Викладання філософії в школі: зарубіжний досвід, проблеми та перспективи в Україні

Анотація

Актуальність. Розлянуто проблему викладання філософії в школі як умову формування автономного мислення в контексті трансформації сучасного освітнього простору, що характеризується посиленням ролі компетентнісних моделей, стандартизації навчання та зростанням складності соціокультурного середовища. У цьому контексті постає суперечність між задекларованими цілями розвитку критичного мислення, здатності до аргументованого судження та відповідальної участі у суспільному житті й обмеженими можливостями їх реалізації в освітній практиці. Метою дослідження є філософсько-освітній аналіз можливостей і меж інтеграції філософії в шкільну освіту на основі осмислення зарубіжного досвіду та виявлення структурних і методологічних обмежень її впровадження в українському контексті. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні герменевтичного, порівняльного та концептуального підходів, що дозволяє інтерпретувати філософські підстави освіти, здійснити аналіз міжнародних освітніх практик і виявити специфіку їх адаптації в умовах української освітньої системи. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні викладання філософії як принципу організації освітнього процесу, в якому мислення постає як центральний результат освіти, а також у виявленні суперечності між цілями розвитку критичного мислення та відсутністю належних інституційних і педагогічних умов їх реалізації. Висновки. В українському освітньому контексті існує розрив між цілями розвитку мислення та інституційними умовами їх реалізації, що обмежує можливості формування здатності до судження як ключового освітнього результату. Перспективи розвитку філософії в шкільній освіті пов’язані з утвердженням діалогічних форм навчання, впровадженням дослідницьких підходів, посиленням ролі гуманітарного знання та переосмисленням освіти як простору формування здатності до судження, відповідальності та участі у спільному світі.