Контроверзи української царини філософії освіти

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-1-9

Ключові слова:

контроверза, філософія освіти, українська філософія освіти, дискурс, парадигма, репрезентація, взаємодія, освіта для миру, відносини, інституційна система, реформа освіти, токсичний простір

Анотація

З метою встановлення і окреслення сучасного стану української філософії освіти як наукового філософського напряму і водночас суспільної інституційної системи, що постала в Україні протягом останніх трьох десятиліть, застосовується «контроверзний» підхід, метод дослідження контроверз або спірних моментів, суперечностей та напруження між репрезентаціями і дискурсами щодо освіти. Формулюється робоче визначення контроверзи як проміжної категорії, що сприяє подоланню розривів між об’єктом дослідження та дослідницькою позицією у ситуації суперечності (протиріччя) і напруження між репрезентаціями і дискурсами навколо певного об’єкта, що виражається в явних чи прихованих дебатах, суперечках тощо і які характеризуються зонами невизначеності щодо «траєкторії» цього об’єкта. Проводиться спроба каталогізації контроверз філософії освіти. Розглядаються контроверзи іпостасей філософії освіти, реформ української освіти; взаємодії між освітою та філософією освіти у системі «брудних систем»; токсичні простори в освіті та дія в них ефекту Люцифера (Ф. Зімбардо) як метаморфози добра у зло. Обговорюється прецедент втрати репутації групою вчених, що представляють галузь філософії освіти. Відзначається поступ української філософії освіти і окреслюються її завдання у дослідженні суспільних відносин в освіті, сфери відносин між суб’єктами освіти, токсичних просторів в освіті. «Контроверзний» підхід надає можливість філософії освіти наблизитися до суб’єктів освіти, залучаючи їх до дослідження напружень між дискурсами і репрезентаціями, які вони створюють і формулюють.

Біографія автора

Сергій Клепко, науковець (Полтава)

доктор філософських наук, доцент

Посилання

Alekseeva, K. I. (2021). Discourse (philosophy). [In Ukrainian]. Great Ukrainian encyclopedia. https://vue.gov.ua/Discourse (philosophy)

Andrushchenko, V. P. (2020). The phenomenon of education: in 5 books. [In Ukrainian]. Sumy: University book.

Andrushchenko, V. P. (2012). Philosophy of education: search for priorities: in 7 books. [In Ukrainian]. Kyiv: Lesya.

Andrushchenko, V. P. (2017). Value discourse in education: in 7 books. [In Ukrainian]. Kyiv: Lesya.

Andrushchenko, V. & Predborska, I. (eds.). (2009) Philosophy of education: a textbook (with the stamp of the Ministry of Education and Culture of Ukraine). [In Ukrainian]. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University Publishing House.

Arbyenina, V. L., & Sokuryanska, L. G. (eds.). (2012). Ukrainian studentship in search of identity (2012): monograph. [In Ukrainian]. Kharkiv: V.N. Karazin KhNU.

Boichenko, M. (2022). Correcting the names of things: the coercion of war in education and social life. Philosophy of Education 28(1), 8-34. https://doi.org/10.31874/2309- 1606-2022-28-1-1

Boychenko, M. I. (2017). Between “half-education” and “half-action”: in search of a path to effective education. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 21(2), 219-239. https:// doi.org/10.31874/2309-1606-2017-21-2-219-239

Boychenko, N. M. (2016). Counterfactuality of the goals of university education. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 18(1), 136-149. https://doi.org/10.31874/2309-1606- 2016-18-1-136-149

Bredemeier, C. (2016). The fight for delegates at party congresses is the central theme of the elections. [In Russian]. Voice of America. 04/13/2016. https://www.golosameriki. com/a/us-presidential-politics/3282985.html

Burlaka, O. (2023) What was my post about the uselessness of world literature at school about? [In Ukrainian]. Facebook. 04/23/2023. https://www.facebook.com/profile. php?id=100004985679355

Burlakova, V. (2014). Is it possible otherwise? [In Ukrainian]. Ukrainian week. 23.08.2014. https://tyzhden.ua/khiba-mozhna-inakshe/

Buryachok, A. A., Dotsenko P. P. (eds.). (1973). Dictionary of the Ukrainian language: in 11 vols. Vol. 4. [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova dumka.

Cherepanova, S. (2022). Contradictions of the philosophy of education as an object of scientific analysis. [In Ukrainian]. Philosophy of education 28(2), 148–158. https://doi. org/10.31874/2309-1606-2022-28-2-8.

Dichek, N. (ed.). (2022). Paradigms of development and trends of school education reform in Ukraine at the time of independence: monograph. [Electronic edition] (2022) / team of authors: Dychek N. P., Saukh P. Yu., Yevtukh M. B., Boychenko M. I., Antonets N. B., Zagorodnya A. A., Shevchenko S M. [In Ukrainian]. Kyiv: Pedagogical thought.

Editors of the American Heritage Dictionaries. (2016). 100 Words every high school graduate should know. Collins Reference.

Ferguson, R. (2019). Innovating pedagogy. OpenUniv. https://www.learntechlib. org/p/207292/.

FORCCAST. (2016). Qu’est-ce qu’une controverse? FORCCAST. Un projet porté par SciencePo. https://controverses.org/fr/controversies/

Gorbunova, L. (2011). Transhumanitarianism as a factor in the development of modern science and education. Materials of the methodological seminar. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 10(1-2), 98-141.

Hayden, M. J. (2012). What Do Philosophers of Education Do? An Empirical Study of Philosophy of Education Journals. Studies in Philosophy and Education 31, 1–27. https://doi.org/10.1007/s11217-011-9262-7

Homerton College. (2023). Professor David Bridges. Emeritus Fellow. University of Cambridge. https://www.homerton.cam.ac.uk/people/david-bridges

ISIH. (2023). The society for the history of human thought. International Society For Intellectual History. https://is-ih.com/

Klepko, S. F. (2001). Ukrainian field of philosophy of education. [In Ukrainian].Practical Philosophy 1(2), 197-211.

Klepko, S. F. (2003). Education that encourages inquiry, or the secret of the paradox of “innovation societies” - “miseducation”. [In Ukrainian]. Bulletin of school exchange programs 16, 11.

Klepko, S. F. (2006). Civil society – a ghost, a shadow or a caloric? [In Ukrainian]. Steps to civil society. Post-Maidan civil society of Ukraine: lessons for the country and the world: scientific almanac. (pp. 158–161). Kyiv: Ukrainian World Coordination Council.

Klepko, S. F. (2009). Curriculum as the architecture of education: institutional, strategic and tactical aspects. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 8(1–2), 258–273.

Klepko, S. F. (2011). Educological representations of knowledge: paradigms of education. [In Ukrainian]. Postmethodology 102(5), 2–9.

Klepko, S. F. (2016). Humanitarian systems are, first of all, “dirty systems.” [In Russian]. Studies of humanitarian systems. issue 4. Axiomatic theory of formation: perspectives of construction / ed. and comp. by A. A. Ostapenko. (p. 119–145). Moscow: Research Institute of School Technologies.

Klepko, S. F. (2019). Interaction between education and philosophy of education: from proto-cooperation to mutualism. [In Ukrainian]. Scientific Bulletin of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Philosophy Series 52(1), 3-18.

Klepko, S.F., & Golovko, M.V. (2021). Curriculum. [In Ukrainian]. Encyclopedia of education. Second edition / Scientific editor. coll.: V. G. Kremen (head) [etc.]; NAPN of Ukraine. (p. 508-509). Kyiv: Yurinkom Inter.

Knysh, I. (2013). Formation of modern educational discourse: holistic, totalitarian and synergistic approach. [In Ukrainian]. Worldview - Philosophy - Religion 4, 259-269.

Kobyshcha, V. (2017). ANT and digital reality: heterogeneity and controversies. interview with sociologist Mykola Rudenko. [In Ukrainian]. FOM LABS. Laboratory of social researchers. April 14, 2017. https://fomlabs.ru/material/ANT-i-cifrovaja-realnost-geterogennost-i-kontoverzy

Kodelya, Z. (2017). Some thoughts on the philosophy of education. [In Russian]. Philosophy of Education 21(2), 46-56. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2017-21-2-46-56

Kremen, V.G. and others. (ed.). (2019). Education for peace = Edukacja dla pokoju: coll. of science pr.: in 2 vols. T.1. [In Ukrainian]. Kyiv: «Yurka Lyubchenko» LLC.

Marion, M.-P., & Peliz, A. C. (2013). Controverse, polémique, expertise: trois notions pour aborder le débat sur le changement climatique en France. VertigO 13(2). https://doi. org/10.4000/vertigo.14297

Merriam-Webster. (n. d.). Miseducation. Merriam-Webster.com Dictionary, Merriam- Webster.. https://www.merriam-webster.com/dictionary/miseducation

Latour, B. (2014) Reassembling the Social: An Introduction to Actor-Network Theory. Trans. with English I. Polonskoi. [In Russian]. Moscow: Izd. House of the Higher School of Economics.

Lutai V. S. About the state of development of the conceptual foundations of the philosophy of education in Ukraine. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 1(1), 30-37.

Odum, Yu. (1986) Ecology: In 2 vols. Trans. from English. T. 2. [In Russian]. Moscow: Mir.

Pinchuk, O. P. and Luparenko, L. A. (2023). Web-oriented encyclopedic edition as a tool for dissemination of verified knowledge in the field of education. Educational Technology Quarterly [Online], (2), 141–156. https://doi.org/10.55056/etq.582

Piponnier, A. (2022). De quoi la controverse est-elle le nom: Usages et circulation de la notion dans un corpus d’articles de recherches en communication organisationnelle. Communication & Organisation, 62, 21-38. https://doi.org/10.4000/ communicationorganisation.11481

Popovych, M. V. (1998). Essay on the history of culture of Ukraine. Kyiv: ArtEk.

Ryzhko, V. (2006). About the philosophy of education: how it is possible. Philosophy of Education 4(2), 15-23.

Sauch, P. Y. (2020). “Hypostasis” of the philosophy of education... Is everything really that simple? Knowledge. Education. Education. Collection of materials V International. science and practice conf. (p. 124-128). Vinnytsia: VNTU.

Seurat, C., & Tari, T. (eds). (2021). Controverses mode d’emploi. Préface de Bruno Latour. Paris: Presses de Sciences Po.

Sidorkin, A. M. (2023). Pedagogy of relation : education after reform. New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003179627

Siegel, H. (2023). Philosophy of education. Encyclopedia Britannica. https://www. britannica.com/topic/philosophy-of-education.

Smeyers, P. (2018). International handbook of philosophy of education. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-72761-5

Smith, M. K. (2020). Pierre Bourdieu on education: Habitus, capital, and field. Reproduction in the practice of education. The encyclopaedia of pedagogy and informal education. https://infed.org/mobi/pierre-bourdieu-habitus-capital-and-field-exploring-reproduction-in-the-practice-of-education/

Spatscheck, C. (2010). .Theodor W. Adorno on Education. The encyclopedia of pedagogy and informal education. www.infed.org/thinkers/adorno_on_education.htm

SciencesPo. (2023). The médialab. About. SciencesPo Medialab. https://medialab. sciencespo.fr/en/about/

Topuzov, O.M. et al. (ed.). (2021). History and philosophy of education in independent Ukraine: controversies of modern scientific knowledge: coll. theses of the All-Ukrainian scientific and practical conference with international participation. June 8, 2021, Kyiv, Institute of Pedagogy of the National Academy of Sciences of Ukraine. [Electronic scientific publication]. [In Ukrainian]. Kyiv: Institute of Pedagogy of the National Academy of Sciences of Ukraine.

VUE. (2023). Philosophy of education. [In Ukrainian]. Great Ukrainian Encyclopedia. https://vue.gov.ua/Filosofiya_osvity.

Zimbardo, F. (2013). The Lucifer effect: understanding how good people turn evil (Unabridged). Trans. with English Moscow: Alpina non-fiction.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 418

Опубліковано

2023-07-21

Як цитувати

Клепко, С. (2023). Контроверзи української царини філософії освіти. Філософія освіти. Philosophy of Education, 29(1), 153–179. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-1-9

Номер

Розділ

Статті

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.