsel, Z. (2025). Digital affective encounters: The relational role of content circulation on social media. Journal of Consumer Research, 52(1), 914-934. DOI: https://doi.org/10.1093/jcr/ucaf023
Shifman, L., Trillò, T., Hallinan, B., Mizoroki, S., Green, A., Scharlach, R., & Frosh, P. (2025). The expression of values on social media: An analytical framework. New Media & Society, 28(3), 1148-1170. New Media & Society. Advance online publication. DOI: https://doi.org/10.1177/14614448241307035
Zappen, J. P. (2005). Digital rhetoric: Toward an integrated theory. Technical Communication Quarterly, 14 (3), 319-325. DOI: https://doi.org/10.1207/s15427625tcq1403_10
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
- Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації;
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
